Підприємство — платник ПДВ переходить на ЄП за ставкою 5%. Який порядок переходу? Як визначити ПЗ з ПДВ за товарами/послугами та ОЗ при зміні системи оподаткування?
Засади застосування ЄП
Підприємство може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає таким вимогам:
1) обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 7 млн грн (пп. 3 п. 291.4 ПКУ);
2) у статутному капіталі сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками ЄП, є меншою, ніж 25% (пп. 291.5.5 ПКУ);
3) на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП не мають податкового боргу1, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 ПКУ);
4) не здійснює певні види діяльності (п. 291.5 ПКУ).
1 Суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Висновок: якщо підприємство відповідає всім вимогам переходу на спрощену систему оподаткування, можна подавати відповідну заяву.
Перехід на ЄП
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування визначає ст. 298 ПКУ. Підприємство — платник податку на прибуток може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, подавши Заяву до податкового органу за місцем податкової адреси. Це треба зробити не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп. 298.1.4 ПКУ). Разом зі заявою подається розрахунок про те, що протягом календарного року, що передує періоду переходу, обсяг доходу не перевищує 7 млн грн.
Зверніть увагу: при визначенні доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, не враховуються суми ПДВ (підтверджує це ЗIР, підкатегорія 108.01.02).
Заява про застосування спрощеної системи оподаткування та Розрахунок доходу (додається до Заяви) затверджені наказом Мінфіну від 16.07.2019 р.
Висновок: для того щоб стати платником ЄП з 01.01.2021 р., потрібно не пізніше 16.12.2020 р. подати:
1) Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі — Заява);
2) Розрахунок доходу за 2020 рік (далі — Розрахунок);
3) мати дохід за 2020 рік не більше ніж 7 млн грн.
Порядок подання Заяви
Підприємство подає Заяву та Розрахунок до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Зверніть увагу!
У разі зміни податкової адреси, пов'язаної зі зміною адміністративного району, заява має надаватися до контролюючого органу за основним місцем обліку, де такий СГ перебуває у стані 30 (платник у стані переходу до іншої ДПI) або 65 (платник з наступного року (основне місце обліку).
ЗIР, підкатегорія 108.01.01
Документи подають за вибором підприємства в один із таких способів:
1) особисто платник податків або уповноважена на це особа (за довіреністю);
2) надсилають поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Податківці повідомляють (ЗIР, підкатегорія 108.01.05), що наразі програмне забезпечення доопрацьовують, аби реалізувати можливість створення в Електронному кабінеті та надсилання Заяви до відповідного органу ДПС.
Проте за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету є можливість надіслати до органу ДПС разом із супровідним листом Заяву за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання Заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа повідомлять про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Iнформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи — у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Якщо підприємство має філії (відокремлені підрозділи), слід звернути увагу на таке. ПКУ не зобов'язує повідомляти про зміну підприємством системи оподаткування за місцем розташування філій (відокремлених підрозділів). Проте у роз'ясненнях (ЗIР, підкатегорія 108.01.01) податківці повідомляють, що у Заяві підприємство повинне зазначити також інформацію про такі філії (відокремлені підрозділи).
До речі, окремого рядка для такої інформації у Заяві немає, виходить, що цю інформацію вносять лише до рядка 6 як про місце провадження господарської діяльності. Рекомендуємо перед поданням документів з'ясувати цей момент за місцем реєстрації підприємства.
Решта рядків при заповненні Заяви не викликають запитань. Підприємство ставить потрібні позначки у відповідних комірках, зокрема у рядку 5.1 — дату переходу на спрощену систему (у нашому випадку 01.01.2021 р.), у рядку 5.1.1 — ставку ЄП (у нашому випадку 5%) та позначку у комірці «без реєстрації ПДВ». Крім того, у рядку 10 слід зазначити словами обсяг доходу за 2020 рік (це п. 5 Розрахунку доходу, який подається разом із Заявою), у рядку 11 зробити позначку про подання такого Розрахунку. Наприкінці Заяви — дата подання.
Висновок: у разі відсутності підстав для відмови реєстрація підприємства як платника ЄП здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку (перевірити можна за посиланням).
Консультують податківці
Чи включаються до доходу ЮО — платника ЄП третьої групи суми страхового відшкодування за пошкоджені ОЗ?
У випадку отримання юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.
ЗIР, підкатегорія 108.01.02
Розрахунок доходу
Порядок визначення доходів та їх склад для платників ЄП встановлює ст. 292 ПКУ. Для заповнення Розрахунку слід урахувати певні особливості. Насамперед це те, що на спрощеній системі оподаткування доходом є отриманий протягом звітного періоду дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Розрахунок відображає суму доходу згідно з п. 292.1 — 292.11 та 292.15 ПКУ за весь календарний рік, що передує переходу на спрощену систему.
Враховуючи, що Заяву та Розрахунок подають у поточному році (не пізніше 16.12.2020 р.), дохід за попередній календарний рік1, що передує року переходу на ЄП, зокрема за касовим методом (дата надходження коштів), визначають на момент подання Заяви з урахуванням запланованої суми отримання доходу, за період, що залишився до кінця року після подання заяви.
1 Розуміємо: дохід за 2020 рік.
Пам'ятайте!
Для юридичної особи — будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в:
— грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
— матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ
Визначають дохід для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку. Право на застосування спрощеної системи в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи (п. 292.14 та 292.16 ПКУ). Власне тому разом із Заявою подають Розрахунок доходу — для того щоб документально підтвердити право переходу.
У рядках 5.1 — 5.4 зазначають суми доходу в розрізі:
— доходів у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), рядок 5.1. Це річні обороти за дебетом рахунків 30 та 31 у кореспонденції з кредитом 36 та 37 рахунків, з урахуванням п. 292.11 ПКУ (перелік сум, які не включаються до доходу платника ЄП). Зверніть увагу: відповідно до п. 292.4 ПКУ за посередницькими договорами доходом є:
— сума отриманої винагороди;
— сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, п. 292.3 ПКУ, рядок 5.2. Це списана у 2020 році платником ПДВ безнадійна кредиторка у кредит 717;
— вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), див. п. 292.3 ПКУ, рядок 5.3. Слід проаналізувати кредит 718;
— інші доходи, рядок 5.4. Наприклад, це можуть бути проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), або додатні курсові різниці за кредитом 714.
Під час визначення суми доходів слід врахувати п. 292.11 та 292.15 ПКУ. Зокрема, до доходу не включатимуться суми ПДВ (додатково див. ЗIР, підкатегорія 108.01.02), суми поворотної фіндопомоги та кредитів, дивіденди, отримана компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
Висновок: при заповненні рядка 5 Розрахунку слід керуватися правилами визначення доходу, встановленими для платників єдиного податку.
Що зазначати в Заяві?
Юридична особа, яка обирає ЄП третьої групи, в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає:
— найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ;
— податкову адресу суб'єкта господарювання;
— місце провадження господарської діяльності;
— обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
— обрані суб'єктом господарювання групу та ставку єдиного податку або зміну групи та ставки єдиного податку;
— середньооблікову чисельність працівників у юридичної особи;
— дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
ЗIР, підкатегорія 108.01.01
Анулювання реєстрації платником ПДВ
Якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку за ставкою 5% (застосування цієї ставки не передбачає сплати ПДВ), це є підставою для анулювання реєстрації ПДВ (пп. «в» п. 184.1 ПКУ).
Вилучення з Реєстру платників ПДВ може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу (п. 184.2 ПКУ).
Податкові органи на місцях рекомендують для зручності переходу на спрощену систему за ставкою 5% подати Заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ (форма №3-ПДВ, додаток 3 до наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130) одночасно із Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
У рядку 3 форми №3-ПДВ потрібно уточнити причину анулювання реєстрації ПДВ — це буде пп. «в» п. 184.1 ПКУ. Крім того, в Заяві слід зазначити, зокрема, дату сплати податкових зобов'язань. У цьому випадку під датою сплати податкових зобов'язань мається на увазі дата сплати податкових зобов'язань, задекларованих платником ПДВ у поданій декларації за останній звітний (податковий) період (про що — далі).
Але контролюючий орган вилучає суб'єкта господарювання з Реєстру платників ПДВ без подання Заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ у разі, якщо у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування такий суб'єкт поставив відповідну позначку у рядку 5.3.
Враховуючи, що підприємство з 01.01.2021 р. планує перехід на спрощену систему за ставкою 5%, саме ця дата буде датою анулювання реєстрації платником ПДВ. Перевірити це можна за даними з Реєстру платників ПДВ за посиланням.
З моменту анулювання реєстрації підприємство позбувається права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
Останній звітний період
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним періодом є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. З огляду на наші умови переходу на сплату ЄП за ставкою 5% з 01.01.2021 р. останнім періодом для платника ПДВ буде грудень 2020 року.
Узгоджені податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду повинні бути сплачені вчасно (протягом 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації), або ця сума враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування (за наявності). У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.8 та 184.9 ПКУ).
Узгоджені податкові зобов'язання (рядок 18 декларації з ПДВ) за наслідками останнього звітного періоду Казначейство перераховує до бюджету з електронного рахунку платника ПДВ не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов'язань. Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати узгоджених ПЗ, то підприємство, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, зобов'язане протягом 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку для подання декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься воно зареєстрованим як платник цього податку на день сплати такої суми, чи ні.
Висновок: сплата ПЗ з ПДВ здійснюється з електронного рахунку платника.
Нарахування ПЗ з ПДВ
Пам'ятайте: платник ПДВ в останньому податковому періоді зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за товарами/послугами (це залишки запасів за рахунками 20 — 22, 28), готовою продукцією (рахунки 26, 27), незавершеним виробництвом (рахунки 21, 23), необоротними активами (рахунки 10, 11, 12, 15), які придбавалися з ПДВ і не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (п. 184.7 ПКУ). Базою для нарахування ПЗ з ПДВ буде звичайна ціна відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Звичайна ціна
Звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Ринкова ціна — ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;
Щодо необоротних активів, то податківці не бажають бачити нарахування ПЗ за залишковою вартістю (див., наприклад, IПК від 25.10.2017 р. №2370/6/99-99-15-03-02-15/IПК). На їхню думку, залишкова вартість не є звичайною ціною. Тоді слід врахувати, що звичайна ціна на основні засоби, що вже були у використанні, є нижчою за звичайну ціну на нові основні засоби.
Якщо на залишку під час анулювання підприємство має готову продукцію, також слід бути уважними. Адже базою для ПДВ буде не звичайна ціна продукції, а лише частина складових собівартості. Тому що тут «сидять» суми не тільки за придбаними товарами/послугами з ПДВ. Не забувайте і про загальновиробничі витрати, зарплату і ЄСВ працівників або про товари/послуги, придбані без ПДВ. Слід проаналізувати складові продукції і, якщо це можливо, зробити аналіз в розрізі складових калькуляції. У такий спосіб є можливість зменшити базу для нарахування ПЗ з ПДВ.
Підтвердити розрахунок рекомендуємо документально. Адже база буде менша за собівартість продукції, і податківці упереджено перевірятимуть це.
Якщо в останньому звітному періоді (на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ) у підприємства обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ включено до податкового кредиту (це субрахунки 371, 377), потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ і на цю дебіторську заборгованість (ЗIР, підкатегорія 101.03).
Висновок: в останньому звітному періоді слід нарахувати ПЗ з ПДВ за придбаними з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Перехідні операції
Якщо на дату зміни системи оподаткування щодо всіх відвантажених запасів уже визнано доходи і витрати за правилами загальної системи, післяплата за такі запаси, отримана вже на спрощеній системі, не включається до складу доходів (пп. 6 п. 292.11 ПКУ).
Для платника єдиного податку датою отримання доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у періоді перебування на загальній системі (п. 292.6 ПКУ).
Земельний податок
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за земельні ділянки, що використовуються підприємством для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, розташованого на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).
Якщо з 1 січня 2021 р. юрособа є платником ЄП, подавати декларацію на 2021 рік не треба. Повідомляти податкову про зміну системи оподаткування за місцем знаходження земельної ділянки також не треба. Особа може подати таку заяву в довільній формі через електронний кабінет платника.
Однак платник ЕП, який набув у власність або у постійне користування земельну ділянку та надає її та/або нерухоме майно, розташоване на такій земельній ділянці, в оренду, є платником земельного податку та повинен подавати декларацію з плати за землю на загальних підставах. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ПКУ). Декларація подається не пізніше 20 лютого на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ПКУ).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»