Чи фізособи-підприємці на єдиному податку, які торгують уроздріб продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), мають використовувати розрахункові книжки і книги обліку розрахункових операцій? Це питання непокоїть багатьох підприємців. З'ясуймо.
Новий Перелік каже, що треба
Пункт 1 Переліку №1336 викладено у новій редакції постановою КМУ від 18.12.2017 р. №984, яка набрала чинності 20.12.2017 р. Відповідно до цього пункту, без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій здійснюється роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних) фізособами-підприємцями на єдиному податку. А в п. 2 Постанови №1336 зазначено, що якщо обсяг доходу таких фізосіб-підприємців протягом року перевищить 1 млн грн, вони обов'язково повинні застосовувати РРО відповідно до п. 296.10 ПКУ.
До речі, Перелік №1336 видано на виконання ст. 10 Закону про РРО. Відповідно до цієї статті передбачено звільнення від РРО окремих форм та умов господарської діяльності, але з використанням РК і КОРО.
Таким чином, цілком відповідно до зазначеного, маємо сказати, що все-таки з 20.12.2017 року приватні підприємці — «єдинники», які торгують уроздріб продовольчими товарами, можуть не використовувати РРО, але мають використовувати РК і КОРО.
А от стаття 9 Закону про РРО каже, що не треба
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізособами-підприємцями, які належать згідно з ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Не застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ПКУ платники ЄП (фізособи-підприємці):
— першої групи;
— другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності (крім тих, хто здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Причому в самій ст. 9 Закону про РРО прямо сказано, що відповідно до неї той, хто не застосовує РРО, не застосовує і РК. I те саме читаємо в ст. 10 Закону про РРО: РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
З наведеного випливає, що ФОП на ЄП не застосовують РРО і не застосовують РК і, відповідно, КОРО. Причому для груп 2 і 3 — за умови що річний дохід не перевищує 1 млн грн і вони не торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту.
Суперечність вирішуємо на користь Закону
Ми вочевидь бачимо суперечність між нормами ст. 9 Закону про РРО і нормою п. 1 Переліку №1336.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону про РРО ФОП на єдиному податку, які торгують уроздріб продовольчими товарами і обсяг доходу яких протягом року менше 1 млн грн, не застосовують РК. Це саме зазначено і в ст. 10 Закону про РРО.
А от п. 1 Переліку №1336, який видано на виконання ст. 10 Закону про РРО, фактично суперечить як самій ст. 10, так і ст. 9 Закону про РРО.
То КМУ, приймаючи зміни, вийшов за межі повноважень? Він написав те, що прямо суперечить Закону про РРО?
Припустімо, що суперечності немає, що кожна норма працює у відповідних умовах.
Переходимо до нашої ситуації. Чи мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки фізособи-підприємці на єдиному податку, що уроздріб торгують продовольчими товарами (непідакцизними) і мають обсяг доходу протягом року до 1 млн грн?
Відразу очевидна відповідь: ні, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ.
Поставимо тоді інше запитання: «А на кого поширюється п. 1 Переліку №1336?».
Особи, які там названі, вже підпадають під пільгу ч. 6 ст. 9 Закону про РРО. Їм не потрібен ані РРО, ані РК.
Тут можемо припустити таке рішення. Підприємець на єдиному податку, який торгує уроздріб продовольчими товарами, може на власний розсуд обрати собі пільгу — користуватися ч. 6 ст. 9 Закону про РРО чи п. 1 Переліку №1336. Хоча який у тому сенс? Адже якщо він обере пільгу п. 1 Переліку №1336, з'явиться додаткова морока — використовувати РК і КОРО.
Висновки
ФОП на єдиному податку, який торгує уроздріб продовольчими (непідакцизними) товарами і обсяг продажу якого не перевищує 1 млн грн на рік, може за власним бажанням обрати одну з пільг:
1) частина 6 статті 9 Закону про РРО і пункт 296.10 ПКУ — не застосовувати ані РРО, ані РК і КОРО;
2) пункт 1 Переліку №1336 (ст. 10 Закону про РРО) — не застосовувати РРО, але застосовувати РК і КОРО.
З наведених альтернатив йому однозначно невигідна друга. Очевидно, що ФОП вибере першу. Але ж тоді виходить, що норма п. 1 Переліку №1336 не зрозуміло для кого запроваджена. Мертва норма.
Можемо також припустити, що ця норма — перший етап нових обмежень для приватних підприємців — «єдинників». На другому етапі внесуть зміни до ч. 6 ст. 9 Закону про РРО, яку обмежать «крім випадків, зазначених у ст. 10 Закону про РРО».
Чекаємо продовження і пояснень від КМУ і податкової.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України, від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант