На час карантину штрафи та пеня за несплату ЄСВ не застосовуються. Проте не все так просто. Адже обов’язок сплати ЄСВ та строки такої сплати для роботодавців не скасували. Тому якщо ви нарахували ЄСВ і зазначили його у Звіті (додаток 4), з вас цю суму можуть стягнути з допомогою виконавчої служби.
На написання цієї статті нас надихнуло запитання читачки: «Отримала від ДПС вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, нарахованого на з/п найманих працівників за березень 2020 р. (у ФОПа). У телефонному режимі отримала консультацію (на дуже підвищених тонах), що жоден антикризовий закон не містить вимог або прямої заборони виписувати податківцям вимоги про сплату боргу! Тому «...у разі несплати суми боргу протягом 10 к. д. ця вимога передається до виконавчої служби для стягнення боргу в примусовому порядку». Дійсно, до Інструкції №449 не внесено зміни через карантин, але платити нічим... Чи правомірні дії податківців?».
На жаль, правомірні. І ось чому.
Справді, «карантинні» зміни до Інструкції №449 або тимчасові положення про карантин не вносилися.
Тому якщо ви подали Звіт з ЄСВ, у якому зазначили певні суми єдиного внеску, податківці мають право (і навіть зобов’язані) проконтролювати, щоб ви їх сплатили.
Перенесення строків сплати ЄСВ у Законі про ЄСВ також не було. Тому сплатити ці суми треба у звичайні строки: або при виплаті зарплати, або до 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування (у гірничих підприємств — до 28 числа).
Якщо не сплатити, виникає борг (недоїмка), який податківці можуть стягнути за допомогою виконавчої служби.
А що як Звіт з ЄСВ не подати чи подати порожній?
На нашу думку, наразі це безпечніший варіант. Особливо якщо виправити цю помилку до останнього числа місяця, в якому закінчиться карантин.
Розділом VI Інструкції №449 визначено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Зверніть увагу!
Згідно з пунктом 9-11.1 розділу VIII Закону про ЄСВ штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини 11 статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовуються.
Тобто ні за несвоєчасне подання Звіту з ЄСВ, ні за донарахування суми єдиного внеску в такому звіті і, як наслідок, несвоєчасну сплату такого єдиного внеску, якщо це зробити у зазначений вище «карантинний» строк, штрафу не буде. Не буде і пені — це передбачено пунктом 9-11.2 розділу VIII Закону про ЄСВ:
«Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID‑19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню».
Якщо ж ви Звіт з ЄСВ подали і суми єдиного внеску в ньому зазначили, але не сплатили, ви наражаєтеся на стягнення боргу з боку податківців.
Як податківці стягують борг з ЄСВ під час карантину
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
— дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
— платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
— платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Спробуймо з’ясувати на прикладі.
Приклад Фізична особа — підприємець виплачує заробітну плату з 25 березня до 31 березня (другу частину зарплати за березень 2020 р.). При цьому за відсутності коштів не виплачується ні сама зарплата, ні суми ЄСВ, що мають бути сплачені під час нарахування/виплати. Проте підприємець подав звітність, де визначив, які суми ЄСВ були нараховані за місяць та мали бути сплачені разом із виплатою зарплати. Чи підпадає ця ситуація під мораторій?
Так, податкові органи не можуть:
— нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
— нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ,
— проводити документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Звісно, пункт 2 частини 1 статті 13 Закону про ЄСВ надає право органам Державної податкової служби проводити документальні та камеральні перевірки звітності з ЄСВ. Проте, справді, камеральна перевірка не підпадає під дію мораторію та може бути проведена.
А позаяк документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ, то тут слід врахувати, що предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий пп. 75.1.1 ПКУ).
Отже, справді, коли ми говоримо про мораторій, то він стосується відповідальності за несплачені (несвоєчасно сплачені) суми ЄСВ. Проте якщо податковий орган виявив несплату самих сум, визначених ФОПом у поданій звітності з ЄСВ, то оспорювати його право на складення вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ доволі складно.
Водночас слід пам’ятати: якщо не сплатити за такою вимогою та не оскаржити її в суді, то перше, що очікує роботодавця, — це арешт рахунку на суму ЄСВ, зазначену у вимозі про сплату боргу, яка є виконавчим документом (абзац третій частини 4 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Інструкція №449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 р. №393).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»