Держпраці про час та тривалість перевірок інспекторами праці
! Роботодавцям
Держпраці нагадує, що згідно з п. 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати:
— 10 робочих днів;
— для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2-х робочих днів.
Iнспекційні відвідування проводяться у робочий час інспектора праці, за винятком днів, у які роботодавець не використовує найману працю.
Лист Держпраці від 08.09.2017 р. №9151/4/4.1-ДП-17
Процедуру відкриття рахунків та здійснення безготівкових розрахунків спрощено
! Клієнтам банків
Нацбанк уніс зміни до деяких нормативно-правових актів, а саме:
1) Iнструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах;
2) Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами;
3) Iнструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Змінами, зокрема, встановлено, що:
— використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим;
— якщо клієнт уже має в банку рахунок, то відкриття нового рахунку може здійснюватися банком на підставі поданих клієнтом за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем документів в електронній формі;
— під час здійснення операцій за рахунками клієнтів, для яких не передбачено подання картки зі зразками підписів, використовується зразок підпису власника рахунку (довіреної особи), зазначений у договорі банківського рахунку або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку;
— під час першого звернення до банку фізичної особи, на ім'я якої відкрито поточний рахунок (власника рахунку), з метою використання рахунку вона має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізична особа — резидент додатково пред'являє документ, виданий контролюючим органом, який засвідчує її реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.
Постанова Національного банку України від 25.10.2017 р. №106 чинна з 31.10.2017 р.
Акт перевірок туроператорів викладено в новій редакції
! Туроператорам
Мінекономрозвитку внесло зміни до Наказу МЕРТ від 16.01.2017 р. №40 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог законодавства у сфері провадження туроператорської діяльності, та інших форм розпорядчих документів», а саме:
— у назві та абзаці другому пункту 1 слова «вимог законодавства у сфері» замінено словами «Ліцензійних умов»;
— форму акта викладено в новій редакції. Тепер він матиме назву «Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності».
Наказ Мінекономрозвитку від 06.09.2017 р. №1303 чинний з 31.10.2017 р.
Помилково перерахували зарплату звільненому працівникові: як повернути?
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що не підлягають поверненню безпідставно набуті зарплата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізособі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 ЦКУ).
У разі відмови особи повернути помилково перераховані роботодавцем кошти він може стягнути ці кошти, звернувшись до суду.
Крім того, Мінсоцполітики нагадує: у разі порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів дисциплінарного стягнення, враховуючи норми ст. 147 — 149 КЗпП.
Притягнення працівника до матеріальної відповідальності регламентується главою IX КЗпП. Притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності є правом, а не обов'язком робото-давця.
Лист Мінсоцполітики від 09.06.2017 р. №293/0/22-17/134
Для будівельників — нові вимоги з охорони праці
! Будівельникам
Мінсоцполітики затвердило Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках.
Вони встановлюють загальні вимоги до організації охорони праці та робочих місць на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках при виконанні будівельних робіт згідно з переліком видів будівельних робіт, на які поширюються Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках.
Поширюються вимоги на замовників, керівників будівництва, генеральних підрядників, підрядників, субпідрядників, фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно. Однак вони не поширюються на підприємства з видобування корисних копалин.
Так, з метою організації охорони праці та забезпечення життя і здоров'я працюючих на будівельному майданчику замовник або керівник будівництва повинен:
— організувати виконання підрядниками та фізичними особами вимог з охорони праці згідно з розділом VI Мінімальних вимог;
— співпрацювати з координаторами з охорони праці та враховувати в роботі зауваження, які ними надаються.
Замовник або керівник будівництва повинен також організувати управління з охорони праці на будівельному майданчику, виконання загальних заходів з охорони праці за пропозиціями координатора з охорони праці на стадії будівництва та виконання плану з охорони праці будівельного майданчика.
Також наказом визначено перелік будівельних робіт, при виконанні яких є підвищений ризик для життя і здоров'я працівників.
Наказ Мінсоцполітики від 23.06.2017 р. №1050 чинний з 20.10.2017 р.
Як розрахувати декретні, якщо у розрахунковому періоді немає заробітку?
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що згідно з п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.
Отже, на думку Мінсоцполітики, якщо оплата праці працівників на підприємстві здійснюється за погодинною системою оплати праці, тарифна ставка на момент настання страхового випадку може бути розрахована як добуток погодинної тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на норму робочого часу в цьому місяці.
Обчислювати середньоденну зарплату в місяці настання страхового випадку необхідно шляхом ділення тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. №262/0/86-17/273
Продаж або дарунок кримчанином нерухомості на материковій частині України: оподаткування
! Фізособам, зареєстрованим у Криму
ДФС у Сумській області нагадала, що відповідно до Закону від 12.08.2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» фізичні особи, які мають податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів.
Тому дохід таких осіб від операцій з продажу більш як одного об'єкта нерухомості оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Також вартість будь-якого об'єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Якщо такі об'єкти нерухомості будуть не продані, а подаровані іншій фізособі-резиденту, вартість такого подарунка також оподатковуватиметься.
Крім того, податківці нагадують, що дохід, отриманий громадянами, зазначається в декларації про майновий стан і доходи та подається за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.
Кількість знаків після коми у вартісних та кількісних показниках податкової накладної
! Платникам ПДВ
ДФС зазначила, що вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).
При цьому Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307, не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих унаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I — IX розділу А податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.10.2017 р. №2413/6/99-95-42-03-15/IПК
ДФС про оподаткування інвестиційного доходу
! Податковим агентам з ПДФО
ДФС нагадала, що інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника з числа засновників такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Дохід, отриманий фізособою внаслідок виходу з числа засновників підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 24.10.2017 р. №2363/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Коли засновник-нерезидент та емітент-резидент є пов'язаними особами
! Юрособам
ДФСУ нагадує, що пов'язані особи — це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, визначених у пп. «а», «б», «в» пп. 14.1.159 ПКУ.
Зокрема, юрособи визнаються пов'язаними особами, у разі якщо одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.
Таким чином, якщо юридична особа — нерезидент володіє 100% корпоративними правами у кожному товаристві — резиденті України, то такі резиденти і такий нерезидент з метою оподаткування є пов'язаними між собою особами.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 23.10.2017 р. №2337/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Як оподатковується безоплатне харчування працівників
! Роботодавцям
ДФСУ роз'яснила, що дохід, отриманий фізособою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід є базою нарахування ЄСВ.
Крім того, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» для такого підприємства — платника ПДВ є об'єктом оподаткування ПДВ, під час здійснення яких ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку. Сума ПДВ, сплачена (нарахована) підприємством в оплаті вартості харчування, включається до податкового кредиту відповідно до ст. 198 та ст. 201 ПКУ.
Щодо податку на прибуток, то положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на різницю за операціями з надання платником податку на прибуток безкоштовного харчування своїм працівникам. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 26.10.2017 р. №2400/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Роботодавець може перевірити правомірність видачі листка непрацездатності
! Роботодавцям
Міністерство охорони здоров'я нагадує, що порядок видачі в медичних закладах документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, визначений Iнструкцією №455.
Порядок проведення експертизи тимчасової непрацездатності визначено Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом МОЗ від 09.04.2008 р. №189, яким передбачено рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності громадян.
Роботодавець має право перевірити правомірність видачі листка непрацездатності. Для цього йому необхідно зробити запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласної, Київської міської державної адміністрації, у підпорядкуванні якого перебуває заклад охорони здоров'я, який видавав листок непрацездатності.
Лист МОЗ від 12.06.2017 р. №3.04.02-Н-7698/6898-зв
ДФС про правомірність здійснення благодійною організацією комерційної діяльності
! Благодійним організаціям
ДФСУ нагадує, що благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.
Якщо ж благодійний фонд здійснює діяльність, результатом якої є отримання прибутку (тобто здійснює діяльність на комерційній основі), то така діяльність класифікується як підприємництво і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.
Така організація не підпадає під визначення неприбуткової організації, а отже, повинна перереєструватися в Єдиному державному реєстрі з подальшим її вилученням з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 30.10.2017 р. №2430/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Фізособа продає успадковане майно: що з оподаткуванням?
! Спадкоємцям
ДФСУ нагадала, що дохід, отриманий фізичною особою — резидентом від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості (однієї земельної ділянки), який перебуває у власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, не оподатковується.
Продаж протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості (другої земельної ділянки) слід розглядати як другий продаж, із застосуванням 5% ставки податку на доходи фізичних осіб незалежно від того, що об'єкт перебуває у власності на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, ДФС зазначила, що за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито справляється у розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 23.10.2017 р. №2341/Г/99-99-13-02-03-14/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»