Як отримати розстрочення сплати ПДВ при імпорті деревообробного устаткування
! Платникам ПДВ
Кабмін затвердив Порядок надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок визначає процедуру надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту:
— тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД;
— сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД;
— пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві;
— обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів.
Розстрочення рівними частинами сплати суми ПДВ надаватиметься строком до 36 календарних місяців без нарахування відсотків та пені.
Для отримання розстрочення платник ПДВ або уповноважена ним особа повинна подати до митниці ДФС заяву за встановленою формою.
Розстрочена сума ПЗ погашається рівними частинами починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. При цьому перший платіж здійснюється під час подання митної декларації до митного оформлення устаткування та обладнання.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. №775 чинна з 14.10.2017 р.
Небанківські установи можуть купувати і переказувати валюту за кордон
! Небанківським установам
Нацбанк уніс зміни до постанови щодо врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України.
Відповідно до змін, небанківським установам, як і банкам, дозволено здійснювати на підставі індивідуальної ліцензії НБУ купівлю та перерахування іноземної валюти для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем для забезпечення зобов'язань під час здійснення переказів за кордон.
Постанова Національного Банку України від 10.10.2017 р. №101 чинна з 12.10.2017 р.
ДФСУ про визначення ціни придбання заставного майна
! Банкам, заставодавцям
ДФСУ зазначила, що для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна.
При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, він зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об'єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п. 189.15 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність унаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є додатна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.
Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 10.10.2017 р. №2191/6/99-95-42-03-15/IПК
Нові форми документів з акцизного податку
! Платникам акцизного податку
Мінфін затвердив нові форми:
1) Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену;
2) Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);
3) Журналу обліку погашення податкових векселів.
Наказ Мінфіну від 21.08.2017 р. №709
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 17.10.2017 р. офіційно не опублікований
Чи потрібно платити туристичний збір під час відрядження?
! Готелям, роботодавцям
ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Відповідно до пп. 268.2.2 ПКУ не можуть бути платниками туристичного збору особи, які прибули у відрядження.
Отже, якщо працівники суб'єктів господарювання, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибули у відрядження та мають підтвердні документи, то вони не є платниками туристичного збору, тому збір їм не нараховується.
Документами, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно):
— запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що скеровує у відрядження;
— укладений договір чи контракт;
— інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
— документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 09.10.2017 р. №2170/IПК/04-36-12-23-19
Відшкодування упущеної вигоди в ЗЕД — не штрафна санкція
! Суб'єктам ЗЕД
Податківці нагадують, що застосування відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності визначено у розділі VI Закону від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Упущена вигода — це дохід або прибуток, що його міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав унаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.
Одним із видів відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності є майнова відповідальність, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього чи пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, утрати вигоди та/або моральної шкоди в інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.
Відшкодування упущеної вигоди на підставі зовнішньоекономічного договору не належить до штрафної санкції (неустойки).
У межах пп. 140.5.11 ПКУ, для визначення податкової різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування, суми відшкодування упущеної вигоди, сплачені за зовнішньоекономічним договором на користь нерезидента, не враховуються.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 09.10.2017 р. №2180/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про оподаткування ПДВ при безоплатному розповсюдженні товарів
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила, що операція з безоплатної передачі/постачання товарів/послуг згідно зі статтею 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, а для самостійно виготовлених товарів/послуг — не нижчою від звичайних цін.
При нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ виходячи з бази оподаткування таким податком, визначеної пунктом 188.1 ПКУ, додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ не здійснюється.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 06.10.2017 р. №2154/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Штрафи за порушення строків виплати зарплати — за кожен випадок порушення
! Роботодавцям
Держпраці нагадує, що абзацом 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено, що юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
При порушенні строків виплати працівникам зарплати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, терміном менше одного місяця застосовується відповідальність, передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Абзацами третім та восьмим частини другої статті 265 КЗпП не передбачено застосування відповідальності у вигляді штрафу за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення.
Лист Держпраці від 21.08.2017 р. №8692/3/4.3-ДП-17
Наявність пільги з податку на нерухомість залежить від виду діяльності
! Підприємствам
ДФСУ розглянула запит підприємства, яке є власником об'єкта нерухомості та вважає, що на нього поширюється дія пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ.
ДФСУ нагадує, що згідно з цим підпунктом не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
ДФС зазначила: оскільки зареєстровані види господарської діяльності, що провадяться підприємством, належать за КВЕД 2010 виключно до секції М «Професійна, наукова та технічна діяльність», яка об'єднує непромислові види діяльності, то немає підстав для застосування передбаченої ПКУ податкової преференції для промислових підприємств у частині оподаткування виробничих корпусів, цехів та складів промислових підприємств.
Лист ДФСУ від 09.10.2017 р. №2172/6/99-99-12-02-03-15/IПК
Виявлено порушення під час консультаційного відвідування Держпраці: чи буде штраф?
! Роботодавцям
Держпраці нагадує, що процедура здійснення держконтролю за додержанням законодавства про працю юрособами (включаючи їхні структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізособами, які використовують найману працю, визначається Порядком №295.
Відповідно до п. 31 Порядку за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану додержання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.
За результатами проведеного аналізу складається довідка.
Заходи, визначені статтями 31 — 33 Порядку, проводяться з метою запобігання порушенням законодавства про працю та забезпечення об'єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів додержання норм законодавства про працю.
Iнспекційні відвідування проводяться за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку.
Порядком не передбачено застосування заходів впливу у зв'язку з порушенням законодавства про працю після проведення аналізу стану додержання законодавства про працю та складання довідки.
Заходи з притягнення до відповідальності винної у порушенні посадової особи вживаються згідно з п. 27 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) та проведення аналізу матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Лист Держпраці від 16.08.2017 р. №8453/4.1-ДП-17
Документообіг в електронному вигляді: як надавати документи у разі перевірки?
! Великим платникам податків
ДФС нагадує, що контролери мають право отримувати безоплатно від платників податків (у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій) усіх форм власності довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність.
Згідно з п. 85.2 ПКУ, великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Крім того, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Отже, платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів у електронному вигляді, зобов'язані при проведенні перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх запит такі документи в електронному вигляді.
Що ж до надання великими платниками податків під час документальних планових (позапланових) виїзних перевірок, які проводяться в приміщенні платника, сканованих документів первинного бухобліку, складених на паперових носіях, то такі документи не вважаються документами в електронному вигляді, а є їх копіями.
Лист ДФСУ від 03.10.2017 р. №2112/6/99-99-14-03-03-15/IПК
Нюанси заповнення додатка 2 до декларації з ПДВ
! Платникам ПДВ
ДФС у Полтавській області розглянула питання щодо порядку заповнення додатка 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» та повідомила.
При формуванні від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від'ємного значення, у графі 2 таблиці 1 додатка 2 до декларації з ПДВ зазначаються місяць та рік, у якому складено ППР.
Крім того, при заповненні додатка 2 (Д2) доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.
IПК ГУ ДФС у Полтавській області від 11.10.2017 р. №2205/IПК/16-31-12-01-34
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»