Законом №2148 внесено низку істотних змін до Закону №1105. Проаналізуймо, що саме змінилося з 11 жовтня 2017 року1.
Застраховані особи
Раніше ч. 1 ст. 18 Закону №1105 передбачала, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підлягають особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, в тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізосіб. Новації передбачають, що коло застрахованих осіб буде розширено. З 11.10.2017 р. застрахованими особами будуть також особи:
— які працюють за договорами цивільно-правового характеру;
1 Зміни набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №2148 (опублікований в «Голосі України» 10.10.2017 р.).
— підприємці;
— які провадять незалежну професійну діяльність;
— члени фермерського господарства.
По суті, лікарняні виплати тепер компенсують втрату заробітної плати, доходу самозайнятої особи, винагороди за договором цивільно-правового характеру або доходу члена фермерського господарства. I це слушно. Адже і підприємці, і члени фермерського господарства працюють, сплачують страхові внески і мають право на соціальне забезпечення. Останні належать до платників ЄСВ з 01.01.2018 р., відповідно, і застрахованими особами будуть з цієї дати.
Раніше приватні підприємці та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, мали право на отримання лікарняних та декретних за умови сплати ними страхових внесків до соцстраху (ч. 3 ст. 19 Закону №1105), але на практиці ці механізми майже не працювали.
Внесено зміни і до ч. 1 ст. 19 Закону №1105. Тепер цією нормою передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги мають застраховані особи — громадяни України (раніше ця норма формально не дозволяла компенсувати лікарняні тим, хто провадить незалежну професійну діяльність, та приватним підприємцям). Новаціями доповнено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення) або заняття підприємницькою та іншою діяльністю.
Страховий стаж
Страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. До страхового стажу прирівнювався трудовий стаж, набутий працівником за періоди з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за Законом №1105, але нею або роботодавцем за неї сплачено ЄСВ. Iдеться про тих, хто працює за цивільно-правовим договором, при цьому не будучи найманими працівниками підприємства. Адже суми винагород за цивільно-правовими договорами таким фізособам відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ включаються до бази нарахування ЄСВ 22%, із них 9,1472% розподіляється на загальнообов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкове соцстрахування від нещасного випадку (абз. 3 п. 1 Пропорцій розподілу ЄСВ).
Лікарняні та декретні
Нова редакція ст. 30 Закону №1105 тепер містить інформацію, що допомога:
— з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
— по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору), —
надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.
Це означає, що з 11.10.2017 р. лікарняні та декретні призначаються та надаються:
за основним місцем роботи — застрахованим особам, що працюють на підставі трудового договору, цивільно-правового та на інших підставах, передбачених чинним законодавством. Підставою для нарахування лікарняних та декретних за основним місцем роботи є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 31 Закону №1105);
за основним місцем роботи та за сумісництвом — застрахованим особам, що провадять підприємницьку діяльність чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору.
У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором одночасно зі здійсненням підприємницької діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для тих, хто веде підприємницьку діяльність, але не працює за трудовим договором, копію листка непрацездатності має засвідчити заклад охорони здоров'я (ч. 1 ст. 31 Закону №1105).
Обмеження страхових виплат
Зазнали змін обмеження, що стосуються виплат у випадку наявності страхового стажу до 6 місяців:
1) допомога з тимчасової непрацездатності — розраховується виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
При цьому в загальному випадку сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Мінімальний та максимальний розмір допомоги раніше обчислювалися з розрахунку на місяць, але оновлена редакція ч. 4 ст. 19 Закону №1105 дає змогу обчислювати максимальні та мінімальні розміри допомоги виходячи з показника середньоденної нарахованої зарплати, але з певним обмеженням, якщо страховий стаж менший ніж шість місяців.
А сьогодні Порядок №1266 потребує змін, бо вже не відповідає приписам Закону №1105. Що робити роботодавцям з тими лікарняними листками, які надходять уже нині, — питання наразі відкрите. Щодо цього рекомендуємо звертатися до фахівців Фонду соцстраху.
Нормативна база
- Закон №2148 — Закон України від 03.10.2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Пропорції розподілу ЄСВ — Пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджені як додаток до постанови КМУ від 26.11.2014 р. №675.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор