Чи оподатковується матеріальна допомога на лікування, надана міською радою?
! Платникам ПДФО
ДФСУ роз'яснила: якщо місцева рада затверджує програму соціального захисту населення, в якій передбачено надання фізичній особі за рахунок коштів місцевого бюджету адресної матеріальної допомоги на лікування, то сума такої допомоги може бути віднесена до категорії доходу, визначеного пп. 165.1.1 ПКУ.
А отже, така допомога не є об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.
При цьому обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п. 179.2 ПКУ).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 18.10.2017 р. №2291/П/99-99-13-02-03-14/IПК
У платіжному дорученні одержувачів бюджетних коштів печатка не є обов'язковою
! СГ
Мінфін уніс зміни до:
1) Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом №758;
2) Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом №1407;
3) Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого Наказом №770.
Ці порядки доповнені нормою, згідно з якою використання печатки не є обов'язковим:
— для одержувачів бюджетних коштів, які є суб'єктами господарювання, організаціями;
— клієнтів, які є суб'єктами господарювання, організаціями та не утримуються за рахунок бюджетних коштів.
Уточнено також, що подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка зі зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки).
На першому примірнику платіжного доручення ставляться відбиток печатки (якщо картка зі зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, які мають право підписів згідно з карткою зі зразками підписів та відбитка печатки.
Наказ Мінфіну від 01.09.2017 р. №729
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 24.10.2017 р. офіційно не опублікований
До порядку відшкодування ПДВ позовна давність не застосовується
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадала, що згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність установлюється тривалістю у 3 роки. При цьому за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після закінчення строку виконання.
Таким чином, за зобов'язаннями за поставленими товарами/послугами відлік позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.
Окрім того, п. 102.5 ПКУ визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ПКУ строки не стосуються порядку відшкодування ПДВ та показників податкової звітності з ПДВ.
У разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення строку позовної давності (1095 днів), у разі коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 19.10.2017 р. №2304/6/99-95-42-03-15/IПК
Постачання сільгосппродукції в тарі: що з ПДВ?
! Сільгоспвиробникам
ДФС роз'яснила, що відповідно до Методрекомендацій з бухгалтерського обліку запасів до тари одноразового використання належить тара, яка використовується лише один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (паперова, картонна, поліетиленова, мішки, коробки паперові та з полімерних матеріалів, що використовуються для упаковки продукції).
Якщо тара використовується для упакування готової продукції безпосередньо в процесі виробництва, її включають до виробничої собівартості готової продукції.
При цьому в податковому обліку платник при придбанні тари має право на податковий кредит на загальних підставах.
Податкові зобов'язання нараховуються із загальної ціни продажу товару (яйця) з урахуванням вартості тари.
Сільгоспвиробники за періоди січень, лютий 2017 року подають декларацію з ПДВ з позначкою «0110» за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, що діяла до 01.03.2017 р., а з березня 2017 р. — за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №276, у якій відображаються розрахунки з бюджетом за всіма операціями такого сільгоспвиробника.
При цьому ДФС зауважує, що сільгоспвиробник до 01.01.2017 р. мав право декларувати податковий кредит та податкові зобов'язання у спецрежимній декларації з ПДВ, якщо у первинних документах вартість придбаної тари була включена до вартості сільгосппродукції (яйця) та не мала окремої вартості.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 18.10.2017 р. №2277/IПК/08-01-12-01-10
ПДФО з продажу подарованої нерухомості, яка перебувала у власності понад 3 роки
! Фізособам
ДФСУ нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ.
Згідно з п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування майна, зазначеного п. 172.1 ПКУ, у власності платника податку понад три роки не поширюється виключно на майно, отримане таким платником у спадщину.
Тобто дохід від продажу платником податку — фізособою нерухомого майна, отриманого як дарунок, оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 12.10.2017 р. №2224/Б/99-99-13-02-03-14/IПК
Податкова знижка за навчання у 2017 році: як визначити
! Фізособам і податковим агентам з ПДФО
ДФСУ нагадує, що платник податку у 2017 році має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує зарплати. При цьому сплачена у 2016 році за навчання сума коштів на користь закладів освіти не може перевищувати розміру доходу, визначеного пп. 169.4.1 ПКУ (у редакції, що діяла у 2016 році), з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення згідно з чинними у 2016 році нормами ПКУ вважалися її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів і їх покупця. У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк їх продажу.
Отже, для визначення податкової знижки сума документально підтверджених витрат, понесених платником податку у 2016 році на здобуття, зокрема, вищої освіти членом його сім'ї першого ступеня споріднення, не може перевищувати 1930 грн (місячний прожитковий мінімум, що діяв для працездатної особи на 01.01.2016 р. — 1378 грн, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн) з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 20.10.2017 р. №2326/Р/99-99-13-01-03-14/IПК
Списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами: податкові наслідки
! Платникам ПДВ
ДФСУ розповіла, якими будуть податкові наслідки з податку на прибуток та ПДВ у разі списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами, якщо товари/послуги протягом терміну позовної давності не поставлено.
Щодо податкових наслідків у частині податку на прибуток
Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості за отриманими авансами. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.
Щодо податкових наслідків у частині ПДВ
Згідно з пп. «а» п. 187.1 ПКУ дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкта оподаткування ПДВ постачальник за такою операцією не має.
Таким чином, якщо постачальник-виконавець на дату отримання авансового платежу від покупця визначив податкові зобов'язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких:
договір постачання товарів/послуг не виконано;
товари/послуги не поставлено протягом тривання позовної давності;
постачання інших товарів/послуг, на оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, не здійснюватиметься;
кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об'єкта оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно немає.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 11.10.2017 р. №2211/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Зменшення митної вартості за рішенням суду: коригування ПК у звітності з ПДВ
! Платникам ПДВ
ДФС у м. Києві розглянула випадок, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, та включення сплаченої при ввезенні таких товарів суми ПДВ до складу податкового кредиту змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду).
У такому разі, на думку податківців, коригування податкового кредиту, що проводиться у зв'язку зі зміною митної вартості товарів, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 та/або 11.2 звітності з ПДВ зі знаком «мінус».
При цьому податкова накладна або розрахунок коригування в ЄРПН не реєструється.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС у м. Києві від 11.10.2017 р. №2196/IПК/26-15-12-01-18
Доходи нерезидента у вигляді роялті: оподаткування
! Суб'єктам ЗЕД
Резидент, що виплачує роялті за ліцензійним договором уповноваженій нерезидентом особі, сплачує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.
При цьому положення міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати уповноваженій особі, не застосовуються.
Водночас ДФСУ повідомляє, що під час укладання договорів із нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.
Крім того, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 13.10.2017 р. №2236/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про операції з передачі платником ПДВ майна в управління неплатнику ПДВ
! Платникам ПДВ
Податківці розглянули питання щодо порядку застосування норм податкового законодавства при здійсненні операцій з передачі платником ПДВ майна в управління неплатнику ПДВ та повідомили таке:
— юридична особа — платник єдиного податку III групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3% доходу) або згідно з договором надання послуг з управління майном;
— операція з передачі управителем установнику управління товарів/послуг у межах договору управління майном (результатів управління таким майном) для управителя — платника ПДВ є об'єктом оподаткування, база оподаткування за яким визначається відповідно до п. 189.4 ПКУ. При цьому якщо управитель передає установнику управління кошти як результат управління майном, така операція не є операцією з постачання товарів/послуг та ПДВ не оподатковується;
— операція з надання послуги з управління майном, яка здійснюється управителем — платником ПДВ за плату та в інтересах установника управління в межах договору управління майном, є операцією з поставки послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах (за основною ставкою);
— уся виручка, отримана управителем майна в результаті операцій із цим майном, підлягає оподаткуванню єдиним податком.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 17.10.2017 р. №2259/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Кваліфікаційний іспит адвоката — додаткове благо?
! Адвокатам
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Отже, оскільки проходження кваліфікаційного іспиту та стажування фізичною особою, яка виявила бажання стати адвокатом, полягає у виявленні її теоретичних знань у галузі права, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність, а не набуття такою особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності, то сума внесків, яка сплачується юридичною особою на користь кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 13.10.2017 р. №2230/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»