Замовник відмовляється в повному обсязі оплачувати не підписаний ним акт виконаних робіт (оплачено 500 грн із 700). Якщо сторони дійдуть згоди до підписання спільних первинних документів, то на підставі яких саме первинних бухгалтерських документів можливо відобразити зазначені господарські операції в бухгалтерському обліку та податковій звітності?
Згідно з п. 2 ст. 632 ЦКУ, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, установлених договором або законом. Отже, сторони мають повне право передбачити можливість перегляду узгодженої ціни.
Проте п. 3 ст. 632 ЦКУ встановлено заборону зміни ціни в договорі після його виконання.
Договір вважається виконаним, якщо всі сторони договору (у нас — і замовник, і постачальник) у належній формі виконали всі зобов'язання за цим договором.
Тобто допоки договір не буде повністю виконано обома сторонами (в тому числі й оплачено), встановлену ціну сторони можуть змінювати.
Відповідно, в цьому разі за згодою сторін можуть виникнути такі домовленості:
— варіант 1 — підписано акт виконаних робіт груднем 2018 р., але на суму 500 грн, які було сплачено;
— варіант 2 — акт підписується у грудні 2018 р. на повну суму 700 грн, але на сьогодні укладається додаткова угода про зменшення ціни до 500 грн.
Відразу зазначимо, що перший варіант передбачає штрафи з ПДВ, тобто другий варіант для постачальника є більш безболісним.
Варіант 1
Згідно з першим варіантом маємо ситуацію, коли постачальник замість акта на 500 грн провів акт на 700 грн. Тож має місце помилка минулого періоду, якщо помилка впливає на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), виправлення здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (збитку) на початок звітного року. Позаяк разом із виправленням такої помилки передбачається і зменшення заборгованості замовника, то бухгалтерські записи матимуть такий вигляд:
— Д-т 361 К-т 441 (-166,67) — відсторновано суму завищення акта виконаних робіт;
— Д-т 361 К-т 641 (-33,33) — відсторновано суму нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ.
I треба подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за відповідний період (у якій фінансовий результат до оподаткування відповідно буде менший на 166,67 грн).
Крім того, позаяк податкову накладну виписано не на суму складеного акта, то постачальнику необхідно повністю відсторнувати таку податкову накладну і зареєструвати нову груднем 2018 року (з відповідними штрафами за невчасну реєстрацію), а також подати уточнюючу декларацію з ПДВ за грудень 2018 р., в якій зменшити відображені ПЗ з ПДВ на 33,33 грн бази оподаткування.
Тобто зміною ціни тут не обійтися, бо немає підстав для коригування ціни у ПН, перелічених у п. 192.1 ПКУ (тут має місце саме виписування помилкової податкової накладної).
Варіант 2
За другого варіанта виправляти помилку не доведеться, бо першочергово акт було відображено в обліку і звітності правильно. А на дату підписання додаткової угоди про коригування ціни за актом від грудня 2018 р. виконавець робіт відображає такі записи:
— Д-т 704 К-т 361 — 200 грн;
— Д-т 704 К-т 641 — (-33,33);
— Д-т 79 К-т 704 — 166,67.
Коригувати звітність при цьому не потрібно: зазначені записи відображають за правилами бухгалтерського обліку у звітній декларації. Постачальник лише складає розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату складання акта, з причиною коригування «зміна ціни».
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»