10 вересня ВРУ прийняла в першому читанні законопроекти №1053-1 та №1073 щодо проведення готівкових розрахунків за допомогою РРО.
Основні нововведення
Законопроектом №1053-1 передбачається:
— запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — програмних РРО), що надає суб'єкту господарювання право обирати, який РРО застосовувати — класичний (апаратний) РРО чи програмний РРО залежно від його потреб та фінансових можливостей;
— спрощення процедури реєстрації програмних РРО — її проведення засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО, в інформаційній системі контролюючого органу;
— здешевлення процесу застосування програмного РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО, який на теперішній час є високовартісним;
— фіскалізація розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу, що дозволить легалізувати розрахункові операції;
— запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції, що відповідають Закону про електронні довірчі послуги;
— контроль з боку суспільства за легалізацією розрахункових документів, що підтверджують проведення розрахункових операцій;
— підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торговельної діяльності та наданні послуг шляхом впровадження джерела відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їхніми зверненнями.
Також пропонується внести зміни до Закону про захист прав споживачів щодо формування розрахункового документа в електронному вигляді та Закону №481 щодо можливості застосування програмних РРО.
Законопроектом №1073 передбачається запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам/покупцям (так званий кешбек), інформаційної системи в межах Електронного кабінету, за допомогою якої може бути перевірена автентичність отриманого покупцем в пункті продажу товарів розрахункового документа, та низка інших нововведень, зокрема, і до ПКУ.
ДРС була проти
Ще до прийняття цих законопроектів ВРУ Державна регуляторна служба виступила із їх критикою. Так, за її повідомленням, у разі прийняття законопроектів:
— прогнозні витрати бізнесу (насамперед «єдинників» другої та третьої груп) становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування РРО;
— сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов'язкове впровадження РРО для платників ЄП другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно становитимуть 11,128 млрд грн.
Що, своєю чергою, може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни зі сприятливішою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення, призупиняти або скорочувати свою діяльність чи взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.
ДРС наполягала на тому, що прийняттю цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін. Але, як бачимо, законопроекти були прийняті ВРУ у першому читанні і зараз готуються до другого читання за скороченою процедурою. Тому, незважаючи на критику, є висока вірогідність того, що ці законопроекти все ж таки стануть законами.
Коли це все запрацює?
Як передбачається їхніми текстами, законопроекти наберуть чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування. А Кабмін, Мінфін та НБУ матимуть 3 місяці на приведення чинної нормативки у відповідність до цього закону та прийняття всієї необхідної нової.
Разом з тим законопроект №1053 містить низку винятків — норм, які наберуть чинності з дня, наступного за днем опублікування; всі вони стосуються заміни в текстах наявних законів терміна «органи доходів і зборів» на «контролюючі органи». Тобто найістотніших змін ці винятки не стосуються.
Розгляньмо запропоновані зміни докладніше.
Кому слід застосовувати РРО?
Звісно, що цікавими ці законопроекти є для тих, хто торгує товарами та послугами за готівку або із застосуванням електронних платіжних засобів (тобто платіжних карток). Але найбільше їх цікавить перелік щасливців, яким таку торгівлю можна здійснювати без РРО. Цей перелік встановлює ст. 9 Закону про РРО, до якої хочуть внести зміни.
На перший погляд, для підприємців-«єдинників» мало що зміниться: в ст. 9 Закону про РРО не буде прямих вказівок на позбавлення права не застосовувати РРО на старих умовах.
Але є нюанс. Те, які підприємці-«єдинники» можуть не застосовувати РРО, визначається (згідно зі ст. 9 Закону про РРО) за ПКУ. Ось до нього законопроектом №1073 готуються зміни якраз щодо застосування РРО. Ним передбачено таку редакцію п. 296.10 ПКУ:
«Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи».
Запрацює ця норма з 1 січня 2021 р.
А у 2020 році буде перехідний період, протягом якого частина ФОПів-«єдинників» II — IV груп працюватиме без РРО, а частина (більша, ніж зараз!) — вже з РРО.
Тимчасово з 1 січня до 31 грудня 2020 року (включно) РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОПами-платниками єдиного податку II — IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім платників єдиного податку, які здійснюють:
— реалізацію товарів (надання послуг) через Iнтернет;
— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
— реалізацію уживаних товарів;
— діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями, діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність;
— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
— реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
У разі перевищення у визначеному періоді обсягу доходу понад 1000000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Для «загальників» правила зміняться не так фатально: РРО повинні будуть обов'язково застосовувати ще й торговці ювелірною продукцією (як юрособи-виробники, так і фізособи на ринках). Ну і, звісно, якщо розрахунки в готівковій формі не застосовуються, вам РРО не потрібен.
Якщо вам РРО потрібен, законопроект №1053-1 пропонує альтернативи: звичайний (як його ще називають, апаратний) та програмний РРО. От через один з них і треба буде проводити розрахункові операції та створювати розрахункові документи для покупців.
Що таке програмний РРО?
Згідно з визначенням, це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного рішення, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Розрахунковий документ — яким він має бути?
Згідно із законопроектом №1053-1, розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій чи заповнений вручну.
Як бачимо, електронному розрахунковому документу як альтернативі паперовому все ж таки бути. Створювати його буде сам РРО, апаратний або програмний. При цьому треба звернути увагу на нову вимогу — зазначати в такому розрахунковому документі коди УКТ ЗЕД проданих товарів!
Коди УКТ ЗЕД у розрахунковому документі
Нагадаємо, що зараз п. 11 ст. 3 Закону про РРО вимагає зазначення таких кодів лише щодо пального.
Законопроект №1053-1 залишив вимогу в такому вигляді: проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Тобто для тих, хто торгує пальним, нічого не зміниться. Для решти нагадуємо, що перелік підакцизних товарів наведено в п. 215.1 ПКУ.
Як надавати покупцю електронний чек?
Згідно із законопроектом №1053-1, суб'єкт господарювання буде зобов'язаний надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Iнтернету, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, із відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлено програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
РРО зламався — що робити?
Насамперед повідомити про це податківців. Але способи повідомлення законопроект №1053-1 не уточнює. А ось термін подання повідомлення — протягом дня, в якому виявлено несправність.
I варто поспішити, адже таке ж саме повідомлення слід надати в ті ж самі строки ще й виробнику програмного РРО та/або центру сервісного обслуговування (у разі наявності).
Якщо РРО у вас апаратний, то ви зможете або перейти на резервний РРО, або здійснювати торгівлю із застосуванням розрахункових книжок (на останнє дається не більше 7 робочих днів).
Якщо РРО у вас програмний, то альтернатив не буде — на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Та пошкодитися може не лише РРО, а й зв'язок із податківцями. Що робити в такому випадку?
Тут нові правила встановлюються лише щодо програмних РРО.
У період втрати зв'язку із податківцями торгувати не забороняється, але це можна буде здійснювати лише за спеціальними правилами.
1. У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв'язку повідомити контролюючий орган засобами електронного зв'язку про час та дати початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі оф-лайн.
3. Проведення розрахункових операцій, яке здійснюється в режимі оф-лайн, може тривати не більше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із виданого контролюючим органом суб'єкту господарювання діапазону фіскальних номерів. Якщо такого діапазону не отримано, торгувати (принаймні за готівку) не можна.
4. Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, виданого контролюючим органом, не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця (попередній законопроект обмежував використання 72 годинами).
Пам'ятайте також: протягом години після встановлення зв'язку з фіскальним сервером контролюючого органу треба здійснити передачу копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі оф-лайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Електронна контрольна стрічка та електронні фіскальні звіти
Вимога створювати контрольну стрічку та фіскальні звіти і надсилати їх на сервер ДПС залишиться. Хоча і не стосуватиметься автоматів з продажу товарів (послуг).
Водночас залишається вимога подавати контролерам звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв'язку.
Скарги від покупців та кешбек
Серед переліку підстав, за яких орган Державної податкової служби має право звернутись до платника податків із письмовим запитом про подання інформації, з'явиться така: згідно з отриманою скаргою покупця (споживача) щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій. Як планується, можливість подання такої скарги буде доступна через Електронний кабінет.
Та покупець (споживач) не просто отримує право поскаржитись на недобросовісного продавця, а ще й має можливість отримати за його порушення грошову компенсацію вартості покупки!
Доповненим п. 113.4 ПКУ буде передбачено, що частина суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, підлягає перерахуванню покупцю (споживачу), яким була подана скарга (податківці протягом 5 робочих днів з дня отримання від суб'єкта господарювання штрафних санкцій подають до Казначейства висновок про проведення виплати особі, яка подала скаргу).
Така сума компенсації не включатиметься до оподатковуваного доходу згідно з доповненим пп. 165.1.60 ПКУ.
Чи зміниться розмір штрафів?
Результатом перевірки застосування РРО можуть бути штрафи. I за законопроектом №1053-1 штрафи зростуть дуже відчутно.
Для наочності наведемо їх у таблиці.
Таблиця
Штрафи за порушення у сфері РРО — теперішні та майбутні
|
Пункт Закону
|
Вид порушення
|
Розмір штрафу
|
|
|
Поточний
|
Запропонований
|
||
| Проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання | — вчинене вперше — 1 гривня; — за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) |
— 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), але не менше п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за порушення, вчинене вперше; — 250 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за кожне наступне вчинене порушення; |
|
| Невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання з порушенням встановленого порядку книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну |
20 н. м. д. г.
(340 грн) |
50 н. м. д. г.
(850 грн) |
|
| Контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці |
10 н. м. д. г.
(170 грн) |
50 н. м. д. г.
(850 грн) |
|
| Проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, а також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (відповідно до чинного законодавства), цін товару (послуги) та обліку їх кількості |
5 н. м. д. г.
(85 грн) |
50 н. м. д. г.
(850 грн) |
|
| Порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті |
10 н. м. д. г.
(170 грн) |
20 н. м. д. г.
(340 грн) |
|
| Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО та/або програмних РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника |
100 н. м. д. г.
(1700 грн) |
500 н. м. д. г.
(8500 грн) |
|
| Неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, програмних РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку, в разі обов'язковості її подання |
10 н. м. д. г.
(170 грн) |
50 н. м. д. г.
(850 грн) |
|
До другого читання вже готові поправки
Як повідомила депутат Н. Южаніна, нею підготовлено поправки до законопроекту №1053-1 (їх вийшло 105) та законопроекту №1073 (у кількості 22). За її словами, ці законопроекти необхідно змінити з урахуванням і пропозицій підприємців, і очікуваної загальної користі для бізнесу та держави.
Які ж поправки пропонуються? Насамперед обов'язкове застосування РРО з 1 січня 2021 року має стосуватися тільки таких видів діяльності:
— реалізація побутової техніки, лікарських засобів, ювелірних виробів, уживаних товарів в магазинах;
— діяльність готелів, туристичних агентств, кафе, барів, ресторанів;
— реалізація автозапчастин за переліком Кабінету Міністрів України.
Щодо всіх платників єдиного податку II — IV груп, то, на думку Н. Южаніної, застосування РРО для них не на часі.
Щодо програмного забезпечення чи програми, яка може використовуватися будь-яким портативним пристроєм, то Южаніна надала цим поняттям чіткі визначення, щоб не було подвійного тлумачення і підміни понять. При цьому чітко визначено період, коли має вся ця система запрацювати — через 90 днів після підтвердження рішенням Кабінету Міністрів України готовності такого програмного забезпечення до промислової експлуатації.
Також пропонується вилучити застосування механізму кешбеків. Адже він спричинює велику кількість нарікань з боку бізнесу.
I, звичайно, щодо штрафів. Штрафи за поправками мають залишатися для класичних реєстраторів розрахункових операцій на сьогоднішньому рівні, а для програмних реєстраторів розрахункових операцій — виключно за нереєстрацію розрахункової операції на сервері контролюючого органу.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Закон про електронні довірчі послуги — Закон України від 05.10.2017 р. №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
- Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»