Позиція податківців, висловлена в IПК ДПСУ від 02.12.2020 р. №4955/IПК/99-00-05-06-02-06 (див. «ДК» №50/2020), наразі така: нараховувати ПДВ не потрібно. Але за умови повернення помилково отриманих коштів у встановлений термін. Залишилося з'ясувати, який це термін!
У запиті до податківців було зазначено, що платник податків отримав на банківський рахунок кошти від юрособи, з якою не має договірних відносин. Платник не визнав такі кошти як попередню оплату за товари/послуги або як кошти за поставлений товар/послугу та повернув відправникові.
Чи точно не треба було в цьому разі визнавати ПЗ з ПДВ?
Податківці в коментованій IПК ніби погодились, але навели норми законодавства, які регулюють правила повернення помилково отриманих коштів.
Правила та строки повернення коштів
Згідно зі статтею 1212 ЦКУ особа, яка набула майно чи зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно потерпілому. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї статті застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону про платіжні системи1 неналежним отримувачем вважається особа, якій без законних підстав зараховано суму переказу на її рахунок або видано їй у готівковій формі.
1 Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Довідково
Неналежний отримувач — особа, якій без законних підстав зараховано суму переказу на її рахунок або видано готівкою (п. 1.23 ст. 1 Закону про платіжні системи). Такими законними підставами можуть бути укладений договір, виставлений рахунок, який був чинний на дату переказу, тощо. Якщо товар уже був відвантажений, роботи чи послуги виконані або надані, то перекази можуть здійснюватися на підставі видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих послуг).
Помилковий переказ — це рух певної суми грошей, унаслідок якого з вини банку чи іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми готівкою (п. 1.24 ст. 1 Закону про платіжні системи).
Помилкові перекази на рахунки суб'єктів господарської діяльності можуть здійснюватися з вини платника або отримувача — суб'єктів господарської діяльності чи з вини банку.
Неналежний отримувач зобов'язаний протягом 3 р. д. з дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (п. 35.1 ст. 35 Закону про платіжні системи).
Тобто наразі граничний строк повернення помилково отриманих коштів встановлено тільки у разі наявності вини банку. А для випадків, коли помилився СГ, цього не врегульовано.
Ми доходимо висновку, що через це помилковий отримувач може повернути кошти в будь-який момент часу.
Проте постійне нагадування про строки повернення коштів з вини банку може означати й інше: податківці вважають, що строки, встановлені для банків (3 робочі дні), діють і для одержувачів коштів. Тож безпечніше (щоб уникнути спорів із податківцями) повернути ці кошти протягом 3 робочих днів з дати їх отримання на поточний рахунок.
Проте для такого повернення одержувачу потрібна підстава! Як правило, нею є лист від платника з проханням (або навіть вимогою) повернути помилково перераховані кошти. I добре, якщо цей лист надійде одразу. А якщо на нього доведеться чекати? Закон не встановлює швидкого строку для надсилання такого листа — фактично тут діятимуть строки давності, встановлені ст. 257 ЦКУ. Тобто чекати на такий лист можна і три роки.
На нашу думку, в такому разі можна спиратися на невизначений статус отриманої суми і, навіть якщо податківці наполягатимуть на тому, що строки повернення коштів визначені законодавчо (хоч насправді це так лише для банків!), повернути ці кошти можна протягом 3 робочих днів із дня отримання відповідного листа від платника.
Щодо нарахування ПДВ
Податківці у відповіді щодо нарахування ПДВ звернулися до п. 185.1 ПКУ та окремо навели визначення постачання товару (пп. 14.1.191 ПКУ) та послуг (пп. 14.1.185 ПКУ).
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Так от, на підставі цих норм податківці дійшли висновку: «У випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок, та при умові, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у платника, який отримав ці кошти, не виникає об'єкт оподаткування ПДВ».
А кошти, помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
I, як в інших своїх роз'ясненнях , податківці наполягають, що повернення таких коштів особі, що їх перерахувала, має здійснюватися у встановлений чинним законодавством термін.
Iнше роз'яснення податківців
<...>
Згідно з пунктом 2.35 глави 2 Iнструкції №22* кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Отже, з огляду на положення пункту 2.35 глави 2 Iнструкції №22, повернення платнику коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов'язком такого неналежного отримувача.
...У випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
При цьому механізму відстрочення термінів складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН чинним законодавством не передбачено.
<...>
IПК ДФСУ від 15.03.2019 р. №1069/6/99-99-15-03-02-15/IПК
* Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 21.01.2004 р. №22.
Але ще раз наголосимо: такий строк встановлено тільки для банків. Тож протягом 3 робочих днів з дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу кошти слід перерахувати. НБУ щодо цього спеціальних строків для суб'єктів господарювання не встановив.
Тож виходить, що у разі помилки саме особи, яка перерахувала кошти, наслідків з ПДВ у одержувача при зарахуванні коштів не буде. Проте для цього ці кошти слід повернути з урахуванням строків давності. А що буде, якщо цього не зробити?
На нашу думку, позаяк такі кошти не прив'язані до постачання товарів або послуг, то ПЗ з ПДВ у разі закінчення строку давності не виникнуть. Хоча така сума коштів потрапить до оподатковуваного доходу одержувача.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»