Наше ТОВ давно не працює, але я так і рахуюсь директором. Неодноразово писав до засновників листи, проте жодної відповіді. Вони не збираються на загальні збори та не приймають рішення про звільнення. Чи можу я звернутися до суду? Чи можна звернутись до ЦНАП та зобов'язати забрати дані з ЄДР про мене як про керівника у зв'язку зі звільненням?
Ми продовжуємо цикл тематичних статей про практичні нюанси нового Закону про ТОВ/ТДВ. I цього разу наша стаття буде присвячена нюансам звільнення керівника непрацючого підприємства. Проте вона загалом буде корисна для керівників юридичних осіб у формі як ТОВ, так і приватних підприємств, інших організаційно-правових форм.
Отже, спочатку нагадаємо, що з 17.06.2018 р. у всіх ТОВ, які ще не внесли зміни до своїх статутів та не привели їх у відповідність до нового Закону про ТОВ/ТДВ, положення їхніх старих статутів діють лише в тій частині, що не суперечить новому закону (але це лише до 18.06.2019 р.).
I незважаючи на те, чи внесено зміни до старих статутів ТОВ, чи ні, розглядаємо норми закону в частині повноважень директора чи голови колегіального виконавчого органу.
Як і раніше, загальні збори учасників обирають керівника чи голову колегіального виконавчого органу, встановлюють розмір його винагороди, визначають форми контролю та нагляду за його діяльністю (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ).
Проте за новим Законом про ТОВ/ТДВ (ч. 13 ст. 39) повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Звісно, сам порядок подання заяви на звільнення з посади чи припинення виконання обов'язків (незалежно від того, чи працює директор за трудовим договором/контрактом чи за договором ЦПХ) має бути встановлено у статуті.
Переважна більшість статутів передбачають необхідність подання керівником заяви про звільнення у письмовій формі, яка надсилається всім учасникам (засновникам) товариства.
I далі — сумлінні учасники скликають загальні збори та приймають рішення про звільнення чи припинення виконання обов'язків керівника.
Але якщо уважно переглянути наведену вище ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ, то зрозуміло, що:
1) повноваження керівника можуть бути припинені;
2) керівник може бути тимчасово відсторонений від виконання повноважень.
При цьому в обох випадках — лише шляхом обрання нового керівника!
Отже, маємо продовжену проблему з призначенням виконуючого обов'язки: незалежно від того, яким чином керівник позбавляється посади, він одночасно з таким рішенням учасників замінюється новим керівником.
Очевидно, такий керівник може мати повноваження на певний період часу — тобто, на нашу думку, відомості про керівника ТОВ чи ТДВ треба було би вносити до ЄДР з обмеженням повноважень (з уточненням — «до обрання нового» чи до певної дати).
Утім, чи працюватиме це на практиці, — покаже час.
Загалом відомості щодо повноважень керівника в ЄДР, як-от «обмеження щодо представництва від імені юридичної особи» не лише зазначаються у реєстраційній заяві, а й у даних ЄДР у відкритому доступі. Тому питання використання такої інформації варто розглядати у дещо ширшій площині.
Зокрема, керівника не можна звільнити без призначення нового — на це вказує новий Закон про ТОВ/ТДВ. До того ж Закон про держреєстрацію не визначає можливості вилучення відомостей про керівника юрособи з ЄДР без надання відомостей про нового керівника.
Тобто юридично жодна юрособа не може існувати без керівника.
Саме цей момент і стане перепоною у звільненні керівників за судовими рішеннями — внесення відомостей до ЄДР про виключення керівника у зв'язку з його звільненням неможливе (ні технічно, ні юридично).
Пробуємо «звільнитися» скликанням загальних зборів учасників
Отже, повертаючись до нашої ситуації, у статуті підприємства, зокрема, передбачено, що у разі прийняття керівником рішення про звільнення, останній повинен:
1) спершу надіслати письмову заяву про звільнення учасникам;
2) з'явитися на загальні збори та отримати погодження від учасників про таке звільнення;
3) внести відповідні зміни про нового керівника до ЄДР — хоча це може бути доручено як звільненому, так і новому керівнику (учасники зазначають про це у своєму рішення за результатами проведення загальних зборів).
До речі, новим Законом про ТОВ/ТДВ повноваження керівника чи голови колегіального органу значно розширені, що відкриває нові шляхи до вирішення питання звільнення керівника.
Повноваження керівника за Законом про ТОВ/ТДВ
До повноважень керівника належить, зокрема:
1) скликання загальних зборів за ініціативою керівника (п. 1 ч. 1 ст. 31);
2) дотримання порядку скликання загальних зборів — шляхом надсилання учасникам повідомлень з питань, визначених законом чи статутом (ч. 1 — 4 ст. 32);
3) прийняття рішень про включення питань до порядку денного (запропонованих питань, змін до них тощо) (ч. 5 — 10 ст. 32);
4) надання можливості учасникам ознайомлюватися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах, забезпечення належних умов для цього (ч. 11 ст. 32).
Закон про ТОВ/ТДВ не забороняє брати участь у загальних зборах і голосувати з питань порядку денного у письмовій формі — так зване заочне голосування. Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально (ст. 35 Закону про ТОВ/ТДВ).
Отже, на нашу думку, новий Закон про ТОВ/ТДВ дозволяє керівнику як подати письмову заяву учасникам товариства про звільнення, так й скликати такі загальні збори для вирішення долі поданої заяви. Причому всі організаційні моменти щодо скликання загальних зборів, визначення питань порядку денного та інші необхідні для цього дії керівник фактично вчиняє самостійно.
Питання неможливості (небажання) прибуття на загальні збори одного зі засновників може бути вирішено шляхом заочного голосування.
Проте і такі доволі широкі повноваження керівника можуть не спричинитися до бажаного результату — учасники не зберуться, рішення про звільнення та одночасно прийняття нового керівника так і не буде прийнято.
Що ж робити, якщо керівник заяви надсилає, і неодноразово, а учасники ігнорують це або не можуть зібрати загальні збори незалежно від причин?
Залишається один-єдиний спосіб — звернутися до суду.
Намагаємося звільнитися через суд
Загалом у нашій ситуації, коли учасники не виходять на зв'язок та ігнорують повідомлення від керівника, це справді єдиний спосіб.
Але і він, на превеликий жаль, не принесе бажаного результату.
Адже звернення до суду та судове рішення про задоволення позову не зможуть змінити статусу керівника в ЄДР (навіть за умови визнання судом факту звільнення керівника) — він і надалі буде юридично керівником.
Річ у тім, що норми Закону про держреєстрацію визначають перелік документів та вимоги до їх оформлення, які подаються державному реєстратору, серед яких є й судове рішення.
До речі, тут варто особливу увагу звернути на той факт, що документи про обрання/заміну нового керівника та внесення відомостей про нього до ЄДР подаються саме державному реєстратору.
Це важливо, адже, на нашу думку, при звільненні керівника через суд має враховуватися й те, що саме державний реєстратор повинен виконувати таке судове рішення. Тож він мусить бути як мінімум учасником розгляду такої судової справи. Якщо державний реєстратор не буде залучений до розгляду, він має право оскаржити таке рішення частково чи повністю (ч. 1 ст. 352 ЦПКУ).
Увага! На сьогодні всі документи державному реєстратору подають через ЦНАПи (якщо суб'єктом державної реєстрації є територіальні органи Мін'юсту) або безпосередньо іншому акредитованому суб'єкту державної реєстрації (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію).
Відповідно, задовольняючи позовні вимоги, суди, як свідчать розміщені в Єдиному державному судовому реєстрі рішення, зобов'язують саме ЦНАПи після отримання судового рішення, яке набрало законної сили, виключити з ЄДР запис про керівника (директора) юрособи у зв'язку із його звільненням з посади директора за датою звільнення шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням.
Приклад судового рішення у справі про звільнення керівника
Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону [про держреєстрацію]: Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду щодо: зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до підпункту 3 п. 3 ст. 25 Закону [про держреєстрацію]: Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення: проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Право позивача порушене і підлягає захисту в суді. Ст. 267 ЦПК України наділяє суд, який ухвалив рішення у справі, визначити порядок його виконання. З огляду на викладене суд вважає за доцільне направити рішення у даній цивільній справі після набрання ним законної сили до управління «Центр надання адміністративних послуг м. Суми» для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про керівника (директора) ТОВ <...> у зв'язку з його звільненням з посади директора 5 лютого 2016 року, шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням.
Таким чином, вимога позивача про визнання його звільненим з посади директора ТОВ <...> та зобов'язання виключити з реєстру запис про керівника (директора) товариства є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.02.2018 р. у справі №591/7403/17
Але виконанню таких судових рішень створюють перепони саме норми Закону про держреєстрацію!
По-перше, ЦНАПи не вчиняють жодних реєстраційних дій, а лише приймають документи та передають їх державному реєстратору.
Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону про держреєстрацію, ЦНАПи не віднесені до суб'єктів державної реєстрації і вчиняти реєстраційні дії вони не мають права.
Повноваження ЦНАПів
Основними завданнями адміністратора є:
1) надання суб'єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг;
2) прийняття від суб'єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб'єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання;
3) видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв'язку суб'єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб'єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб'єктами надання адміністративних послуг; <...>
Отже, отримавши судове рішення, максимум, що може зробити адміністратор ЦНАПу, — це передати судове рішення державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи такої юрособи.
Зверніть увагу!
Ситуація не змінюється, якщо таке рішення буде спрямоване на виконання не ЦНАПам, а іншим акредитованим суб'єктам державної реєстрації безпосередньо (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію).
По-друге, як ми писали вище, ні технічно, ні юридично виключити відомості про керівника з ЄДР, не замінивши його на іншу особу, неможливо.
Отже, державний реєстратор, отримавши таке судове рішення, не зможе його виконати за жодних обставин. Закон про держреєстрацію передбачає вчинення реєстраційних дій за судовими рішеннями із зазначенням дати рішення та номера справи, проте такої реєстраційної дії, як виключення відомостей про керівника з ЄДР, не встановлює.
Таким чином, які б судові рішення не приймалися судами про визнання факту звільнення керівника з посади та вилучення відомостей про нього з ЄДР, результат буде один — в ЄДР, у базах органу ДФС та для інших державних органів звільнена особа так і залишиться юридично керівником (до ліквідації юрособи).
Альтернативне вирішення проблеми звільнення керівника в ЄДР
Розуміючи всю складність цієї ситуації на законодавчому рівні, ми звертались до ЦНАПів та державних реєстраторів з пропозицією, яку вони загалом підтримали.
За повного ігнорування учасниками юрособи повідомлень про скликання загальних зборів та вирішення питання звільнення керівника останній усе-таки мусить звертатися до суду.
Проте доцільно просити внести відомості про наявність обмеження щодо представництва від імені юридичної особи. Тобто ми пропонуємо внести до розділу реєстраційних карток «Відомості про керівника юридичної особи» інформацію про звільнення керівника на відповідну дату за судовим рішенням (номер справи, дата набрання судовим рішенням законної сили тощо).
Але для того, аби суд пристав на таку позовну вимогу, на нашу думку, без залучення до цього судового спору державного реєстратора у таких справах не обійтися. Саме державний реєстратор має роз'яснити, як працює програмне забезпечення в ЄДР та які саме реєстраційні дії він може вчиняти за законом.
Звісно, читачі скажуть: ну і що буде далі, адже є ДФС, інші державні органи?
У тому-то й річ, що і для фіскалів, і для інших державних органів керівник в ЄДР буде значитися, проте без повноважень на підписання договорів, первинної документації, податкової звітності, розрахунків, без права надання довіреностей від імені юрособи, підпису банківських документів тощо.
На нашу думку, навіть за неподання звітності після звільнення керівника (про що буде окрема вказівка в ЄДР, показана у відкритому доступі кожному) органи ДФС та інші державні органи не зможуть застосувати адміністративні санкції на керівника як на посадову особу. Ну а штрафи за неподання податкової звітності — це фінансові санкції, що застосовуються до юрособи.
Отже, після такого запису в ЄДР про обмеження повноважень керівника у зв'язку з його звільненням фактично паралізується діяльність підприємства, а керівник може дозволити собі полегшенго зітхнути і працевлаштуватися на власний розсуд.
Замість висновків
Нагадаємо, що наразі ми лише пробуємо тлумачити наведені норми Закону про ТОВ/ТДВ та максимально використати їх у спорах для вирішення проблеми звільнення керівника. Чи дослухатися до наших порад, кожен вирішує сам. Єдине, що можна сказати точно, — вони не суперечать закону.
Нормативна база
- ЦПКУ — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. №1618-IV.
- Закон про адмінпослуги — Закон України від 06.09.2012 р. №5203-VI «Про адміністративні послуги».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»