Контрагент, що надає послуги, відмовляється ставити печатку на акті про надання послуг, посилаючись на закон про скасування печаток. Але на акті звіряння взаєморозрахунків та на договорах печатку він ставить. На думку керівника, печатка на підприємстві або є, або її немає зовсім. Чи можуть виникнути проблеми під час податкової перевірки?
Скасування печаток — використання за бажанням?
Нагадаємо, що з 19.07.2017 р. Законом №19821 до численних нормативних документів внесено зміни, суть яких зведена до добровільності використання печаток на документах, що складаються госпсуб'єктами.
1 Закон України від 23.03.2017 р. №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами — підприємцями».
Наслідки скасування печаток
Зокрема, Законом №1982 внесено такі зміни:
в Господарському кодексі прописується, що печатка не може бути обов'язковим реквізитом документа, який подається від імені суб'єкта господарювання органу державної влади;
державним органам забороняється вимагати наявність печатки на документах;
виключено з ряду нормативних актів згадки про обов'язкове використання печатки. Тепер документи вважаються достовірними за умови підпису уповноваженої на це особи;
запроваджується адміністративна відповідальність за вимагання проставлення печатки на документі. Така дія передбачає штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 — 1700 гривень).
ДПI в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві
http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/304197.html
Як це розуміють госпсуб'єкти? Фактично скасування печаток призвело до безладного використання печатки на різних документах за принципом «на власний розсуд».
Звісно, підприємства подекуди стають перед вибором — чи приймати такі документи, чи є вони первинними? Та й взагалі, як поставляться фіскали до таких документів під час перевірки?
Адже якщо договір з печаткою, то акт про виконання робіт або акт про надання послуг за цим договором без печатки викликають сумнів. Хоча ВСУ свого часу і не визнав договір первинним документом, проте документи, які оформляються на його виконання, за логікою мали би мати печатку. I тут важливу роль відіграє дата, з якої госпсуб'єкт вирішив відмовитися від печатки. Факт укладення договору з печаткою до цієї дати навряд чи має братись до уваги.
Проблемні наслідки скасування печаток
Спробуймо з'ясувати цю ситуацію докладніше. Чи насправді є проблема у такому безладному застосуванні печаток на окремих документах госпдіяльності та при обміні документами (листами, звірками, повідомленнями про форс-мажор, якщо це передбачено у договорах, повідомленнях про припинення/розірвання договору, інших інформаційних документах) з контрагентами.
Якщо звернутись до приписів чинного законодавства, а саме ГКУ, ЦКУ, Закону про бухоблік, то наразі чинне законодавство передбачає:
1) ст. 207 ЦКУ, встановлюючи вимоги до письмової форми правочину, взагалі не згадує про печатку;
2) ст. 9 Закону про бухоблік не називає печатки серед обов'язкових реквізитів, проте у п. 2.5 Положення №88 зазначає, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Тобто не виключаємо можливості користування печаткою, але без посилання на порядок такого використання — на всі документи можна ставити печатку чи лише на окремі;
3) ст. 58-1 ГКУ каже, що суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
I знову ж таки маємо проблему — яким чином «має право», хто має встановити порядок використання печаток, якщо вона не є обов'язковою?
До набрання чинності Законом №1982 у липні 2017 року на сторінках «ДК» ми радили або внести зміни до статуту, або внести до текстів договорів домовленості щодо використання печаток.
Такі поради влаштували не всіх. Адже, як свідчить практика, госпсуб'єкти переважно вирішили вийти із ситуації без зайвих мудрувань — ставлять печатку там, де вважають за потрібне.
Наприклад, як зазначено у запитанні, на договорах печатка є, на актах про надання послуг — ні. Частина актів містить печатку, а та частина, яка розміщується на сайті (особливо коли актів є вкрай багато), — може бути й без печатки. Хоча, варто віддати належне, деякі підприємства, які надають послуги на невеликі суми коштів, але значній кількості споживачів, викладають на своїх веб-порталах скановані копії актів про надані послуги з підписами та печатками.
На нашу думку, таку поведінку можна було би виправдати, якби підприємство з дати прийняття рішення відмовилося від печаток та з дати внесення змін до статуту припинило ставити печатки на всі документи, що виходять від такої юрособи, з повідомленням про це своїх контрагентів.
Тут зробимо застереження. Коли говоримо про зміни до статуту, по-перше, йдеться про ті статути, які містили положення про використання печаток (та/або штампів) таким підприємством. По-друге, внесенням змін до статуту госпсуб'єкти мали передбачити не лише факт відмови від печаток, а й визначити:
— порядок знищення печатки (або встановити певний перехідний період її використання);
— порядок складення документів за періодами — тобто визначити долю актів, накладних, інших документів, які будуть складатись на виконання договорів, укладених та частково/повністю виконаних до дати відмови від печатки;
— можливо, порядок повідомлення контрагентів про відмову від печаток та порядок складання первинних документів (поштовими чи електронними листами, внесенням змін до діючих договорів, в інший спосіб).
Чому ми звертаємо увагу на ці моменти? Річ у тім, що зміни щодо скасування печатки не стосуються ПКУ.
А форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абз. 2 п. 48.1 ПКУ). I одним з обов'язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ПКУ). Тому у базі ЗIР1 ще й досі є дійсним роз'яснення щодо використання печатки на податковій звітності: «...підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи».
1 Підкатегорія 135.02, запитання: «Чи повинна ЮО скріплювати податкову звітність печаткою?».
Отже, занепокоєння наших передплатників тут цілком зрозуміле — якщо підприємство і надалі використовує печатку на податковій звітності, то чому її немає на інших документах?
Адже зміни до статуту у зв'язку з відмовою від печатки мають наслідком і внесення змін до договору щодо використання ЕЦП та подання електронної звітності. Не забуваймо, що зміни до статуту передаються до органів ДФС.
Тож наведеним вище ми намагаємось підтримати позицію, зазначену у запитанні, — печатка або є на підприємстві, або її немає. Чинне законодавство не передбачає використання печатки на власний розсуд та безладно на окремо обраних документах.
Отже, коли йдеться про складення документів на виконання госпоперації, навіть складення вибірково окремих документів з печаткою та відсутність будь-яких положень у договорі чи у статуті щодо порядку використання печаток, у т. ч. й на перехідний період до остаточної відмови від її використання, не може жодним чином впливати на реальність госпоперації, а самі документи (з печаткою та без — навіть коли вони стосуються одного правочину) не можуть бути предметом претензій з боку органів ДФС під час перевірок.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»