ФОП на III групі ЄП хоче продавати товар через Iнтернет на міжнародних торгових майданчиках, але оплата за товар має надходити лише на банківський рахунок (у гривнях чи в інвалюті). Як підприємцю правильно оформити такі ЗЕД-розрахунки, щоб виручка обліковувалася як підприємницька?
Загальні питання
Для початку вважаємо за потрібне наголосити на такому: у ФОПів-«єдинників», які займаються інтернет-торгівлею, має бути обов'язково відкритий відповідний КВЕД — клас КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Iнтернет» (лист Держпідприємництва від 11.01.2014 р. №196/0/20-14, див. «ДК» №27/2014). Адже «єдинники» у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, мають покинути спрощену систему оподаткування (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).
Для ФОПів — платників ЄП II і III груп і для юросіб-«єдинників» спеціальних обмежень для інтернет-торгівлі немає. А щодо здійснення ЗЕД, то ФОП може здійснювати ЗЕД як на території України, так і за її межами, за умови що він не здійснює видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зокрема, ФОП — платник ЄП II групи може експортувати тільки товари та не може надавати послуги нерезиденту, бо він не має права надавати послуги юрособам — неплатникам єдиного податку (а нерезиденти-юрособи статусу «єдинника» не мають).
Картка до підприємницького рахунку:чи можна?
Відповідно до п. 5 чинного Плану рахунків банків до 1 січня 2019 року банки мали забезпечити поступовий перехід на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» групи рахунків 260 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».
Тож наразі СГ може отримати картку безпосередньо до підприємницького рахунку. Отже, якщо використовувати при розрахунках картку, кошти мають надходити саме на вже відкритий підприємницький рахунок. Про такий рахунок податківці вже знають, адже банкіри повідомили про нього ще при його відкритті (п. 69.2 ПКУ).
Операції, які дозволені/заборонені із карткою ФОПа
Відповідно до п. 8.2 Iнструкції №492 СГ використовують рахунок, за яким розрахунки можуть проводитися із використанням картки, в тому ж режимі, що й поточний рахунок, крім обмежень, прописаних, зокрема, у главі 8 Iнструкції №492.
Розпочнемо із заборон. Так, відповідно до п. 8.3 Iнструкції №492 на такий рахунок, відкритий в нацвалюті, із використанням картки:
— не можна отримувати зарплату;
— не можна отримувати інші соцвиплати;
— не можна приймати інвестиції з-за кордону;
— з нього не можна розраховуватися за зовнішньоторговельними договорами;
— з нього не можна здійснювати іноземні інвестиції.
За інвалютним картрахунком дозволених операцій мало. З нього можна лише зняти готівку або провести безготівкові розрахунки, але (!) тільки за кордоном і тільки в рамках відрядження (або оплатити безготівкові представницькі витрати за кордоном). Як бачимо, СГ не зможе сплатити за товар/послуги за ЗЕД-договором, а ось про отримання коштів на такий рахунок нічого не сказано.
Усі дозволені операції за рахунком, відкритим у нацвалюті, із використанням картки прописані у п. 5.1 Iнструкції №492, а відкритим в інвалюті — в п. 5.2.
Так, за поточними рахунками, що відкриваються банками СГ у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 5.1 Iнструкції №492).
Тож якщо не заборонено договором із банком, СГ може отримувати оплату за товар у гривнях із використанням картки.
Відповідно до п. 5.2 Iнструкції №492, поточний рахунок в іноземній валюті відкривається СГ для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України. А сюди належать, зокрема, розрахунки за експорт товару (п. 4 Положення НБУ №2).
Тож СГ може отримувати оплату за товар із використанням картки на підприємницький рахунок, відкритий в інвалюті.
РРО
ФОПи — платники ЄП зобов'язані застосовувати РРО, якщо вони реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, наведені в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231. Обов'язок застосування РРО може виникнути також у платників єдиного податку II і III груп, якщо обсяг їхнього доходу протягом року перевищить 1 млн грн. Застосування РРО розпочнеться з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення (п. 296.10 ПКУ).
Водночас ДФС в IПК від 18.10.2018 р. №4479/6/99-99-14-05-01-15/IПК повідомляє: якщо споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем або програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), які належать банкам, і кошти було зараховано на розрахунковий рахунок відповідно до накладної, рахунка-фактури (тощо), застосування РРО не є обов'язковим.
У разі якщо товар надсилається з післяплатою, а кошти надходять за мінусом комісії, застосовувати РРО також не треба.
Е-комерція
Порядок вчинення електронних правочинів регламентовано розділом III (ст. 10 — 16) Закону про е-комерцію.
Розрахунки у сфері електронної комерції
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджують факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про е-комерцію покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
У цьому випадку, якщо кошти від продажу товарів надходять від покупців через фінансового посередника, то до доходу включається сума коштів, що фактично надійшла на рахунок ФОПа:
у гривнях — в сумі надходження (п. 292.6 ПКУ);
у валюті — за офіційним курсом такої валюти на дату надходження коштів (п. 292.5 ПКУ).
Нормативна база
- Закон про е-комерцію — Закон України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».
- Iнструкція №492 — Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
- План рахунків банків — План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою НБУ від 11.09.2017 р. №89.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене Постановою НБУ від 02.01.2019 р. №2.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»