При наданні послуг дуже важливо правильно скласти договір і первинні документи. Адже інакше не лише податківці будуть оспорювати реальність наданих послуг — сам замовник може повернути сплачені кошти, визнавши договір нікчемним.
Предметом спору у коментованій справі1 був укладений договір про надання послуг інформатизації, що його замовник просив визнати фіктивним та повернути сплачені кошти. А йдеться про немалу суму — 710,4 тис. грн, яку мав сплатити ФОП.
1 Постанова Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі №910/4994/18.
На що скаржиться замовник?
Замовник каже, що між ним та ФОПом був укладений договір, предметом якого є:
— консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів та використання програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень;
— обслуговування та підтримка робочого стану інформаційних, комп'ютерних систем офісної електронно-обчислювальної, вимірювальної, електронної техніки, комп'ютерного обладнання, принтерів та іншого обладнання, що є на балансі або в орендному користуванні у замовника.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що послуги, які були надані виконавцем замовникові за цим договором, оплачуються замовником залежно від обсягів наданих послуг з розрахунку 1200 грн за одну годину роботи виконавця шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця за реквізитами, зазначеними у договорі, на підставі підписаного акта наданих послуг.
Згідно з пунктом 2.2 договору оплата за надані згідно з договором послуги здійснюється замовником щомісячно після підписання актів приймання-передачі наданих послуг, відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, що складаються виконавцем у двох примірниках, та не пізніше 5 к. д. з дня, наступного за звітним місяцем, надаються для погодження замовнику.
Як бачимо з матеріалів справи, на виконання умов договору між сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг та наявні банківські виписки, з яких вбачається, що замовником сплатив ФОПові за надані послуги згідно з актами приймання-передачі наданих послуг.
Проте замовник вважає, що договір не мав реального характеру та сторони не збиралися виконувати його, договір має ознаки фіктивності.
Про фіктивний характер договору, як наголошує замовник, свідчить ціла низка факторів, а саме:
1) ФОП не отримував вихідні дані для проведення консультування та фізичний (віддалений) доступ до комп'ютерних систем позивача;
2) ФОП не отримував обладнаного робочого місця у замовника;
3) в актах приймання-передачі послуг не деталізовані послуги, які були надані, не зазначено фактичної кількості витраченого відповідачем часу на надання кожної з послуг, перелічених в актах; акти приймання-передачі наданих послуг за договором не погоджені службою безпеки замовника.
Для прикладу звернімося до аналогічних договорів та окреслимо, який вигляд можуть мати положення договорів у частині порядку надання послуг та складення (деталізації) актів приймання-передачі.
Нагадаємо!
Типової форми договору немає, так само як і форми акта приймання-передачі наданих послуг. Але при складанні таких актів слід враховувати вимоги до первинних документів, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік (про що не буде зайвим вказати в договорі), а саме наявність таких обов'язкових реквізитів:
— назва документа (форми);
— дата складання;
— назва підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Приклад 1 Надання послуг інформатизації на обладнанні замовника, яке передається виконавцю
Порядок виконання договору має такі умови. Виконавець за завданням замовника зобов'язується особисто надати послуги (виконати роботи) у сфері інформатизації, у тому числі, але не обмежуючись:
— послуги з комп'ютерного програмування;
— послуги з розроблення стандартного програмного забезпечення;
— інші послуги у сфері розроблення програмного забезпечення;
— консультування з питань інформатизації;
— робота з базами даних;
— оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та веб-порталах і пов'язана з ними діяльність;
— інші послуги (роботи) в сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, необхідні замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із виконавцем.
Передача результатів послуг (робіт) виконавця здійснюється виключно на обладнанні, наданому замовником з метою дотримання конфіденційності інформації, що передається.
Оформлюють акти відповідно до технічного завдання.
Приклад 2 Надання послуг інформатизації здійснюється за посередництвом працівників замовника, надання послуг здійснюється шляхом надання запитів та виконання завдань
Згідно з цим договором, виконавець зобов'язується надавати замовнику «Послуги щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування», перелік та умови надання яких закріплені у відповідних додатках до цього договору. Детальний перелік та обсяг послуг, що надаються на умовах цього договору, визначається згідно з Технічними вимогами (додаток до договору).
При цьому у додатках закріплюють:
— опис послуг, що надаються згідно з договором,
— умови та порядок надання технічної підтримки через авторизованих осіб (працівників замовника).
В актах не фіксують кількість запитів, але викладається загальний опис наданих послуг (відповідно до додатків).
Приклад 3 Надання послуг інформатизації здійснюється з наданням частково (в межах договору) доступу до обладнання замовника або права адміністратора
За цим договором замовник надає клієнту послуги у сфері інформатизації, в т. ч. послуги з оброблення даних, розміщення даних в Iнтернеті, попереднього оброблення даних та консультаційні послуги з питань розміщення даних, а клієнт зобов'язується здійснювати оплату за надані йому послуги.
Для надання послуг у сфері інформатизації клієнту надаються логін та пароль для доступу до сервера замовника та права адміністратора для доступу до веб-сторінки.
Перелік наданих послуг, які зазначаються в акті приймання-передачі послуг, мають відповідати замовленим (за письмовою заявкою клієнта).
Приклад 4 Надання послуг інформатизації здійснюється на території замовника з доступом до бази даних працівників, які використовують відповідне програмне забезпечення для виконання трудових обов'язків
За цим договором виконавець надає замовнику в порядку та на умовах, визначених у договорі, послуги у сфері інформатизації, детальний перелік яких встановлений та погоджений сторонами в п. 1.2 договору.
За цим договором послуги у сфері інформатизації включають:
1.1.1. послуги із забезпечення технічної підтримки комп'ютерної програми «...»;
1.1.2. консультації з питань інформатизації (консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерної програми «...» та використання комп'ютерної програми «...»);
1.1.3. консультування з питань обслуговування роботи комп'ютерної програми «...» та навчання працівників.
Послуги надаються протягом двох місяців з дати підписання договору, для чого виконавець отримує доступ на робоче місце працівника замовника з видачею пропуску на територію підприємства.
При складенні актів приймання-передачі деталізується лише час надання послуг та короткий опис наданих послуг.
Відсутність можливості надати послугу — важливий фактор
Наведені вище приклади свідчать про те, що положення договорів про надання послуг інформатизації укладаються сторонами залежно від специфіки самих послуг — обслуговування бази даних, робота з веб-сайтом та сервером, навчання працівників замовника послуг користуватися програмним забезпеченням.
Відповідно в кожному конкретному випадку замовник і вирішує, яким чином він надає доступ виконавцю для надання останнім послуг. А отже, й акти приймання-передачі далеко не завжди мають мати детальний опис всього виконаного, тобто коли, ким і на якому обладнанні (власному, орендованому чи наданому замовником) ці послуги надавалися.
А найвагомішим фактором на сьогодні для судів є те, чи є докази того, що виконавець мав достатню матеріально-технічну базу для надання послуг. Або, повертаючись до коментованого рішення, чи мав виконавець взагалі можливість такі послуги надати, якщо замовник йому цієї можливості не забезпечив.
Так, за твердженнями замовника у коментованій справі, виходячи зі специфіки інформаційних послуг, які є предметом договору, виконавець повинен був мати доступ до комп'ютерних систем замовника для їх надання. Однак виконавець не отримував обладнаного робочого місця в приміщенні замовника, не мав віддаленого доступу до його інформаційно-програмного забезпечення з передачею відповідного пароля-доступу задля забезпечення інформаційної підтримки та обслуговування. Виконавець не отримував права адміністратора та не створював облікового запису на сервері замовника, що унеможливлює надання послуг, відображених в актах їх приймання-передачі.
Згідно з доказами замовника за отриманням робочого місця або віддаленого доступу до інформаційно-програмного забезпечення комп'ютерних систем банку виконавець до замовника не звертався. Хоча і стверджує, що послуги надав і відмовляється повернути передоплату.
Верховний Суд з такими аргументами погодився і вирішив, що з огляду на текст договору є ознаки фіктивності та нереальності вчинення правочину, адже порядок його виконання чітко не прописаний у договорі. Неможливо його встановити і з вчинених ФОПом дій — яким чином надавались послуги інформатизації без доступу до самого програмного забезпечення замовника.
Акти — первинний документ з доказом реальності послуг
Щодо оформлення актів з деталізацією наданих послуг чи без неї, то Верховний Суд наголошує на тому, що сам лише факт складання та підписання сторонами таких актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.
Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік господарська операція — це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового становища суб'єкта господарювання. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (пп. 8.2.8 коментованої постанови).
Висновки
Справа була передана на повторний розгляд судом першої інстанції, рішення якого виявилося цілком прогнозованим — у задоволенні позову (тобто визнанні договору недійсним) позивачеві було відмовлено повністю.
Що сказав суд на повторному перегляді
У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Отже, позивач не довів, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення спірного правочину, та відповідно не довів його фіктивність.
Позивачем не доведено суду, що укладений договір не був спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних правовідносин між сторонами, умислу сторін при його укладенні тощо, а судом встановлено, що, зокрема, відповідач внаслідок укладення договору намагався досягти правового результату — надати передбачені договором послуги та отримати винагороду за них.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення договору та його виконання, зокрема підписання та скріплення печатками сторін відповідних актів приймання-передачі наданих послуг та власне оплата позивачем таких послуг.
Наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним позивачем не доведено, а під час розгляду справи судом не встановлено.
З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що спірний договір не суперечить положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови, встановлені законодавством для даного виду правочинів, підстави для визнання його недійсним відсутні.
Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 р. у справі №910/4994/18
У наведених вище прикладах ми спробували пояснити, що при укладенні договорів про надання послуг у сфері інформатизації слід розуміти:
1) специфіку таких послуг, які не можуть бути надані без відповідного доступу до самого програмного забезпечення — віддалено (з логіном та паролем), безпосередньо на обладнанні замовника, яке передається у використання виконавця (наприклад, сервер чи комп'ютер, де таке програмне забезпечення встановлено), чи виділення окремого робочого місця на території підприємства замовника;
2) послуги мають бути окреслені настільки, наскільки їх можливо описати — однозначно саме замовник вирішує, де саме окреслювати перелік послуг, що надаються замовником. Проте такі дії замовника все-таки будуть залежати від специфіки послуг, які надаються. Утім, певні мінімально необхідні вимоги до надання послуг все ж мають бути обумовлені сторонами (технічне завдання, вимоги до якості та інших характеристик результатів послуг тощо);
3) враховуючи наведене вище, деталізації надання послуг може взагалі не бути в акті приймання-передачі, якщо послуги деталізовано в технічному завданні та інших документах. Адже за наявності всіх технічних та інших можливостей надання послуг (див. п. 1 цього переліку) заперечувати обсяг та якість наданих послуг після оплати та підписання таких актів замовник вже не зможе.
Отже, на визнання договорів з надання послуг у сфері інформатизації фіктивними впливає багато факторів, але головний із них — чи правильно складено договір. I ми говоримо не про максимальну кількість інформації та деталізацію послуг у ньому, а про вказівки саме на той перелік послуг, який враховує специфіку їх надання.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»