Чи сплачувати ПДФО за місцезнаходженням орендованих приміщень, якщо є наймані працівники? Чи слід подавати ф. №1ДФ за орендовані приміщення на території іншій, ніж зареєстроване підприємство, якщо є наймані працівники? Яка відповідальність за неподання звітів? Чи поширюється на таке порушення строк 1095 днів?
Підпунктом 14.1.30 ПКУ передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для потреб розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному ГКУ.
Згідно зі ст. 55 ГКУ суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Порядок організації структури підприємств визначено статтею 64 ГКУ, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами БКУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 БКУ, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абз. 5 ч. 2 ст. 64 БКУ), який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на доходи, що сплачуються фізособі.
Підпунктом 168.4.3 ПКУ передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юрособа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юрособа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), у порядку, встановленому наказом Мінфіну №1588.
Так, підпунктом 7.1 Порядку №1588 визначено, що якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи викладене вище, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб'єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.
На відміну від ПДФО, військовий збір юрособа сплачує як за себе, так і за не уповноважений відокремлений підрозділ, до Державного бюджету за своїм місцезнаходженням (місцем реєстрації).
Подання форми №1ДФ
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Як подавати копію форми №1ДФ
Окремого порядку подання копій розрахунку за ф. №1ДФ Порядком №4 не встановлено. Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок за ф. №1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ПКУ.
Згідно з п. 2.6 розд. II Порядку №4 у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за формою №1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (які працюють) цього підрозділу.
Відповідальність
Згідно з п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.
Відповідно до ст. 163-4 КУпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізособі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, — тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 — 51 грн).
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 — 85 грн).
Щодо строку позовної давності
Подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою №1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), ПКУ не передбачено.
Відповідно до ст. 50 ПКУ, якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Але, на жаль, у формі №1ДФ така можливість не реалізована. Тому, якщо йдеться про звіт за минулі звітні періоди, виправити помилки можна лише шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Зверніть увагу!
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Контролюючий орган (крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ) має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.
Це означає, що протягом такого строку податківці можуть не лише перевірити правильність складання податкового розрахунку форми №1ДФ на підставі документальної перевірки, визначити суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які в звітах не зазначені, а й застосувати до податкового агента штраф, передбачений п. 119.2 ПКУ.
Передбачені п. 119.2 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Якщо протягом названого строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір щодо такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, надалі рекомендуємо сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати окрему копію податкового розрахунку форми №1ДФ за місцем розташування відокремленого підрозділу.
Що стосується минулих періодів, то в цьому випадку варто дочекатися реакції податківців на цю ситуацію, якщо така реакція взагалі буде.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»