Закон №466 чинний з 23 травня 2020 року. Проте деякі його норми, що вносять зміни до ПКУ, набрали чинності 1 січня 2021 року. Саме про них і поговоримо.
22 травня 2020 року було опубліковано, а 23 травня набрав чинності Закон №466. Але деякі норми Закону набрали чинності з 1 січня 2021 року. Тож саме час про них згадати.
I пам'ятаймо, що до самого Закону №466 у 2020 році внесено зміни. Зокрема, Законом №786, деякі норми якого також набрали чинності з 1 січня 2021 року.
Остання новина на цю тему — публікація «під ялинку» 31 грудня 2020 року Закону №1117 щодо відтермінування окремих норм Закону №466, які мали запрацювати з 1 січня, про що ми повідомляли в «ДК» №1-2/2021. Цей Закон також набрав чинності з 1 січня 2021 року. Про те, що саме відтермінували і коли ж та як ці відтерміновані нововведення запрацюють, ми пишемо у «ДК» №03/2021. Тож зараз лише зауважимо, що для ознайомлення з ними платники податків матимуть достатньо часу.
Отже, у цій статті з'ясуємо лише ті зміни, які точно діють з 1 січня 2021 року.
IПК захищає чи ні?
З 01.01.2021 р. з ПКУ зникла норма, яка наголошувала, що платник податків, який діяв за отриманою ним IПК, звільняється від відповідальності (в тому числі від штрафів та/або пені).
Натомість наявність такої IПК тепер є обставиною, яка доводить відсутність вини платника податків у скоєнні податкового правопорушення (пп. 112.8.2 ПКУ).
Проте податківці вважають, що насправді нічого глобально не змінилося і надана платникові індивідуальна податкова консультація й надалі убезпечить його від притягнення до відповідальності.
Нові строки давності в 2555 днів: роботодавці, будьте уважні!
З 1 січня 2021 року строки давності в 2555 днів поширюються на перевірки не тільки з трансфертного ціноутворення, а й щодо ПДФО та військового збору, які утримуються із зарплати й інших виплат, пов'язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ).
ДПС відповідає за порушення своїх посадових осіб
Згідно з новим п. 110.3 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст. 114 ПКУ. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень податківцями.
Докладно про це читайте в статті «Закон №466 про перевірки» в «ДК» №22-23/2020.
Скорочено підстави для повторних податкових перевірок
За новою редакцією пп. 78.1.5 ПКУ призначати повторну перевірку можна лише за умови, що:
1) платник податків сам просить про такий перегляд. Перевірку в такому разі проводять лише з оскаржуваних питань;
2) надані додаткові документи свідчать про нові обставини, які не досліджувалися під час перевірки.
Про це ми теж писали в згаданій статті в «ДК» №22-23/2020.
З 2021 року — нові правила оформлення ППР
З 1 січня істотно змінено норми ст. 58 ПКУ щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі — ППР), які прийматимуться за результатами документальних перевірок.
Нові вимоги до змісту ППР
ППР додатково повинні містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
— обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);
— періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;
— розрахунку суми податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
— у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов'язань, — додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов'язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);
— якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;
— нормативної підстави — посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків;
2) посилання на акт документальної перевірки;
3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;
4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності, тощо.
Роз'яснення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 01.09.2020 р.
Також з 01.01.2021 р. запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.
Коли платник вважається винним та нові правила застосування штрафів
З 1 січня запроваджуються поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ) і нові умови, за яких платників податків притягуватимуть до відповідальності за порушення (ст. 110 — 113 ПКУ).
З 1 січня 2021 року змінено саму концепцію відповідальності платника податків. Вина платника податків (яку, звісно, податківці ще мають довести, проте лише практика покаже, чи не вийде навпаки, що платникові доведеться доводити відсутність вини) прямо впливає на розмір санкцій, які застосовуватимуться. Про це ми докладно писали в статті «Податкова реформа: ПДВ, прибуток, ЄП, штрафи» в «ДК» №22-23/2020.
Які обставини пом'якшуватимуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень, зазначено в новій ст. 112-1 ПКУ. При цьому запроваджують можливість подання платником на добровільних засадах доказів неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ) і подовжують строки надання документів, які підлягали перевірці, — до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 44.6 ПКУ). Про це ми теж писали в статті «Закон №466 про перевірки» в «ДК» №22-23/2020.
Нові умови нарахування пені за несплату податків
До п. 129.1 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається:
— у разі виявлення ДПС заниження податковим агентом ПДФО при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів чи інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пп. 129.1.4 ПКУ);
— у разі несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум ПДВ — починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5 ПКУ).
Річний звітний період для платників податку на прибуток із доходом до 40 млн грн
У 2021 році річний звітний період з податку на прибуток застосовують платники, річний дохід яких за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн.
Також з цієї дати з'являться звітні періоди для ФОПів та юросіб-«єдинників» при нарахуванні доходів нерезидентам. Вони подаватимуть річну декларацію з прибутку.
Відповідні зміни були внесені до п. 137.5 ПКУ. Про це ми зауважували у статті «Податок на прибуток за Законом №466» у «ДК» №24/2020.
Але дію нового пп. «д» п. 137.5 ПКУ перенесено на 1 січня 2022 року.
Тобто саме з 2022 року діятиме новий річний звітний період для юросіб-«єдинників» щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 ПКУ. Яку теж відтерміновано, про що далі.
Електронні сигарети — підакцизний товар
З 1 січня 2021 року до підакцизних товарів додалися рідини до електронних сигарет (зміни до кількох визначень ст. 14 ПКУ, пп. 80.2.5 ПКУ, п. 215.1 ПКУ тощо), а правила мінімального акцизу тепер поширюються не лише на сигарети, а й на цигарки і сигарили (пп. 14.1.114 ПКУ). З 1 січня 2021 р. до 31 грудня 2024 р. пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлюються нові тимчасові ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Докладніше про це див. у статті «Акцизний податок: зміни за Законом №466» у «ДК» №24/2020.
Також з 1 січня 2021 року введено в обіг нові зразки марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів і рідин.
Дивіденди нерезидентам — розширення кола операцій, які вважаються їх виплатою
З 1 січня 2021 року набрала чинності нова редакція пп. 14.1.49 ПКУ. Тепер для потреб оподаткування до дивідендів прирівняні виплати за операціями з нерезидентами, що належать до категорій, зазначених у пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ.
До виплат, які вважаються дивідендами, тепер належать:
— суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права);
— вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у такого нерезидента;
— вартість товарів (робіт, послуг), які продаються такому нерезиденту.
Щоправда, за однієї умови (точніше, в певних межах): у контрольованих операціях і в межах суми, яка перевищує (у разі виплати за цінними паперами та придбання активів) або менша (у разі продажу активів) за суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Про це ми писали у статті «Податок на прибуток за Законом №466» у «ДК» №24/2020.
Зміни у ТЦУ
Ці зміни стосуються насамперед двох речей: контрольованих іноземних компаній і міжнародних компаній.
Щодо КIК, то тут можна на рік розслабитися — статтю 39-2 ПКУ, яка встановлювала правила роботи з ними, відтерміновано до 1 січня 2022 року (про це ми вже згадали в «ДК» №1-2/2021, а докладніше про це читайте у «ДК» №03/2021).
А ось щодо міжнародних компаній ці зміни запрацювали з 1 січня 2021 року.
Відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, наступного за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Iнформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Зверніть увагу!
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подаватиметься у 2021 році за 2020 рік (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом зі звітом про контрольовані операції подають повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ, ДПС має право надіслати запит із вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит може бути надіслано не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а в разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік — не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платник податків повинен надати ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Закон №786 — Закон України від 14.07.2020 р. №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців».
- Закон №1117 — Закон від 17.12.2020 р. №1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»