Уточнено перелік органів ліцензування
! Ліцензіатам
Кабмін вніс зміни до переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 05.08.2015 р. №609.
Зокрема, передбачено, що органом ліцензування освітньої діяльності у сфері вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти є МОН, а освітньої діяльності у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти — РМ АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Також уточнено, що НКРЕКП здійснює ліцензування, зокрема, діяльності у сфері електроенергетики, діяльності на ринку природного газу, а також транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 р. №649 чинна з 30.07.2019 р.
З 1 серпня діє спецмито на імпорт з РФ дизпалива та скрапленого газу
! Iмпортерам пального
Кабмін запровадив спеціальне мито на товари походженням з Російської Федерації незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за такими ставками:
1) для важких дистилятів (газойлів) за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 43 00 — 2710 19 48 00, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту:
з 1 серпня 2019 р. — 3,75%;
з 1 жовтня 2019 р. — 4%;
2) для скрапленого газу, що використовується як паливо, за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, що ввозиться на митну територію України у митному режимі імпорту:
з 1 серпня 2019 р. — 1,75%;
з 1 жовтня 2019 р. — 3%.
Постанова діє до моменту припинення застосування Російською Федерацією дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. №624 чинна з 23.07.2019 р.
Установлено розмір плати за видачу «блатних» і «фартових» номерів
! Власникам легкових авто
Кабмін установив розмір плати за видачу (заміну) номерних знаків, що видаються за бажанням власників легкових автомобілів та містять визначену цією постановою комбінацію, внісши зміну до розділу II переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, що затверджено постановою КМУ від 04.06.2007 р. №795.
Так, номерний знак, що містить комбінацію із чотирьох однакових цифр або послідовну комбінацію цифр від 0001 до 0009, коштуватиме власнику авто 30000 грн;
із чотирьох цифр, три з яких однакові та розташовані підряд, або двох послідовних пар однакових цифр, а також послідовних цифр 0123 або 1234 — 10000 грн;
із чотирьох цифр, що починається з двох нулів, а дві наступні цифри неоднакові — 8000 грн;
із чотирьох цифр, що містить три однакові цифри, які розташовані не підряд, або якщо однаковими є перша і третя, а також друга і четверта, або перша і четверта, а також друга і третя, — 4000 грн.
Для органів державної влади будь-який із вищезазначених номерних знаків коштуватиме лише 300 грн.
Постанова Кабінету Міністрів Україн від 24.07.2019 р. №663 чинна з 31.07.2019 р.
Удосконалено порядок видачі юрособам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації
! Юрособам
Нацбанк вніс зміни до Положення про порядок видачі юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, затвердженого постановою НБУ від 24.12.2015 р. №926. Зокрема:
— зменшено строки оренди приміщень (з 5-ти до 3-х років), касових вузлів і касової техніки (з 5-ти до 2-х років) для оброблення та зберігання готівки;
— доповнено перелік документів, що подаються юрособою для отримання погодження Нацбанк на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки;
— встановлено перелік порушень, за яких НБУ скасовує погодження юрособі на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки;
— визначено порядок скасування та поновлення НБУ погодження юрособі на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки.
Крім того, встановлено, що НБУ розглядає документи юросіб про видачу ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, що надійшли до НБУ до набрання чинності цією постановою, та надає юрособам ліцензії згідно з вимогами Положення без урахування змін, внесених постановою.
Постанова Національного банку України від 08.07.2019 р. №89 чинна з 18.07.2019 р.
До суб'єктів, які можуть приймати готівку, додано операторів поштового зв'язку
! Поштовикам
Нацбанк вніс зміни до своєї Постанови від 12.02.2013 р. №42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу».
Зокрема, новою редакцією абз. 4 п. 1 визначено, що операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу здійснюють небанківські фінустанови та оператори поштового зв'язку, які мають ліцензію НБУ на переказ коштів у гривнях без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи та здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених НБУ правил платіжної системи.
Також оператори поштового зв'язку згадані в новій редакції п. 4 постанови, згідно з яким вони, як і комерційні агенти банків та небанківські фінустанови, не мають права передавати свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки.
Постанова Національного банку України від 22.07.2019 р. №98 чинна з 30.07.2019 р.
Зміни в Положенні про функціонування фондових бірж
! Учасникам ринку ЦП
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла зміни до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням НКЦПФР від 22.11.2012 р. №1688.
Зокрема, визначено, що допуск до торгівлі цінними паперами у процесі їх емісії надається за умови здійснення емітентом публічної пропозиції таких ЦП.
Також встановлено, що фондова біржа приймає рішення щодо делістингу ЦП емітента у разі встановлення факту недотримання ним вимог щодо розкриття інформації на фондовому ринку, встановлених ст. 40 — 41-1 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок». При цьому фондові біржі зобов'язані протягом одного місяця з дати набрання чинності рішенням виконати визначені цією нормою заходи щодо ЦП, які на зазначену дату перебувають у біржовому реєстрі.
Фондові біржі повинні протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим рішенням привести свою діяльність у відповідність до його вимог.
Рішення НКЦПФР від 14.05.2019 р. №250 чинне з 30.07.2019 р.
Затверджено норми природних втрат зерна при його зберіганні на складах
! Аграріям
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах та Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах.
Наказ встановлює єдині норми і правила для відображення в кількісно-якісному обліку зерна та продуктів його переробки, списання норм природних втрат.
Оскільки ПКУ не передбачає самостійного визначення госпсуб'єктами норм природних втрат зерна, затверджені норми дозволять без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на базі чинних програм бухгалтерського обліку та автоматичних інформаційно-аналітичних комплексів обслуговування роботи цих підприємств.
Це дозволяє вести належний і коректний облік та формувати операції із зерном та продуктами його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах.
Додатками до наказу є Норми біологічних втрат при зберіганні зерна та продуктів його переробки і Приклад визначення середнього терміну зберігання зерна.
Складені таблиці норм природних втрат (у відсотках) щодо культур «Пшениця, жито, ячмінь, полба», «Овес», «Рис-зерно», «Гречка», «Просо, чумиза, сорго», «Кукурудза в зерні», «Кукурудза в качанах», «Горох, сочевиця, боби, квасоля, вика, соя», «Соняшникове насіння», «Iнші олійні культури» застосовуються як контрольні та граничні під час інвентаризації або перевірки наявності зерна та продуктів його переробки, що зберігаються на зернових складах та зернопереробних підприємствах, для встановлення причин зменшення їх маси, що не обумовлено зміною якості.
Докладно про застосування цих норм читайте в наступних номерах «ДК».
Наказ Мінагрополітики від 12.06.2019 р. №316
набирає чинності з дня його офіційного опублікування,
станом на 31.07.2019 р. офіційно не опублікований
Затверджено вимоги до меду
! Бджолярам
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Вимоги до меду.
Вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної проінформованості споживачів (користувачів) та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману.
Ці Вимоги застосовуються до призначених для споживання людиною продуктів, визначених у підпунктах 1 — 6 та підпунктах 8, 11, 13 — 15 пункту 3 Вимог.
Мед повинен відповідати таким характеристикам та критеріям складу:
— складається з вуглеводів, переважно з фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед;
— колір повинен бути від прозорого (безколірного), білого, світло-жовтого до темно-коричневого;
— консистенція може бути рідкою, в'язкою, дуже в'язкою, щільною;
— кристалізація — від дрібно- до крупнозернистої;
— смак солодкий, ніжний, приємний, терпкий, подразнює слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків;
— аромат специфічний, приємний, слабкий, сильний, ніжний, без сторонніх запахів.
Надання на ринку меду, який введений або буде введений в обіг до 1 січня 2023 року, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності всім чи окремим положенням Вимог, затверджених цим наказом, до закінчення строку його придатності.
Наказ Мінагрополітики від 19.06.2019 р. №330
набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування,
станом на 31.07.2019 р. офіційно не опублікований
Зміни у Правилах роздрібного ринку електроенергії
! Учасникам ринку електроенергії
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила зміни до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
Продовжено на необмежений час дію п. 2 постанови, за яким укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електроенергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електроенергії та про користування електроенергією, укладених із відповідними постачальниками електроенергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.
Правила доповнено положеннями, якими регулюється питання визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил.
Установлено, що оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають визначати вартість необлікованої електроенергії, спожитої споживачами у періодах (місяцях), що передували 01.01.2019 р., залежно від категорії споживачів за тарифами на електроенергію для населення або роздрібними тарифами на електроенергію, які діяли у відповідні періоди (місяці).
Водночас втратила чинність Постанова НКРЕКП від 04.05.2006 р. №562 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією».
Постанова НКРЕКП від 18.07.2019 р. №1525 чинна з 27.07.2019 р.
Удосконалено Iнструкцію з організації примусового виконання рішень
! Усім
Міністерство юстиції України затвердило зміни до деяких своїх наказів.
Зокрема, внесено зміни до Iнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 р. №512/5.
Уточнено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У заяві про примусове виконання рішення зазначаються:
— назва і дата видачі виконавчого документа;
— прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;
— дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;
— номер телефону стягувача;
— спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів);
— реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.
Також внесено зміни до Наказу Мін'юсту від 24.03.2017 р. №954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Мін'юсту від 05.08.2016 р. №2432/5.
Наказ Мін'юсту від 16.07.2019 р. №2165/5
набирає чинності з дня його офіційного опублікування,
станом на 31.07.2019 р. офіційно не опублікований
Врегульовано питання референтного ціноутворення на ліки
! Фармацевтам
Міністерство охорони здоров'я затвердило Порядок формування переліку лікарських засобів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та Порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які визначені у переліку лікарських засобів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни.
Перший із названих порядків визначає вимоги до формування та перегляду переліку лікарських засобів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, з урахуванням цін на такі лікарські засоби в референтних країнах та Україні. Перелік формується за міжнародними непатентованими назвами, формами випуску та дозуванням лікарських засобів.
Другий порядок визначає механізм розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін, визначених з урахуванням даних про ціни на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці та Угорщині. Його дія поширюється на лікарські засоби, які визначені у переліку лікарських засобів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, що затверджується МОЗ.
Наказ МОЗ від 11.07.2019 р. №1600 чинний з 23.07.2019 р.
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»