5 січня на сайті офіційного видання ДФСУ з'явилася інформація про оприлюднення Мінфіном законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо критеріїв визначення осіб з високими статками». Відразу скажемо: ця назва вводить в оману.
Низка інформагентств та видань піддалися омані й подали новини під заголовками на кшталт «Мінфін хоче зобов'язати фізосіб з високими доходами подавати щорічну декларацію».
Але насправді згаданий законопроект зовсім не про це. Та й взагалі — чи слід вважати оприлюднений «Вісником» текст законопроектом?
Проект чи чернетка?
Річ у тім, що інформація «Вісника» про начебто оприлюднення цього законопроекту не містила посилання на офіційний сайт Мінфіну, де, власне, він мав би бути оприлюднений, а лише на сайт самого «Вісника». Ні на сайті КМУ, ні на сайті Мінфіну, вже не кажучи про сайт ВРУ, нічого схожого на згаданий проект не знайшлося, причому на сайті КМУ його не було ні серед проектів, винесених на публічне обговорення, ні серед тих, що пройшли обговорення.
Слід цього законопроекту знайшовся аж у Плані заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 — 2020 роки, затвердженому розпорядженням КМУ від 24.05.2017 р. №415-р. Сама ця Стратегія, своєю чергою, була затверджена розпорядженням КМУ від 08.02.2017 р. №142-р. Ось у цьому Плані заходів, у розділі I «Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі», у пункті 3 «Розширення бази оподаткування» міститься підпункт 5 «розроблення критеріїв визначення осіб з високими статками і надання повноважень ДФС отримувати доступ до інформації про їх банківські рахунки за умов належного захисту таких даних». Строком виконання завдання встановлено II квартал 2018 року, а індикатором виконання — схвалення КМУ та подання до ВРУ відповідного законопроекту.
З цього випливає, що оприлюднений «Вісником» проект — це, найімовірніше, сира чернетка (назва файла проекту містить дату 08.11.2017 р.).
Пропоновані зміни до ПКУ
Проект передбачає доповнити п. 14.1 ПКУ новим пп. 14.1.139-1 такого змісту: «особа з високими статками — платник податку — фізична особа — резидент, з урахуванням положень підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, яка відповідає одному з таких критеріїв:
а) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) великого платника податків;
Великий платник податків
Великий платник податків — юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.
б) прямо чи опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи, що є податковим резидентом іншої держави та задекларувала (отримала) дохід за попередній податковий (звітний) рік 10 і більше мільйонів євро;
в) загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 мільйонів гривень».
Iнформація про осіб з високими статками має вноситися до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (новий п. 70.4-1 ПКУ). Вилучення з Реєстру, очевидно, відбуватиметься, якщо особа перестане відповідати критеріям з пп. 14.1.139-1, однак прямо про це в проекті не сказано.
На осіб з високими статками не поширюватиметься звільнення від обов'язку подання річної декларації про майновий стан і доходи за п. 179.2 ПКУ. Такі особи будуть зобов'язані щорічно подавати декларацію в загальновстановлений строк. Несвоєчасне подання декларації платником податку цієї категорії потягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 відсотків суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб.
Троянський законопроект
Нагадаємо, що в середовищі IT троянськими програмами прийнято називати шкідливі програми, які маскуються під звичайні прикладні програми, але виконують небажані для користувача дії — наприклад, крадуть конфіденційну інформацію. Точно за цим самим принципом розроблено і коментований законопроект.
Пунктом 2 розділу II «Перехідні положення» законопроекту передбачено внести зміну (новий підпункт «б») до п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Унаслідок зміни банки будуть зобов'язані на письмову вимогу ДФСУ надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, «щодо обсягу та обігу коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання».
Зверніть увагу на два моменти. По-перше, навіть не «на обґрунтовану письмову вимогу», не «на аргументовану письмову вимогу» — просто «на письмову вимогу». По-друге — де тут сказано, що розкриття інформації щодо обсягу та обігу коштів на рахунках стосуватиметься виключно новозапровадженої категорії «осіб з високими статками»?
Це типовий троянський механізм. Законопроект вдає, у назві і першому розділі, ніби стосується не всіх, а лише осіб із високими статками, — а насправді хоче зобов'язати банки розкривати інформацію щодо обсягу та обігу коштів на рахунках невизначеного кола осіб. Цим самим нівелюється, руйнується саме поняття банківської таємниці.
Дивно, що деякі інформагентства у повідомленнях про цей законопроект написали, що він «пропонує розширити повноваження ДФС отримувати інформацію по обороту коштів на банківських рахунках таких платників податків [себто осіб з високими статками — Авт.]». На жаль, правда інша — у пропонованих змінах до Закону «Про банки і банківську діяльність» нема нічого такого, що дозволяло би припустити, що вони стосуватимуться не всіх без винятку клієнтів банків.
Аналогічні зміни планується внести і до ПКУ, а саме до його підпункту 20.1.5. У чинній редакції ним встановлено, що контролюючі органи можуть одержати від банків та інших фінансових установ інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках лише на підставі рішення суду. Після вищезгаданих змін у Законі «Про банки і банківську діяльність» таке рішення вже не знадобиться, тож це буде відображено в новій редакції підпункту 20.1.5 ПКУ. Пігулку підсолоджено тим, що рішення суду й надалі буде потрібне для одержання інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Висновки
Питання, яке неминуче насувається: «Що це було?». Що це за «оприлюднений Мінфіном законопроект», який неможливо знайти ні на сайті Мінфіну, ні на сайті КМУ? Яка його мета? Як взагалі таке могло пройти юридичну експертизу — і чи проходило її?
Ми не можемо тут нічого стверджувати, а лише висовувати припущення. Так от, наше припущення (і до певної міри сподівання) — що насправді це не законопроект, а свого роду пробний камінь, покликаний з'ясувати реакцію фахового середовища на це посягання на сам інститут банківської таємниці.
Що ж — реакція різко негативна. Розглянутий вище законопроект — це троянський кінь для банківської таємниці, і в його теперішньому вигляді не має права стати законом.
Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора