ДФСУ роз'яснила нюанси нарахування ЄСВ працівнику, якому встановлено інвалідність. Зокрема, слід бути уважними до дат встановлення інвалідності та періодів огляду МСЕК.
В IПК ДФСУ від 23.02.2018 р. №728/6-99-99-13-02-03-15/IПК (див. «ДК» №12/2018) податківці звернули увагу на такі важливі питання щодо нарахування ЄСВ:
1. З якого періоду застосовується ставка ЄСВ 8,41%, зокрема, й у разі коли працівник надає інформацію про встановлення інвалідності із запізненням?
2. Яку ставку ЄСВ застосовувати при нарахуванні лікарняних за минулі періоди, якщо на час перебування на лікарняному працівник не мав інвалідності, а на час нарахування сум лікарняних уже має?
У відповідях на ці запитання є кілька важливих моментів, про які роботодавець має пам'ятати.
Момент перший
Щодо доходів працівників з інвалідністю, які працюють у юросіб-роботодавців, застосовується ставка ЄСВ 8,41%.
Момент другий
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) про встановлення групи інвалідності (п. 7 розділу III Iнструкції №449).
Засвідчує копію довідки МСЕК безпосередньо підприємство, установа або організація, тобто роботодавець.
Податківці у коментованій IПК наголошують: нарахування ЄСВ працівнику з інвалідністю за ставкою 8,41% здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності.
Таким чином, якщо працівник надав таку копію довідки із запізненням, роботодавець не зобов'язаний проводити перерахунок раніше нарахованого цьому працівнику ЄСВ. Така позиція податківців не нова, вона вже оприлюднювалася раніше, наприклад у листі ДФСУ від 27.11.2015 р. №25385/6/99-99-17-03-01-15.
Момент третій
База нарахування ЄСВ — це сума нарахованої працівнику зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти роботодавця, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (п. 1 та п. 4 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).
Саме до цих видів доходів працівника з інвалідністю роботодавець-юрособа має застосовувати ставку 8,41% ЄСВ.
Момент четвертий
Обчислення ЄСВ за минулі періоди, крім випадків сплати ЄСВ згідно з частиною 5 ст. 10 Закону про ЄСВ, здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ (частина 4 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Тому у коментованій IПК податківці показують на конкретному прикладі, що робити підприємству у разі надання працівником листка непрацездатності у грудні 2017 року (коли він вже має інвалідність і надав про це довідку МСЕК) за періоди липень — жовтень 2017 року (періоди, коли працівнику не встановлена інвалідність).
Через те що лікарняні в цьому випадку нараховуються у місяці подання листка непрацездатності (в грудні 2017 року), то роботодавець нараховує ЄСВ за ставкою 8,41%, яка застосовується щодо доходів такого працівника на день нарахування.
Тобто, незважаючи на те що, наприклад, у липні працівнику ще не було встановлено інвалідність, фактично нарахування ЄСВ на суму липневих лікарняних буде вже меншим, ніж для решти працівників.
Момент п'ятий
Щодо працівників з інвалідністю не працює вимога, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, щодо обов'язку роботодавця нарахувати і сплатити за працівника ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.
Тому, як підкреслюють податківці у коментованій IПК, якщо сумарний дохід працівника за такі липень — жовтень не перевищує розміру мінімальної зарплати, ЄСВ нараховується на фактичний дохід працівника. Тобто «дотяжку» ЄСВ до мінімального страхового внеску (у 2017 році 734 грн на місяць) робити не треба.
Автор цілком погоджується з роз'ясненнями податківців, наведеними у коментованій IПК. Але слід звернути увагу на таке.
Хворого направляють для огляду до МСЕК:
— за наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання;
— коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців;
— при захворюванні на туберкульоз — протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
У п. 4.3 Iнструкції №455 визначено, що у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. Дата встановлення інвалідності обов'язково зазначається у листку непрацездатності і має збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК (п. 3.11 Iнструкції №532).
Не раз доводилося чути, що припиняється оплата лікарняного з дня направлення працівника до МСЕК. Увага: це не відповідає нормам Закону №1105.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №1105, лікарняні виплачуються за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.
Отже, якщо інвалідність працівника буде встановлено, то листок непрацездатності буде закрито, і далі лікарняні за цим випадком непрацездатності вже оплачувати не доведеться: не буде підстав!
Але результатом огляду МСЕК не обов'язково є встановлення інвалідності. Цілком може бути, що після такого огляду працівник перебуватиме на лікарняному (оформленому відповідним листком непрацездатності), який треба буде оплатити, аж до відновлення працівником працездатності. I в цьому випадку період огляду МСЕК, який припадає на такий лікарняний, підлягає оплаті.
Про цей період у листку непрацездатності робляться відповідні записи. Пунктами 3.9 — 3.11 Iнструкції №532 визначено, що у графі листка непрацездатності «Направлений до МСЕК» записується дата надсилання документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії, а в графі «Оглянутий у МСЕК» — дата огляду хворого.
Також у графі листка непрацездатності «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис за наслідками огляду хворого. Наприклад, про встановлення інвалідності робиться запис «визнаний інвалідом певної групи та категорії», що засвідчується підписом голови МСЕК і печаткою МСЕК.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. №393).
- Iнструкція №455 — Iнструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. №455.
- Iнструкція №532 — Iнструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»