Фахівці бухгалтерії або відділу кадрів часто користуються такими термінами, як «півставки», «чверть окладу», «0,75 ставки». Та в нормах чинного законодавства таких понять немає. То чи можна використовувати такі терміни і як зазначати таких працівників у штатному розписі? Мінсоцполітики відповіло на ці запитання в листі від 21.03.2019 р. №371/0/206-19 (див. «ДК» №31/2019).
А якщо точніше, то запитань у нашому листі до Мінсоцполітики було три.
1. Чи можна і чи доцільно застосовувати такі терміни, як «0,5 ставки»; «0,25 ставки», «0,75 ставки» у таких документах, як штатний розпис, наказ про прийняття на роботу, наказ про переведення на умови неповного робочого часу?
2. Чи буде дотримано норм щодо виплати зарплати не менше ніж розмір мінімальної заробітної плати та ст. 3-1 Закону про оплату праці «при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці», якщо працівнику виплачувати «0,5 ставки» («0,25 ставки», «0,75 ставки») замість «пропорційно» до виконаної норми праці. Якщо при розрахунку виявиться, що пропорційно до відпрацьованого часу розмір зарплати більший, ніж якщо рахувати 0,5 ставки» («0,25 ставки», «0,75 ставки») від мінімальної заробітної плати?
3. Як виплачувати зарплату працівнику, якщо у наказі зазначено 0,5 ставки від повної зайнятості і виходить сума в гривнях менша від тієї, якщо розрахувати за прямою нормою ст. 56 КЗпП. А саме розраховувати зарплату пропорційно до відпрацьованого часу?
Розгляньмо відповіді на кожне з цих запитань окремо.
Неповна зайнятість у чинному законодавстві
Відповідно до ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під її піклуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Тож у ст. 56 КЗпП не міститься такого поняття, як 0,5 ставки (0,25 ставки, 0,75 ставки) або 0,5 зайнятості (0,25 зайнятості, 0,75 зайнятості).
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Також, відповідно до статті 3-1 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв'язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Тобто очевидно: неповна зайнятість на сьогодні — цілком легальна. Зрозуміло і як оплачувати таку роботу. А ось як її оформити документально?
Консультують фахівці Мінсоцполітики
Фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі послалися на ст. 56 КЗпП про неповний робочий час та зазначили, що неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору.
Для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає наказ.
Якщо встановлена почасова форма оплати праці при неповному робочому часі, працівникові виплачується відповідна частина тарифної ставки (посадового окладу). Тому на практиці говорять не про прийняття на умовах неповного робочого часу, а про прийняття на «півставки», «чверть ставки».
Зверніть увагу!
Погодинна оплата праці — не те саме, що почасова. Про почасову оплату ми писали в статті «Місяць відпрацьовано не повністю» в «ДК» №20/2019. Ця стаття, своєю чергою, була коментарем до листа Мінсоцполітики від 15.04.2019 р. №553/0/206-19, опублікованого в «ДК» №20/2019.
Про складання штатного розпису «ДК» писав у статті «ФОП та штатний розпис: потрібен чи ні?» в №22/2019, що була коментарем до листа Мінсоцполітики від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133 в №22/2019, а також у статті «Позаштатний працівник: правила для роботодавців» у «ДК» №8/2019.
Також фахівці Міністерства справедливо послалися на ч. 3 ст. 64 ГКУ, згадавши штатний розпис. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність.
На підставі наказу до штатного розпису можуть бути внесені зміни, зокрема у випадку введення (вилучення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін назв професій, категорій, розрядів.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної годинної норми праці зарплата, в тому числі і встановлена в мінімальному розмірі, розраховуєтеся пропорційно до виконаної норми праці.
Тобто зарплата у повному обсязі виплачується при виконанні працівником місячної норми праці.
Думка редакції
Отже, фахівці Мінсоцполітики, по суті, правильно не підтвердили застосування понять «0,5 ставки» та «чверть ставки» і водночас не заперечили, зазначивши «на практиці говорять». Та «говорять» і «пишуть в штатному розписі» — це не одне й те саме!
Разом з тим у штатному розписі роботодавець може зазначати все, що вважає за потрібне та як вважає за потрібне, головне — щоб у межах чинного законодавства, це дозволяє норма ГКУ.
Однак відображати в штатному розписі слід саме те, що роботодавець бажає встановити.
Приклад 1 Якщо для роботи підприємства потрібно виконання роботи за певною посадою в режимі повного робочого дня, але такого працівника знайти не вдається, у штатному розписі ставимо кількість штатних одиниць «1». Але на цю посаду фактично беремо стільки працівників, щоб цей обсяг роботи закрити. Якщо таких працівників буде більше ніж один, то кожен із них працюватиме в режимі неповного робочого часу (неповної зайнятості). Але це в штатному розписі не відображатиметься.
Приклад 2 Якщо для роботи підприємства достатньо, щоб за певною посадою праця виконувалась у половину звичайного обсягу, то в штатному розписі ставимо кількість штатних одиниць «0,5». Звісно, який саме обсяг зазначати в штатному розписі — 0,5, чи 0,1, чи 0,25 тощо, — вирішує керівник підприємства відповідно до потреб підприємства.
А ось скільки осіб фактично закриватимуть цей обсяг роботи — одна чи кілька, це в штатному розписі не уточнюється. Наприклад, якщо на підприємстві встановлено 40-годиний робочий тиждень, то при ставці «0,5» за цією посадою слід відпрацювати лише 20 робочих годин. Чи відпрацює їх один працівник, чи кілька, — вирішується залежно від наявності таких працівників. Кількість годин (саме вона, а не розмір ставки) та в які дні слід буде відпрацювати таким працівникам, встановлюється їхнім графіком роботи.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»