Закон №466 набрав чинності з 23 травня. Проте деякі його норми, що вносять зміни до ПКУ, набрали чинності з 1 липня. Саме про них зараз і поговоримо.
Зміни в роботі е-кабінету
З 1 липня за новою редакцією абз. 10 п. 42-1.2 ПКУ уточнюються правила користування Електронним кабінетом платника податків. Про це ми писали у «ДК» №22-23/2020.
Зміна перша — через е-кабінет можна буде отримати копії:
— наказів про проведення перевірок;
— повідомлень про проведення перевірок;
— актів (довідок) перевірок;
— відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірянь, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків.
Проте від ДПС ще не надходила інформація про практичне втілення щодо е-кабінету такого функціоналу. Про це повідомимо додатково.
Зміна друга — через е-кабінет можна буде подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (абз. 21 п. 42-1.2 ПКУ). За потреби платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів.
Зміна третя — платнику податків дозволили шляхом надсилання через е-кабінет відповідного повідомлення з документальним підтвердженням фактів, викладених у ньому (у вигляді електронного документа або скан-копії відповідних документів), виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про себе. Йдеться про інформацію, яка міститься в базах облікових даних у податківців і доступ до якої надається йому через е-кабінет.
Податковий орган зобов’язаний зробити відповідні виправлення в інформаційних базах після встановлення достовірності поданих платником нових даних. Строк для виправлення — 2 робочі дні з моменту отримання повідомлення.
Зверніть увагу!
Не можуть виправлятися в такий спосіб відомості, що їх контролюючі органи отримують з ЄДР. Тобто для виправлення такої інформації треба буде подавати заяву держреєстратору.
Але є випадки, коли ДПС звільняється від такого обов’язку. Зокрема, це випадок, коли платник податків не надав підтвердження фактів, викладених у повідомленні.
Нові ставки рентної плати для лісових ресурсів
З 1 липня 2020 року буде викладено у новій редакції п. 256.3 ПКУ. Таким чином змінюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. І ще з цієї дати зникає розрядність лісових ресурсів для застосування ставок.
Додаткова підстава для позапланової перевірки
За новою редакцією пп. 78.1.21 ПКУ з 01.07.2020 р. підставою для позапланової документальної перевірки будь-якого платника податків може бути отримання інформації від іноземних державних органів.
Звісно, йдеться про інформацію щодо порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДПС.
Зверніть увагу: така інформація може бути підставою як для окремої позапланової перевірки, так і для повторної перевірки (якщо отримана інформація стосується питань, охоплених під час попередніх перевірок.
Але при цьому мають виконуватися дві умови:
1) перевірка проводиться виключно щодо питань, які стали підставою для її призначення/проведення. Тобто про що отримали інформацію з-за кордону, те і перевірятимуть;
2) копія наказу на проведення такої перевірки не надсилається/не вручається платникові податків/уповноваженій особі до початку проведення перевірки (абзац другий п. 78.4 ПКУ).
Очевидно, з таким наказом платник податків ознайомлюватиметься вже на місці і на дату проведення перевірки.
«Єдинники» і земельний податок: хто платить з 1 липня?
За новою редакцією пп. 4 п. 297.1 ПКУ виходить: якщо на земельну ділянку було оформлено договір оренди чи позички, сплати податку за цю землю «єдинникам» І — ІІІ груп не уникнути.
Роз’яснення нашого юриста щодо цієї проблеми ми наводили у «ДК» №24/2020.
А далі розглянемо зміни, які стосуються нерезидентів (та тих, хто з ними працює).
Оновлені правила взяття нерезидента на облік у ДПС
З 1 липня відповідно до нової редакції п. 64.5 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) іноземної компанії, організації є будь-яка із зазначених нижче подій:
— акредитація такого підрозділу на території України;
— придбання такою юрособою-нерезидентом нерухомого майна або отримання майнового права на таке майно в Україні (раніше підставою було і придбання землі!);
— відкриття рахунків у банках України (це нова підстава!).
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу — до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
до (раніше було після!) придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні — до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
до (!) відкриття рахунку в Україні — до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
Звісно, до заяви додаються документи, що підтверджують одну із зазначених підстав (перелік таких документів наведено в оновленій редакції п. 64.5 ПКУ).
Зверніть увагу!
Якщо перевіркою (такий вид позапланової документальної перевірки було додано до ПКУ підпунктом 78.1.22 з 23 травня!) буде встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні, без взяття на податковий облік, контролюючий орган складатиме акт перевірки, який надсилається нерезидентові. На підставі акта перевірки контролюючий орган може прийняти рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
А ще чекаємо на оновлення підзаконних нормативних актів:
— пункт 64.5 ПКУ міститиме норму, що порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється Мінфіном. На сьогодні є Порядок №1588. Позаяк правила взяття нерезидентів на облік змінилися, до Порядку №1588 теж мають внести зміни;
— також передбачається, що порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні повідомлення про взяття на облік платника податків надається згідно з Порядком №1588, але він затверджений Мінфіном. Отже, для нерезидентів КМУ має розробити новий окремий порядок повідомлення.
Дохід із джерелом походження з України — що нового?
З 1 липня 2020 року набирають чинності зміни до пп. 14.1.54 ПКУ. Цей підпункт визначає, що є доходом з джерелом походження з України.
Зміна перша — до оподатковуваних доходів нерезидентів додано пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених постійними представництвами нерезидентів в Україні.
Що це означає?
Те, що виплата постійним представництвом названих вище доходів нерезидентові (своєму «рідному» чи будь-якому іншому) оподатковуватиметься податком на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ. Ставка податку для таких доходів — 15% або за умовами угод про уникнення подвійного оподаткування з країною нерезидента.
При цьому з формулювань п. 141.4 ПКУ вилучено згадки про постійні представництва, позаяк їх остаточно включено до кола платників податку на прибуток (зміни до пп. 133.2.2 ПКУ, що діють з 23.05.2020 р.).
Для решти платників податку на прибуток це буде ще одним уточненням: якщо виплачуємо доходи постійному представництву нерезидента, податок на репатріацію не справляється. Самі постійні представництва повинні справляти цей податок, якщо вони виплачуватимуть доходи нерезидентам (зміни до пп. 141.4.2 ПКУ, які діють уже з 1 липня 2020 р.). Про це ми писали у «ДК» №25-26/2020.
Зміна друга — нові види доходів (зазначені в доданих пунктах «з» та «и»):
з) доходи від відчуження прав на видобування та розроблення родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених за законодавством інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають певним умовам:
1) у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу чи іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
2) у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для потреб підпункту 1 цього підпункту) та нерухомого майна (для потреб підпункту 2 цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
До того ж відповідні зміни вносяться до пп. 141.4.1 ПКУ. Щодо природних ресурсів, то дохід від їх продажу потрапив до нового підпункту «й» (ще з 23.05.2020 р.), а інвестиційні активи — до нового підпункту «е» (ось ця зміна запрацює з 01.07.2020 р.).
Що це означає?
Що з 1 липня, коли резидент або постійне представництво нерезидента сплачуватиме йому дохід за відчуження інвестиційних активів (акцій, часток у статутному капіталі, корпоративних прав тощо), такий дохід треба буде оподаткувати за ставкою 15% при його виплаті.
Таке саме правило оподаткування запроваджується і для ситуації, коли покупцем інвестиційного активу у нерезидента є також нерезидент. І нерезидент, який придбав таким чином інвестиційний актив, повинен стати на облік у ДПС за місцезнаходженням української юрособи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ (зміни до якого ми розглянули вище).
Нормативна база
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»