З 1 січня 2018 р. набрали чинності зміни до Закону про бухоблік, які внесені Законом №2164 і про які багато писав «Дебет-Кредит» упродовж останніх кількох місяців. Серед наших передплатників продовжують виникати питання, які саме підприємства будуть зобов'язані перейти на МСФЗ згідно з цим законом та подавати впроваджені змінами нові доповнення до фінансової звітності — звіт про платежі на користь держави і звіт про управління.
Перелік підприємств
Отже, згідно з ч. 2 нової статті 12-1 та ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік, фінансову звітність за міжнародними стандартами складають 5 категорій підприємств:
1) підприємства, що становлять суспільний інтерес (див. нижче);
2) публічні акціонерні товариства;
3) підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
Корисні копалини
Питання щодо підприємств, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, було розглянуто в статті О. Золотухіна в «ДК» №51-52/2017. Автор звертав увагу на те, що через занадто неконкретне формулювання під категорію підприємств, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, підпали навіть підприємства, які мають свердловину з водою. Тому ця норма Закону потребує уточнення.
4) підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (цей перелік є в п. 2 Порядку подання фінзвітності, який ще не оновлений після прийняття згаданого Закону №2164);
5) підприємства, що самостійно визначили доцільність звітування за МСФЗ.
Підприємства суспільного інтересу
Розгляньмо, які підприємства становлять суспільний інтерес. Це поняття не є безмежно широким — воно чітко визначене законом. У статті 1 Закону про бухоблік зазначене види підприємств, що вважаються такими, які становлять суспільний інтерес. Це такі підприємства:
— підприємства, які належать до великих підприємств (див. окремо нижче);
— емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
— банки;
— страховики;
— недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств).
Як бачимо, більшість із названих підприємств і раніше звітували згідно з МСФЗ. Iдеться про публічні акціонерні товариства та значну частину фінансових компаній. Перелік відповідних видів діяльності за КВЕД визначено в п. 2 Порядку №419.
Щодо державних і комунальних підприємств
Після публікації змін до Закону багато державних і комунальних підприємств запитували, чи не потраплять вони до категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес. Адже відповідно до Закону про доступ до публічної інформації більшість інформації про діяльність таких підприємств є публічною.
Але як видно з наведеного, «підприємства, що становлять суспільний інтерес» — зовсім інше поняття, спеціально визначене Законом про бухоблік. Лише однієї належності до державної чи комунальної форми власності недостатньо, щоб потрапити до цієї категорії.
Державні і комунальні підприємства можуть потрапити до категорії цих підприємств за дотримання однієї з таких умов:
— або вони є великими підприємствами;
— або належать до тих фінансових установ, що мають звітувати за МСФЗ;
— або здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Великі підприємства
Великі підприємства належать до категорії тих, що становлять суспільний інтерес. Такі підприємства зобов'язані перейти на звітування за МСФЗ.
Зверніть увагу: належність до великих підприємств щодо обов'язковості переходу на МСФЗ визначається не Господарським чи Податковим кодексом (які мають свої класифікації підприємств за розміром). Закон про бухоблік тепер містить власну класифікацію підприємств за розміром. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, великими є підприємства, які відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів (валюта балансу, або його підсумок) — понад 20 мільйонів євро (600 млн грн);
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро (1200 млн грн);
— середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Зверніть увагу!
Для визначення відповідності критеріям, установленим у євро, застосовується середньорічний офіційний курс НБУ протягом відповідного року (що передує звітному). Для того щоби визначити, чи зобов'язане підприємство переходити з 2018 року на звітування за МСФЗ, ми тепер повинні брати середньорічний курс євро за 2017 рік. За даними НБУ, це 30,0042 грн за 1 євро.
Дата переходу на звіт за МСФЗ
Закон №2164 передбачив у Прикінцевих та перехідних положеннях (п. 2 розділу II), що першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов'язані застосовувати МСФЗ, подають фінансову звітність на підставі таксономії за МСФЗ в електронній формі, є 2019 рік. Тобто звітування за міжнародними стандартами для таких підприємств є обов'язковим починаючи зі звіту за 2019 рік. Водночас за цим пунктом підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи зі звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон (тобто 2018 рік).
Перехід на звітування за МСФЗ не здійснюється одномоментно. МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності» передбачає, що для переходу на МСФЗ необхідно два роки, тобто для першого застосування МСФЗ треба скласти три баланси. Покажемо це на прикладі нинішніх років: для того, щоб звітувати вперше за 2019 рік (станом на 31.12.2019 р.), підприємство повинно перейти на МСФЗ з 1 січня 2018 р. і показати баланс на 01.01.2018 р. та на 01.01.2019 р. (порівняльну інформацію) у форматі МСФЗ.
Ну і, відповідно, якщо підприємство бажає вперше подавати річний звіт за МСФЗ за 2018 рік (на 31.12.2018 р.), воно має визначити дату переходу на МСФЗ за два роки до цього — на 01.01.2017 р. У такому випадку звітність за 2017 рік слід буде трансформувати і подавати як звіт за МСФЗ. Докладніше див. лист Мінфіну від 29.12.2017 р. №35210-06-5/37175 («ДК» №4/2018).
Тому підприємство, що належить до категорії великих, вже з 2018 р. має проаналізувати свої внутрішні процедури і розробити облікову політику відповідно до МСФЗ.
Зауваження щодо МСФЗ
На сьогодні українські національні стандарти бухгалтерського обліку є максимально наближеними до МСФЗ, а тому обсяг змін в облікових політиках (або при трансформації звітності) для великого виробничого або торговельного підприємства зазвичай не дуже великий. Найбільше питань виникає в компаніях, що надають фінансові послуги, мають позики, реалізують довгострокові контракти. Основні питання — це проблеми при дисконтуванні тих чи інших показників до теперішньої вартості. Але, як правило, відповідні підходи є типовими, і після налагодження процесів підприємство складатиме звітність за МСФЗ без особливих проблем.
Форма звітності за МСФЗ
Щодо форми звітності за МСФЗ відзначимо цікаву річ: згідно з ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємства, що складають фінзвітність за МСФЗ, мають подавати звітність за таксономією МСФЗ, але в електронному форматі, визначеному Мінфіном. З досвіду публічних акціонерних товариств, що вже подають фінзвітність за МСФЗ, — в Україні вона складається за формами, визначеними НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», з відміткою в шапці, що вона складена за МСФЗ. Тож, певно, додатки до НП(С)БО 1 — це і є той самий електронний формат, про який пише законодавець.
Звіт про управління
Наших читачів також цікавить звіт про управління та звіт про платежі на користь держави. Справді, якщо ці форми доведеться подавати вже в 2019 р. за 2018 р., то необхідно було би вже нині організувати облік таким чином, щоб не довелося витягувати (або «вигадувати») інформацію за минулі події при їх складанні. Наразі ще немає форм цих звітів, які згідно з ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік має затвердити Мінфін. I не визначено, коли вперше вони подаватимуться.
Якщо ж ми звернемося до директиви 2013/34/EU Європейського Парламенту і Ради, з метою імплементації яких і запроваджуються відповідні звіти, можемо побачити, що звіт про управління містить низку інформації фінансового та нефінансового характеру, в т. ч. такої, яка показує ступінь корпоративної соціальної відповідальності.
До фінансової інформації належать деякі аспекти щодо фінансових ризиків та управління ними. До нефінансової інформації належить, зокрема, інформація з питань довкілля і персоналу, щодо досліджень і розвитку, щодо перспектив подальшого розвитку підприємства. Для такого звіту (в частині нефінансової інформації), по суті, не може бути обов'язкової форми — він має складатися в довільній формі.
Україна звільнила в ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління, а середні підприємства — від розкриття фінансової інформації.
Тобто складання звіту з управління повною мірою стосуватиметься лише великих підприємств — тих, що потрапляють під визначені законом про бухоблік критерії (незалежно від форм власності) і зобов'язані звітувати за МСФЗ.
Звіт про платежі на користь держави
Звіт про платежі на користь держави також імплементується в межах зазначеної Директиви ЄС і подаватиметься лише підприємствами видобувної (що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення) та лісозаготівельної галузей, що становлять суспільний інтерес. Тобто сюди потраплять відповідні заготівельні та добувні підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств або є емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів.
Важливо, що форми цього звіту також іще немає, а також те, що держава вже й так володіє інформацією, скільки та чи інша заготівельна чи добувна компанія заплатила чи повинна була їй заплатити. Йдеться про підготовку й оприлюднення такого звіту. Тобто насамперед про корпоративну соціальну відповідальність.
Приблизно про склад такого звіту великих світових видобувних компаній ми можемо одержати уявлення, якщо задамо в пошуковій системі фразу «report on payments to governments». Це, як правило, не дуже великий звіт з відповідними поясненнями щодо типів платежів, які і за що сплачує те чи інше підприємство, та відповідні суми таких платежів за видами. I якщо йде мова про транснаціональну корпорацію, тобто консолідований звіт, вона показує, в якій країні скільки яких податків і платежів було сплачено у звітному році.
Нормативна база
- Закон №2164 — Закон України від 05.10.2017 р. №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень».
- Закон про доступ до публічної інформації — Закон України від 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор