Чи входять до ціни придбання імпортного товару витрати на його перевезення та митне оформлення? За яким курсом визначається така ціна придбання?
Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
I база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижча від ціни придбання таких товарів/послуг.
У пункті 188.1 ПКУ чітко зазначено: до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Щодо цього є й роз'яснення податківців, наведені в індивідуальній податковій консультації від 17.02.2020 р. №640/6/99-00-07-03-02-06/IПК (див. «ДК» №12-17/2020, коментар «ДК») та в коментарі до цієї IПК на сайті «Вісника». Наголошується, що ціна придбання імпортних товарів є саме контрактною вартістю таких товарів: «При поставці товарів, які попередньо були ввезені на митну територію України, база оподаткування ПДВ з операцій з поставки таких товарів визначається на рівні не нижче ціни придбання (контрактної вартості)».
Позаяк база оподаткування ПДВ має бути виражена у гривнях, а ціна придбання імпортних товарів, як правило, фіксується в іноземній валюті, то імпортеру треба визначити гривневий еквівалент ціни придбання. А ось як це зробити, ПКУ, на жаль, не роз'яснює.
ДПСУ в ЗIР (підкатегорія 101.07) спробувала відповісти на це запитання, але, на жаль, корисної відповіді не вийшло.
Як визначити гривневий еквівалент ціни придбання — консультують податківці
На яку дату визначається валютний курс НБУ для розрахунку бази оподаткування у разі постачання імпортованого товару?
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, зі змінами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 39 прим. 1.1 ПКУ визначено, що для цілей визначення податкових зобов'язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі якщо митна декларація не подається, — дня визначення податкових зобов'язань.
ЗIР, підкатегорія 101.07
Як бачимо, у відповідь на те, як оподаткувати ПДВ продаж товарів у межах України, податківці відповідають, наводячи норми, які стосуються ввезення товарів на митну територію України. Звісно, це неправильна відповідь. Хоча, як зазначено вище, це питання чітко не врегульоване, тому говорити про те, яка відповідь буде правильна, можна лише умовно.
На нашу думку, в цьому випадку застосовуються дані бухгалтерського обліку імпортера і правила П(С)БО 21. Тобто тут ціна придбання (контрактна вартість) — це сума, яку сплачено постачальнику (згідно з даними за аналітичним рахунком субрахунку 632).
Якщо першою подію була передоплата, то її суму відображають за субрахунком 371 (потім списують у кореспонденції з субрахунком 632), перераховують у гривні лише один раз (на момент списання коштів з рахунку). Тож сума, яку сплачено постачальнику, у гривнях уже не зміниться. Якщо першою подією було отримання іноземного товару, то на дату переходу права власності (дата визнання активу) застосовується курс НБУ і визначається вартість у гривнях.
Відповідно до п. 15 Порядку №1307, у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи з ціни придбання товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
— одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
— іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (у т. ч. зведеній), яка складена на суму такого перевищення, роблять позначку відповідно до п. 8 Порядку №1307 — 15 («Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання»).
Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) наводить власні дані.
У графі 2 — опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) — також зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання». Крім того, графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 такої ПН не заповнюються.
ДФС в Iндивідуальній податковій консультації від 25.05.2017 р. №365/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №25/2017, коментар «ДК») повідомляє, що при нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ПКУ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткове нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не здійснюють.
Приклад 25.02.2020 р. сплачено передоплату 1000 євро за курсом 28,00 грн/євро. За цією операцією робимо проведення: Д-т 371 К-т 312 на суму 28000 грн.
30.06.2020 р. товар отримано на склад (курс євро — 30,00 грн/євро). Тоді ж отримано первинні документи щодо витрат на перевезення — 10000,00 грн і витрат на митного брокера — 5000,00 грн. Ці витрати разом зі сумою, сплаченою постачальнику, включено до первісної вартості товару 43000 грн (28000 + 10000 + 5000).
— Д-т 28 К-т 632, 631 на суму 43000 грн.
— і одночасно Д-т 632 К-т 371 на суму 28000 грн.
02.07.2020 р. цей товар продано на митній території України за ціною 31200,00 грн. При цьому покупцю надали податкову накладну, де за базу оподаткування визначено 26000 грн (тобто 31200 без урахування ПДВ).
Далі порівнюємо ці два показники. Ціна придбання — 28000 грн, ціна продажу без урахування ПДВ — 26000 грн. Виникає різниця 2000 грн, на яку треба скласти другу податкову накладну у зв'язку з перевищенням ціни придбання товару над його договірною ціною.
Нормативна база
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»