Закон про ратифікацію Конвенції MLI офіційно опубліковано
! СГ
У газеті «Голос України» 23.03.2019 р. офіційно опубліковано Закон «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».
Як повідомляв Мінфін, ратифікація цієї конвенції стала потрібною через прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві, через які міжнародні компанії зменшують або уникають зобов'язань зі сплати податку на прибуток. Таким чином, Україна втрачає надходження до бюджету. Аби уникнути цього, 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Країни-члени ОЕСР розробили План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (далі — План дій BEPS).
План дій BEPS включає в себе 15 кроків, що покривають різні сфери протидії агресивному податковому плануванню. Обов'язковими до виконання Україною (мінімальний стандарт Плану дії BEPS) є 4 кроки:
крок 5: «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями»;
крок 6: «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами»;
крок 13: «Рекомендації про документацію з трансфертного ціноутворення та розкриття інформації по країнах»;
крок 14: «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».
Закон України від 28.02.2019 р. №2692-VIII набере чинності 02.04.2019 р.
Оновлено план-графік податкових перевірок на 2019 рік
! Платникам податків
ДФСУ на своєму сайті оприлюднила оновлений розділ IV плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (станом на 26.03.2019 р.).
Згідно з ним у 2019 році податківці планують перевірити 347 юросіб.
Ознайомитися з оновленим планом можна на сайті ДФСУ або на сайті «ДК».
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік від 26.03.2019 р.
Затверджено положення про Державну податкову та Державну митну служби
! Платникам податків
Кабмін затвердив Положення про Державну податкову службу України та Положення про Державну митну службу України.
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Підпункт 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України в частині ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального набирає чинності з 01.07.2019 р.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227 чинна з 20.03.2019 р.
Розширено перелік будівельних робіт, які не потребують дозвільних документів
! Забудовникам
Кабмін вніс зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 р. №406.
Зокрема, до зазначеного переліку включено такі види будівельних робіт:
1) переобладнання та перепланування будівель та інженерних споруд установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, на яких встановлено режимні вимоги, у тому числі багатофункціональних будинків режимного призначення та для тримання засуджених, зокрема з приміщеннями камерного типу, а також інженерно-технічних засобів охорони;
2) нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єктів казармено-житлового фонду військових містечок (крім житлових будинків), військових аеродромів, арсеналів, баз та складів, комунальних споруд, інженерних мереж, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками і які виконуються безпосередньо на території військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних сил, Національної гвардії та Служби зовнішньої розвідки під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
3) реконструкція або технічне переоснащення електричних мереж напругою не вище 10 кВ (лінії електричних мереж, трансформаторні підстанції, об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури);
4) роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. №236 чинна з 23.03.2019 р.
Критерії ризику у сферах охорони праці, зайнятості та працевлаштування
! Працедавцям
Кабмін затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці.
Планові заходи держнагляду (контролю) у відповідній сфері проводяться щодо діяльності СГ, яка віднесена до:
високого ступеня ризику — не частіше одного разу на 2 роки;
середнього — не частіше одного разу на 3 роки;
незначного — не частіше одного разу на 5 років.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 р. №223 чинна з 27.03.2019 р.
Встановлено критерії ризику для використання ГМО
! Підприємствам рослинництва
Кабмін затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Ними є:
— порушення вимог законодавства у сфері генетично-інженерної діяльності та поводження з генетично модифікованими організмами, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
— обсяг сортів сільськогосподарських рослин, створених на основі генетично модифікованих організмів, вироблених та/або реалізованих протягом останнього року, що передує рокові, в якому складається річний план заходів державного нагляду (контролю).
Віднесення СГ до ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів — середнього;
від 0 до 20 балів — незначного.
Планові заходи держнагляду щодо СГ у зазначеній сфері здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на 2 роки;
середнім — на 3 роки;
незначним — на 5 років.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №198 чинна з 21.03.2019 р.
Ознаки нестійкого фінансового становища банківської системи
! СГ
Рада Нацбанку затвердила Положення про порядок підтвердження Радою Національного банку України наявності або відсутності ознак нестійкого фінансового становища банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави.
Це Положення встановлює порядок дій Ради НБУ під час підтвердження наявності або відсутності ознак нестійкого фінансового становища банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону «Про валюту і валютні операції» (далі — ознаки та (або) обставини).
Ознаками та (або) обставинами можуть бути:
— зниження обсягу міжнародних (золотовалютних) резервів України, рівень яких є недостатнім для забезпечення макроекономічної стабільності;
— ескалація суспільно-політичної та/або геополітичного напруження, що створює ризик для стабільності фінансового сектору України;
— значне зниження курсу гривні до іноземних валют на валютному ринку України;
— істотне зниження чистого припливу капіталу в Україну;
— значне зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) у банківській системі;
— зростання вартості запозичень та погіршення фінансових умов на зовнішніх та внутрішньому ринках, які унеможливлюють чи суттєво ускладнюють доступ до рефінансування зобов'язань урядом України чи приватним сектором;
— суттєве зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України;
— інші ознаки та (або) обставини, що можуть свідчити про наявність істотних ризиків для стабільності банківської та (або) фінансової системи держави.
Рішення Ради НБУ від 26.02.2019 р. №8-рд чинне з 26.02.2019 р.
Удосконалено Положення про склад та структуру активів IСI
! Iнститутам спільного інвестування
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла зміни до Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням НКЦПФР від 10.09.2013 р. №1753.
Зокрема, уточнено, що права вимоги можуть придбаватися виключно до складу активів венчурного фонду та лише за кредитними договорами банків, укладеними з юрособами. Придбання компанією з управління активами до складу активів венчурного фонду прав вимоги за кредитними договорами здійснюється шляхом укладення договорів відступлення права вимоги з урахуванням обмежень, установлених Законом «Про інститути спільного інвестування» та цим Положенням.
Придбання прав вимоги до складу активів венчурного фонду здійснюється за оціночною вартістю, що визначається з дотриманням вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, зокрема з урахуванням ризиків невиконання боржником своїх зобов'язань.
Зазначені зміни поширюються на договірні відносини, що виникли з дня набрання чинності цим рішенням.
Крім того, усунуто вимогу засвідчення документів печатками (за їх наявності).
Рішення НКЦПФР від 27.12.2018 р. №910 чинне з 22.03.2019 р.
Визначено форму повідомлення НКЦПФР про аудиторів
! Підприємствам, що становлять суспільний інтерес
НКЦПФР затвердила форму повідомлення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підприємством, що становить суспільний інтерес, про суб'єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з аудиту фінансової звітності.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес, які уклали станом на дату набрання чинності цим рішенням договори із суб'єктами аудиторської діяльності на проведення обов'язкового аудиту фінансової звітності, повинні протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності рішенням подати до НКЦПФР повідомлення за формою, встановленою цим рішенням.
Дія цього рішення не поширюється на банки.
Рішення НКЦПФР від 31.01.2019 р. №43 чинне з 22.03.2019 р.
Внесено зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності
! Учасникам ринку ЦП
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 р. №735.
Зміни спрямовані на сприяння залученню інвестицій і стосуються головним чином обслуговування іноземних фінансових установ. Зокрема, вводиться поняття «номінальний утримувач» — іноземна фінансова установа, яка зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), відповідає вимогам, установленим цим Положенням, та згідно із законодавством держави, в якій її зареєстровано, має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, у тому числі в інших державах на підставі відповідних договорів з іноземними фінансовими установами.
Депозитарна установа може відкрити рахунок у цінних паперах номінального утримувача іноземній фінустанові та обслуговувати його за умови дотримання нею таких вимог:
розмір власних коштів іноземної фінансової установи — не менше ніж 10 мільйонів євро;
іноземна фінансова установа надає послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери своїм клієнтам не менше ніж 5 років;
іноземна фінансова установа зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу, або в таких державах: Австралійська Співдружність, Федеративна Республіка Бразилія, Гонконг, Канада, Китайська Народна Республіка, Мексиканські Сполучені Штати, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Сінгапур, Сполучені Штати Америки, Швейцарська Республіка, Японія.
Центральний депозитарій цінних паперів, депозитарні установи мають привести свої внутрішні документи у відповідність до змін не пізніше 3-х місяців з дня набрання чинності цим рішенням.
Рішення НКЦПФР від 28.12.2018 р. №928 чинне з 22.03.2019 р.
Оновлено Порядок формування тарифів на водопостачання та водовідведення
! Суб'єктам природних монополій
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виклала в новій редакції Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 р. №302.
Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб'єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП.
Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для вищезазначених суб'єктів природних монополій та поширюється на цих суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.
Постанова НКРЕКП від 14.03.2019 р. №339
набирає чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування,
станом на 27.03.2019 р. офіційно не опублікована
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»