• Посилання скопійовано

«Єдинник» торгує оливою до 20 л без КВЕДу

ФОП на 2-й групі єдиного податку. КВЕДи — 45.32, 45.31, 46.90. При цьому я продаю масло до 20 л. Запитання: чи не можу я позбутися єдиного податку, не маючи КВЕДу 47.30 «Роздрібна торгівля пальним»? Виходить, ПКУ дозволяє торгувати (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ), але внести вид діяльності ми не можемо: податкова безпосередньо внесла КВЕД 47.30 як заборонений для ЄП. Як бути? Вся проблема в тому, що саме код КВЕД 47.30 включає роздрібну торгівлю мастильними матеріалами й охолодними рідинами для ТЗ.

Торгівля підакцизними товарами «спрощенцем» — позиція ДФС

За загальним правилом, не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) (п. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).

ДФСУ щодо цього має особливу думку.

Так, у ЗIР, підкатегорія 107.03, зазначено, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до 20 літрів. Здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об'єму тари, фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку не дозволяється.

Водночас у ЗIР, підкатегорія 107.01, міститься ще одне роз'яснення. Враховуючи перелік заборонених для «спрощенців» видів діяльності, наведених у пп. 291.5.1 ПКУ, у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані госпсуб'єктом види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 298.3 ПКУ).

Класифікація видів економічної діяльності (далі — КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457 та об'єднує кілька видів діяльності, які були визначені та розподілені згідно з КВЕД ДК 009:2005.

Таким чином, фіскальні органи наголошують: у разі якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

Як це реалізується на практиці?

За інформацією наших передплатників, подаючи заяву на спрощену систему оподаткування, особи, особливо ті, що перебувають на другій групі та торгують на ринках та в МАФах на території ринків, безпосередньо у заяві зазначають код КВЕД 47.30 з уточненням «Роздрібна торгівля пальним, оливою до 20 л».

Цікавим є й інший факт. Відповідно до п. 293.2 ПКУ, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Такі межі, визначені органами місцевого самоврядування1, оприлюднюються на їх веб-сайтах. Наприклад, саме для другої групи у переліку видів господарської діяльності за КВЕД ДК 009:2010 зазначають КВЕД 47.30 (ставка 20%) або просто цитують приписи п. 3 пп. 291.5.1 ПКУ2.

Чому «спрощенці» обирають КВЕД 47.30?

На відміну від КВЕД ДК009:20053, нові КВЕДи не містять розшифрувань видів діяльності, які належать до цього КВЕДу, проте вказують на відповідність КВЕД (за КВЕД 2010) одному або кільком КВЕДам (за КВЕД 2005).

1 http://chortkiv.org.ua/index.php?name=Pages&op=printe&id=1911.

2 http://www.volochisk.info/news/mistcevi_podatky_2017.php#dodatok_2.

3 Затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. №375.

У нашому випадку КВЕДу 2010 47.30 «Роздрібна торгівля пальним» відповідає КВЕД 2005 50.50.

Згідно з КВЕД ДК009:2005 код 50.50 «Роздрібна торгівля пальним» включає такі види господарської діяльності:

— роздрібну торгівлю моторним пальним (бензином, включаючи неетильований бензин вищої якості, газойлем, скрапленим нафтовим газом) для автомобілів, мотоциклів тощо;

— роздрібну торгівлю оливами, мастилами та холодильними рідинами для автомобілів, мотоциклів тощо.

Отже, у разі якщо фізособа-підприємець, перебуваючи на другий групі ЄП, торгує пальним в ємностях до 20 л, вона має включити такий КВЕД, як 47.30. А от чи уточнювати про ємності до 20 л — на нашу думку, це вже вимога самих фіскальних органів, які приймають заяву про обрання чи перехід на спрощену систему оподаткування. ПКУ таких вимог не встановлює.

Зверніть увагу!

Нагадаємо, що, на відміну від фіскальних органів на місцях, ДФСУ на своєму офіційному веб-сайті розмістила* інформацію щодо Переліку видів діяльності (за КВЕД 009:2010), які мають право здійснювати платники єдиного податку, що обрали I або II групу).

КВЕДу 47.30 у цьому Переліку немає — ні з уточненням, ні без уточнень у частині роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л.

* http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-subandapos;ekti/perelik-vidiv-diyalnosti---/.

Чи ризикують «спрощенці», торгуючи пальним?

Враховуючи вищенаведене, виникає доволі просте запитання, яке й поставив нам читач: чи може платник єдиного податку 2-ї групи, торгуючи уроздріб паливно-мастильними матеріалами в ємностях до 20 л, залишатися платником єдиного податку? Чи дійсно він ризикує?

Відповідно до п. 4 п. 293.4 ПКУ, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої — третьої груп (фізособи-підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому в разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники ЄП зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п. 5 пп. 298.2.3 ПКУ).

Але аж так згущувати барви ми б не стали.

По-перше, КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

Водночас Класифікація, так би мовити, є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою.

Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД.

Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності — не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ (абз. 8 п. 1 КВЕД-2010).

По-друге, всі ризики щодо торгівлі підакцизними товарами пов'язані з видами господарської діяльності, здійсненими господарськими операціями, а не з безпосередньо КВЕДами, які таким видам можуть відповідати. Вже не кажучи про те, що сам факт відповідності торгівлі пальним КВЕДу 47.30 ще не свідчить про порушення умов перебування на спрощеній системі, позаяк пряма норма ПКУ дозволяє роздрібну торгівлю пальним в ємностях до 20 л як виняток.

Але той факт, що КВЕДу 47.30 немає у переліку КВЕДів, які зазначаються у заяві, все-таки дещо насторожує. Адже фіскальні органи орієнтуються на обрані види діяльності відповідно саме до КВЕДів, а не до загального опису видів господарської діяльності.

До того ж до реєстру платників єдиного податку фізосіб-підприємців першої та другої групи вносяться обрані ними види господарської діяльності (пп. 4 п. 299.7 ПКУ). I за таке порушення, як ведення не зазначених у реєстрі видів діяльності, може бути застосована така відповідальність:

— до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесених до першої або другої групи, застосовується ставка 15% (пп. 2 п. 293.4 ПКУ);

— перехід на загальну систему з наступного періоду (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).

Отже, на нашу думку, є два виходи із ситуації, що склалася.

1. Внести КВЕД 47.30 «Роздрібна торгівля пальним» до переліку видів діяльності у ЄДР. Надалі уточнити це поданням заяви про обрання спрощеної системи, яка також включає зміну видів госпдіяльності (пп. 298.3.1 ПКУ).

Але ми би радили робити це вже після того, як платник єдиного податку 2-ї групи отримав витяг з Реєстру платників єдиного податку (тобто за підтвердженого факту перебування на спрощеній системі).

Iнакше ми не виключаємо ситуації, коли фіскальні органи, побачивши серед КВЕДів в ЄДР КВЕД 47.30, формально відмовлять у прийнятті заяви. Хоча, як свідчить інформація від наших передплатників, новостворені ФОПи користуються тим, що після державної реєстрації наводять КВЕД 47.30 з уточненням на кшталт «Роздрібна торгівля пальним, оливою до 20 л».

2. Звернутись до ДФСУ за індивідуальною податковою консультацією.

Пам'ятайте!

Iндивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому її надано (п. 52.2 ПКУ).

Не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (п. 52.3 ПКУ).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру