У листі ДПС від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07 (див. «ДК» №24/2020) роз'яснено заповнення декларації з податку на прибуток через зміни за Законом №466. Цей лист цікавий ще й тим, що до самої форми декларації зміни наразі не внесено (а нові правила оподаткування вже діють).
Подання фінзвітності разом з аудиторським висновком
Змінами до п. 46.2 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996 зобов'язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
— разом із податковою декларацією за відповідний річний період Звіт про фінансовий стан (баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінзвітності аудитором;
— річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінзвітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків). Тобто якщо не подати затвердженої аудиторами фінзвітності, вважатиметься, що декларація (до якої така фінзвітність є невід'ємним додатком) не була подана.
Проте зміни до п. 46.2 ПКУ чинні з 23.05.2020 р., і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув. Тому вперше норма цього пункту щодо обов'язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується 2021 року за підсумками 2020 звітного року!
Тобто у 2020 році цю вимогу виконувати не треба. Але ось на те, що спочатку податківцям подається фінзвітність, ще не затверджена аудиторами, а потім (окремо) — вже затверджена, слід звернути окрему увагу.
Що робити, якщо внаслідок аудиту фінзвітності було внесено зміни?
У такому разі, на думку ДПСУ, доведеться подавати уточнюючу декларацію.
Наприклад, якщо така ситуація сталася щодо фінзвітності за 2020 рік, то уточнення треба буде подати до 10.06.2021 р. включно.
Щоправда, податківці наполягають на такому уточненні лише у разі, якщо такі зміни вплинули на показники річної декларації.
Крім того, податківці зауважили, що за п. 49.4 ПКУ фінзвітність, Звіт про фінансовий стан (баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) разом з аудиторським висновком подають в електронній формі — в разі подання декларацій в електронній формі.
Новий граничний розмір доходу для обов'язкових податкових різниць
Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (чинні з 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ПКУ щодо підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).
Увага!
У 2020 році річний звітний період з податку на прибуток застосовують платники, в яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн грн.
Платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн, зможуть:
1) прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;
2) застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.
Але податківці в коментованому листі не навели порядку дій платника податку, якщо він уже застосовував податкові різниці в I кварталі 2020 року. Взагалі фраза про те, що рішення про незастосування різниць можна зазначити в декларації за 2020 рік перекреслює право платника зафіксувати це в декларації за I півріччя 2020 року. Хоча ПКУ такої заборони не встановлює! Ми цю ситуацію розглядали в «ДК» №24/2020. У цьому випадку за результатами року може виникнути переплата податку за 2020 рік, і рішення щодо повернення приймається за ст. 43 ПКУ.
Новий «старий» звітний період для сільгосптоваровиробників
Законом №466 внесено зміни до пп. 137.4.1 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільгосподпродукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року до 30 червня наступного року). Про це ми писали в «ДК» №22-23/2020.
Отже, сільгоспвиробники, які бажають перейти на новий звітний період, подають декларацію за звітний період — півріччя 2020 року. А надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01.07.2020 р. і закінчується 30.06.2021 р.
Докладно про процедуру такого переходу ми розповіли в «ДК» №24/2020.
Виробничий метод для податкової амортизації
Податківці нагадали, що з 23.05.2020 р. дозволено застосовувати виробничий метод для визначення податкової амортизації. Про це ми розповідали в «ДК» №24/2020, тож зараз зазначимо про перехід на такий метод амортизації з II кварталу 2020 року платниками, які подають декларації щоквартально.
Якщо квартальні платники вирішили застосовувати з II кварталу 2020 року виробничий метод нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких до цього проводили за іншим методом, вони зобов'язані провести інвентаризацію цих об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року. Амортизація, нарахована за дозволеним виробничим методом в цьому разі вперше, може бути відображена у додатку АМ до декларації за I півріччя 2020 року. Крім того, слід врахувати норми п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Вартість ОЗ збільшено до 20000 грн
Законом №466 з 23.05.2020 р. змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 грн.
Як роз'яснюють податківці:
— цей критерій застосовуватиметься до ОЗ, що вводяться в експлуатацію після 22.05.2020 р.;
— ОЗ, введені в експлуатацію до 23.05.2020 р., і надалі амортизуються у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 грн.
Звітування «єдинниками» при сплаті доходів нерезидентам
З 23.05.2020 р. встановлено, що юрособи та ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОПи та фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб'єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 1 січня 2021 року) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток.
Тому, як роз'яснюють податківці: у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юрособи та ФОПи, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОПи та фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.
Дивіденди від нерезидентів
Законом №466 з 23.05.2020 р. п. 140.4 ПКУ доповнено новою різницею, а саме: з'явився пп. 140.4.3 ПКУ щодо зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови що частка участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року і такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
До внесення змін до декларації податківці рекомендують відображати нову різницю у будь-якому зручному рядку додатка РI до декларації, але із зазначенням цього факту в доповненні до декларації та позначкою у полі «наявність доповнення».
Збитки — у спадщину
3 01.01.2021 р. можливим є зменшення фінрезультату правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
— приєднання, злиття, перетворення — у періоді затвердження передавального акта;
— поділу, виділу — у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
Платники — правонаступники до внесення змін до декларації можуть відобразити суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РI до декларації.
Різниця при операціях із нерезидентами без ділової мети
За новим пп. 140.5.15 ПКУ фінрезультат збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни чинні з 23.05.2020 р.
Знову ж таки до внесення змін до форми декларації відображати нову різницю слід у будь-якому зручному рядку додатка РI до декларації для збільшення фінансового результату. Але із зазначенням цього факту у доповненні до декларації і позначкою в графі «наявність доповнення».
Штрафи за договірними відносинами та за перевірками
За новою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ фінрезультат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу в т. ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23.05.2020 р.
Таке збільшення фінрезультату до оподаткування можна відобразити у рядку 3.1.11 додатка РI до декларації.
Виплата доходу нерезиденту у негрошовій формі
Якщо дохід виплачується нерезидентові у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податку на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:
Пс = СД х 100 : (100 - СП) - СД ,
де: Пс — сума податку до сплати;
СД — сума виплаченого доходу;
СП — ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Така формула з'явилась у пп. 141.4.2 ПКУ з 23.05.2020 р. Отже, її треба застосовувати вже тепер, а наслідки її застосування, тобто суму сплаченого податку — відображати в декларації за 2020 рік (або відповідний квартал 2020 року).
Приклад Нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента — платника податку на прибуток у вигляді корпоративних прав вартістю 100000 грн, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15%.
Застосовуємо формулу. У підсумку сума податку до сплати становить 17648 гривень (100000 х 100 : (100 - 15) - 100000).
З метою правильного заповнення додатка ПН до декларації за звітний період (півріччя 2020 року) податківці рекомендують у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД х 100 : (100 - СП).
Тобто на підставі вищенаведеного прикладу у колонці 3 буде зазначено суму 117647 грн. Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) стоятиме розрахована сума податку 17647 грн (117647 х 15 : 100).
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»