Як повідомляв «ДК» у №24/2020, 29.05.2020 р. набрав чинності Закон №5911. Розгляньмо, що він нам приніс.
Мораторій на податкові перевірки подовжено
Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок подовжили до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто якщо карантин закінчиться 31 липня, то мораторій триватиме до 31 липня.
1 Закон України від 13.05.2020 р. №591-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Проте, як і раніше, такий мораторій не поширюватиметься на винятки:
— документальні позапланові податкові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ. Йдеться про документальні перевірки, які проводяться для відшкодування ПДВ;
— фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства в частині:
— обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
— цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
— обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
— здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
Оновили й норму щодо долі перенесених у зв'язку з карантином податкових перевірок.
Якщо перевірки планові, то нові строки їх проведення податківці мають внести до реєстру на сайті ДПСУ протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.
Якщо перевірка була розпочата до 18 березня 2020 року та не була завершена, вона зупиняється до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Зверніть увагу, в цьому випадку переривається термін проведення перевірки. До цієї самої дати зупиняється і перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.
А ось карантинні строки проведення камеральної перевірки залишилися без змін. Тобто камеральна перевірка податкової декларації (крім декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень — травень 2020 року або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що їх платники податків подали протягом березня — травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були подані пізніше, — за днем їх фактичного подання.
Мораторій на перевірки з ЄСВ теж подовжено
Мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ тепер встановлено з 18 березня до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
На той самий строк зупиняються і перевірки з ЄСВ, які були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені до початку мораторію.
А також мораторій на податкові штрафи та штрафи з ЄСВ!
Якщо раніше передбачалося, що штрафи не застосовуватимуться до 31 травня, то тепер цей період незастосування подовжено.
Щодо штрафів з ЄСВ, то вони не застосовуватимуться за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину:
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до податкових органів.
Аналогічно подовжено і ненарахування пені за недоплату з ЄСВ (пеня, нарахована за цей період, підлягає скасуванню).
Щодо податкових штрафів, то вони не застосовуватимуться за порушення норм ПКУ, вчинені протягом періоду з 1 березня до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Крім санкцій за:
— порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
— відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
— порушення вимог законодавства в частині:
— обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
— цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
— обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
— здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
— здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
— порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
А що зі штрафами за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК?
Окремої статті в Законі №591, яка була би присвячена цьому питанню, немає. Тобто законодавці, як і в попередніх «карантинних» законах, говорять про незастосування штрафів загалом і наводять винятки, коли штрафи застосовуватимуться навіть під час карантину.
Штрафів за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію ПН/РК серед цих винятків немає. Це дає підставу стверджувати, що штрафувати за таке податкове порушення під час карантину не повинні.
В ЗIР податківці пояснюють: протягом періоду з 1 березня 2020 року останній календарний день місяця (включно), в якому закінчується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК в ЄРПН.
Протягом цього самого періоду платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Несплата самозайнятими особами ЄСВ подовжується!
Самозайнятим особам (а саме ФОПам та особам, які здійснюють незалежну профдіяльність) дозволяється не платити за себе ЄСВ за березень, квітень і травень 2020 р.
Зверніть увагу! Таким особам зберігатиметься страховий стаж, але тільки щодо пенсійного страхування. Вважатиметься, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких місяців.
Роботодавці сплачуватимуть ЄСВ за своїх працівників, як і раніше.
«Карантинні» строки оскарження податкових рішень
Згідно з оновленою редакцією п. 52-8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, установлених:
— статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ;
— статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі;
— статтями 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, подовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Отже, щодо від'ємного значення ПДВ розгляд скарг і запитів податківці продовжують так, ніби карантину й немає.
Щодо решти скарг, запитів та IПК — треба буде почекати завершення місяця, в якому закінчиться карантин.
Може бути зменшено розмір плати за землю та за нерухомість
Нагадаємо, що досі йшлося лише про право перегляду (у бік зменшення) ставок єдиного податку (і деякі місцеві ради цим правом уже скористалися). До речі, така можливість стосувалася виключно ФОПів I — II групи.
Що ж тепер? А тепер місцевим радам надано право переглядати й ставку плати за землю та/або податку на нерухоме майно щодо об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. I знову — переглядати можна буде лише у бік зменшення. Хоча це не є обов'язком, тому зменшувати цю ставку чи ні, кожна місцева рада вирішуватиме самостійно.
Неоподатковувана допомога під час карантину
Законом №591 віднесено до не оподатковуваних ПДФО (змінами до підрозд. I розд. ХХ ПКУ):
— доплати до заробітної плати, призначені з 1 до 31 травня та з 1 до 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19;
— допомогу по частковому безробіттю на період карантину, на період з 2 квітня 2020 року. Таку допомогу окремо звільнили і від сплати військового збору (пп. 1.10 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Щодо останнього, то податківці в ЗIР вже роз'яснюють: дохід платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину звільняється від оподаткування ПДФО і ВЗ.
ЄСВ на суму допомоги по частковому безробіттю, як також у ЗIР пояснили податківці, не нараховується.
Податкові векселі на пальне
Терміни погашення податкових векселів, виданих відповідно до п. 229.8 ПКУ, виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 70 00, 2710 19 21 00) та/або бензинів авіаційних (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 31 00), подовжено.
До цього передбачалося, що ті векселі, погашення яких припадає на період з 1 березня до 31 травня 2020 року, можуть бути погашені до 15 серпня 2020 року (включно).
Тепер першим абзацом п. 29-2 підр. 5 розд. ХХ ПКУ передбачається, що векселі зі строком погашення до 30 червня 2020 року погашатимуться до дев'яностого календарного дня з дня відновлення прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення в Україні. Аналогічно подовжують й інші терміни, зазначені в цьому пункті.
Наприкінці наголосимо, що це не всі зміни, які приніс Закон №591. У ньому є і зміни до Закону про банки (щодо мінімального розміру статутного капіталу), до Закону про цінні папери (щодо фінзвітності емітентів за I квартал 2020 року), а також змінено порядок надання допомоги по частковому безробіттю (щодо цього докладніше див. «ДК» №25-26/2020).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»