Надані знижки та вартість повернутих раніше проданих товарів, що вираховуються з доходу від реалізації продукції, зменшують розмір чистого доходу від їх реалізації, визначення якого наведено в абз. 3 п. 7 П(С)БО 15.
Коли можна змінювати ціну?
Насамперед зазначимо, що ціна в будь-якому договорі встановлюється за домовленістю сторін. Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦКУ після укладення договору зміна ціни допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. При цьому зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦКУ).
Положеннями ч. 1 ст. 635 ЦКУ передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Якщо в договорі не визначено випадків та умов, за наявності яких сторони мають право змінювати ціну, договірна ціна зміні не підлягає.
З метою зменшення доходу від реалізації продукції, товарів слід враховувати, що знижки відрізняються від інших платежів (бонусів, відшкодувань, неустойки).
Про наслідки зміни ціни товару «ДК» писав у №29/2016, а про оформлення зміни ціни в договорі — в №50/2017.
Ретро-знижки
Міндоходів у листі від 05.12.2013 р. №6344/I/99-99-19-03-02-14 (див. «ДК» №11/2014) зазначало: якщо в договорі купівлі-продажу товарів між виробником (імпортером) або власником торгової марки та продавцем (дистриб'ютором або роздрібним торгівцем) передбачено виплату винагороди на користь покупців (дистриб'юторів) у вигляді надання додаткових знижок на товар (ретро-знижки), то витрати на виплату такої винагороди на користь дистриб'юторів або роздрібних торгівців включаються до складу витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки. Тобто виплата винагороди у вигляді надання додаткових знижок на товари (ретро-знижки) не зменшує дохід від реалізації таких товарів.
Премії і бонуси
Мотиваційні виплати (премії, бонуси, інші заохочення), зокрема премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі, включаються до витрат на збут (рах. 93).
Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг (УПК №123).
Вплив знижок на розмір доходу
Положення ст. 659 ЦКУ зобов'язують продавця попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).
У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.
У роздрібній торгівлі суб'єкт господарювання повинен забезпечити інформування споживачів про роздрібні ціни на товари у грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) або покажчиків цін.
При цьому суб'єкт господарювання може застосовувати до непродовольчих товарів, які реалізує, знижки або зменшення ціни, проводити їх розпродаж у порядку, встановленому законом. Він повинен довести до споживачів інформацію про ціну товару, що була встановлена до початку застосування знижок або зменшення ціни, проведення відповідного розпродажу, а також ціну товару, встановлену після їх початку (п. 15 Правил №104).
Докладно про бухгалтерський облік наданих знижок (бонусів тощо, які зменшують ціну проданого товару) читайте у «ДК» №20/2017.
Зміна ціни за будівельним контрактом
Про те, що дохід за будівельним контрактом включає передбачену таким контрактом ціну, а також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом, зазначено в п. 10 П(С)БО 18, а не в П(С)БО 15.
У п. 9 П(С)БО 18 встановлено, що суми відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом визнаються доходом, якщо:
— є імовірність отримання економічних вигід;
— можлива їх достовірна оцінка.
Зменшення плати за роботу можливе лише за умови виконання сторонами договору вимог, встановлених ст. 852, 853 ЦКУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦКУ, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати:
— або безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк;
— або виправлення їх за свій рахунок із правом відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків;
— або відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Положення ч. 1 ст. 853 ЦКУ зобов'язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 ЦКУ).
Таблиця
Відображення зменшення доходу від реалізації товару при його поверненні в бухгалтерському обліку продавця
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
||
| Відображено вирахування з доходу на суму поверненого товару |
704
|
361
|
1200
|
| Повернено кошти покупцю |
361
|
301 (311)
|
1200
|
| Відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ |
702
|
641
|
-200
|
| Відкориговано собівартість реалізованого товару методом «сторно» |
902
|
281
|
-750
|
| Відображено фінансовий результат |
791
791 |
704
902 |
1000
-750 |
Зменшення доходу від реалізації товару при його поверненні
Відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві покупець має право за таких обставин:
— якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк (ч. 2 ст. 666 ЦКУ);
— якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 670 ЦКУ);
— якщо асортимент отриманого товару не відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 3 ст. 672 ЦКУ);
— якщо продавцем передано товар неналежної якості (ч. 1 ст. 678 ЦКУ);
— у разі передання продавцем некомплектного товару (ч. 1 ст. 684 ЦКУ).
У роздрібній торгівлі відповідно до абз. 3 п. 25 Правил №104 споживач може відмовитися від прийняття товарів у разі виявлення невідповідності товарів умовам продажу (даним, зазначеним у розрахунковому документі), некомплектних або товарів неналежної якості.
У цьому разі оформляється акт, у якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт господарювання повинен доставити споживачеві товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг.
Витрати, пов'язані зі заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта господарювання.
Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), наведено в додатку 3 до постанови КМУ від 19.03.94 р. №172.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки зі споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються такому споживачеві в день розірвання договору. У разі неможливості повернути гроші в день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (п. 27 Правил №104).
Споживач також має право розірвати договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями (у т. ч. з інтернет-магазином), за умови повідомлення про це продавця протягом 14-ти днів з дати одержання документа, що засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої поставки такого товару, за умови що такий товар є річчю, а прийняття чи поставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.
Продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше 30-ти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати товар до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей (п. 1.7 Правил №103).
Норми п. 1.10 Правил №103 зобов'язують продавця повернути сплачені покупцем гроші та відшкодувати витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням продукції, протягом 30-ти днів з моменту одержання повідомлення споживача про недійсність договору.
Договором може передбачатися, що товар, який було надіслано поштою, у разі розірвання договору також слід повернути поштою.
Будь-які витрати, пов'язані з поверненням товару, покладаються на продавця. Продавець повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням товару.
В обліку вартість повернених покупцем продукції та товарів відображається за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу». За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
Відображення зменшення доходу від реалізації товару при його поверненні в бухгалтерському обліку підприємства-продавця показано в таблиці (цифри умовні).
Якщо покупець не повертає неякісний товар продавцю, отримуючи за нього повне відшкодування сплаченої вартості, таку операцію слід визнавати безоплатним наданням товару.
Суму відшкодування, яку повернуто покупцеві, продавець відображає за Д-т 948 та К-т 301 (311) як суму визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів без коригування суми ПДВ.
Нормативна база
- Правила №104 — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. №104.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- П(С)БО 18 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2001 р. №205.
- УПК №123 — Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затверджена наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. №123.
Олена БОНДАРЕНКО, «Дебет-Кредит»