З 01.07.2020 р. прожитковий мінімум для різних категорій населення України збільшиться. На які доходи фізосіб це вплине та як зростуть суми платежів до бюджету?
З 1 липня 2020 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, на одну особу він становитиме на місяць 2118 грн (узагальнений показник). Водночас для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2020 року буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму:
— для дітей віком до 6 років — 1859 грн;
— для дітей віком від 6 до 18 років — 2318 грн;
— для працездатних осіб — 2197 грн;
— для осіб, які втратили працездатність — 1712 грн.
При цьому розмір мінімальної зарплати не зміниться. Як і з 1 січня 2020 року, він становитиме:
— у місячному розмірі — 4723 грн,
— у погодинному розмірі — 28,31 грн.
Тепер розгляньмо, на які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог.
Індексація заробітної плати
Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 Порядку №1078).
Тож з 01.07.2020 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 2197 грн.
Актуальну таблицю індексації див. у кожному номері «ДК».
Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ).
Що робити роботодавцю, якщо розмір аліментів, зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі, є меншим?
Роботодавець не має права змінити призначену суму аліментів і повинен утримувати їх відповідно до розміру, зазначеного у виконавчому листі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. І якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим від зазначеного мінімального розміру аліментів, дитині відповідно до закону призначається державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів та 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, розмір аліментів у липні 2020 року становитиме:
— для дітей до 6 років — не менше 929,50 грн (1858 грн х 50%);
— для дітей від 6 до 18 років — не менше 1159,00 грн (2318 грн х 50%).
Що робити з утриманням аліментів під час карантину, коли доходи працівників зменшилися, а деякі з них залишилися без роботи?
Цю проблему ми розглядали у «ДК» №12-17/2020. Тож тепер зазначимо коротко:
— із запровадженням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінився;
— сторони мають домовлятися та самостійно вирішувати щодо встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину. Якщо домовитися не вдається, доведеться йти до суду;
— що ж до працівників, у яких доходи зменшилися, проте все ж таки є, то слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому буде меншою за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою вважатиметься заборгованістю та погашатиметься у наступних періодах;
— не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін’юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). Якщо працівника скеровано у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт також треба подати, але зазначити про відсутність доходу та відрахувань на аліменти.
Допомога з безробіття
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533).
Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття у липні 2020 року становитиме 8788,00 грн (2197 грн х 4).
Декретні непрацюючим
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога з розрахунку на місяць не може бути меншою ніж 549,25 грн (2197,00 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.07.2020 р. становитиме:
— якщо 126 календарних днів відпустки — 2307 грн;
— якщо 140 календарних днів відпустки — 2563 грн;
— якщо 180 календарних днів відпустки — 3295 грн.
Допомога одиноким матерям
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно поділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо внаслідок порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
— вищим за відповідний прожитковий мінімум, — соцвиплати на дітей не призначаються;
— нижчим за відповідний прожитковий мінімум, — одинокій матері буде призначено соцвиплату на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.
Отже, з 01.07.2020 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
— до 6 років — 1859 грн;
— від 6 до 18 років — 2318 грн;
— від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) — 2197 грн.
Які показники залишаться без змін?
1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, — 2102,00 грн.
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче від мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Позаяк ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата, як ми зазначили на початку статті, при цьому не зміниться.
3. ЄСВ. На розмір мінімального страхового внеску у 2020 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, бо він розраховується як добуток МЗП та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1039,06 грн (4723,00 грн х 22%). Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, бо він становить 15 МЗП (у 2020 році — 70845 грн).
Нагадаємо, що роботодавці сплачують ЄСВ з доходів працівників протягом карантину, як і раніше, без жодного звільнення.
4. Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма є і щодо допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А для працівників, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж шість місяців, лікарняні та декретні виплачуються в таких розмірах (ч. 4 ст. 19 Закону №1105):
1) допомога з тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Отже, і тут немає зв’язку з прожитковим мінімумом, а тому максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних у такому випадку не зміниться.
Нагадаємо, що у зв’язку з пандемією лікарняні тепер діляться на «звичайні» та «карантинні». Для останніх передбачено спеціальний порядок оплати (див. «ДК» №25-26/2020). А ще для отримання фінансування від ФСС на «карантинні» лікарняні заяву-розрахунок треба подавати окремо.
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму жодним чином не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2020 року застосовуватиме штрафи залежно від виду порушення виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
Нагадаємо, що певний час через карантин такі перевірки не проводилися. Проте ще на початку карантину Держпраці обіцяла збирати інформацію про дотримання трудового законодавства й одразу, щойно з’явиться можливість, проводити перевірки стосовно порушень, вчинених під час карантину. І вже тепер у зв’язку з послабленням карантинних обмежень Держпраці поновила інспекційні відвідування.
6. Граничний розмір добових — 472,30 грн (по Україні), 80 євро (за кордоном).
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. Розміри ПСП і граничний розмір доходу для її застосування в 2020 році див. «ДК» №27/2020.
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. Докладно про це ми писали у «ДК» №50/2019.
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. Про особливості її надання у 2020 році так само читайте в «ДК» №50/2019.
10. Фіксовані ставки ЄП:
— для платників І групи — 210,2 грн;
— для платників ІІ групи — 944,6 грн.
11. Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить 1039,06 грн (4723 грн х 22%), а максимальна — 15585,90 грн (70845 грн х 22%).
Нагадаємо, що право не сплачувати ЄСВ під час карантину встановлено лише для ФОПів, фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізосіб — членів фермерських господарств. Але таке право наразі діє лише щодо 3 місяців — березня, квітня і травня 2020 р. Тобто якщо законодавство не зміниться, за червень і липень (та далі) доведеться платити.
Крім того, незмінними в липні та до кінця року залишаються: ставки податку на нерухоме майно, збір за паркування авто, судовий збір, плата за адмінпослуги та держмито, адміністративний збір та плата за надання відомостей з ЄДР, плата за відомості з Державного земельного кадастру.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1533 — Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»