Чи можна отримати реструктуризацію сплати податків, оскільки під час пожежі згорів весь товар на складі, всі первинні документи, та й коштів на рахунку немає? Які потрібні документи? Куди звертатися? Які подальші дії?
Сталась пожежа — повідом ДПI
Сам факт пожежі — річ украй неприємна. Проте, поки триває розслідування причин пожежі та провадяться експертизи, платнику податків варто всі нерви зібрати в кулак та швидко опанувати себе. Адже Податковий кодекс містить дуже стислі строки, щоб запобігти негативним наслідкам пожежі у бухобліку та у спілкуванні з фіскалами.
Отже, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності (п. 44.5 ПКУ).
Для цього слід негайно отримати документ від пожежників, яким зафіксований факт пожежі за адресою вашого складу, та повідомити фіскальний орган за місцем обліку з доданням копії документа, що підтверджує пожежу.
Якщо платник податків виконує цю умову, він має 90 календарних днів для відновлення первинних документів, які згоріли. Цей строк відлічується від наступного дня за днем надходження повідомлення до фіскального органу.
Водночас не забуваймо що йдеться про склад, який може бути розташований за іншим місцем, ніж юридична адреса. Тож постає запитання: чи слід повідомляти також і податкову за неосновним місцем обліку?
I тут є два варіанти: або про склад повідомлялось шляхом подання інформації за формою №20-ОПП, або склад — це філія, інший відокремлений підрозділ, відомості про який внесені до ЄДР (повідомлення здійснюється за формою №17-ОПП).
Відповідно до п. 7.3 Порядку №1588, у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, на нашу думку, у разі якщо склад перебуває за іншою адресою, ніж місцезнаходження юридичної особи, та перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, про факт пожежі слід повідомити фіскальний орган як за основним, так і за неосновним місцем обліку.
Розстрочення ПЗ — право платника податку
Загалом, брак обігових коштів у підприємства — доволі буденна ситуація. А у випадку, який ми розглядаємо, втрата товару внаслідок пожежі додатково погіршила платоспроможність підприємства.
I оскільки такий платник податків вже наперед розуміє, що шанси сплатити узгоджені податкові зобов'язання за податковою звітністю, яку незабаром потрібно буде подати, досить малі, він має право скористатись приписами ст. 100 ПКУ та розстрочити або відстрочити сплату податкових зобов'язань та запобігти штрафам за їх несвоєчасну сплату. Але це не безкоштовно.
Так, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань під проценти, розмір яких дорівнює 120 відсоткам річних облікової ставки НБУ, яка діє на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення, відстрочення (п. 100.1 ПКУ).
Для цього платник податків має звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (примірна форма такої заяви наведена у додатку 1 до Порядку №574).
Важливо!
Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
— переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
— аналізу фінансового становища;
— графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
— розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Детальніший перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1235.
У ситуації з пожежею переконати фіскалів буде непросто, бо перелік обставин, які дають право на розстрочення, доволі загальний. Єдина обставина, яка могла бути використана платником податків у цій ситуації, — це загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання, яка підтверджується висновком про результати аналізу фінансового становища заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухобліку. Але коли на рахунку немає коштів, довести обставини, які свідчитимуть про наявність загрози виникнення податкового боргу, платнику податків буде доволі складно.
До якого органу ДФС слід звертатись за розстроченням?
Окрім наведеного вище, у платника податків може виникнути ще одна проблема — законодавча, адже до якого органу ДФС подається заява, наразі не визначено.
Порядок №574 роз'яснює, що рішення про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань, перенесення строків сплати таких зобов'язань приймається:
— ДПI — якщо сума грошових зобов'язань не перевищує суму у 300 тис. грн;
— ГУ в областях, м. Києві, Офісом великих платників податків ДФС — щодо суми не більше 3 млн грн;
— ДФСУ — без обмеження суми.
Результатом прийняття фіскальним органом позитивного рішення (дод. 2 до Порядку №574) є укладення договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (п. 1.9 Порядку №574).
УВАГА! У базі ЗIР, підкатегорія 134.10, ДФС вказує на те, що у зв'язку зі змінами, які внесені до ПКУ з 01.01.2017 р., тобто в частині перерозподілу функцій між ДПI та іншими органами ДФС, Порядок №574 потребує приведення у відповідність до законодавства — йдеться про те, до якого саме контролюючого органу (районного чи обласного рівня) слід звертатися з відповідними заявами. Згідно з п. 100.13 ПКУ, порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань платника податків затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, — себто Міністерством фінансів України. Наразі зазначеного підзаконного акта не затверджено.
Тому ми не виключаємо, що платник податків навряд чи отримає очікуваний договір про розстрочення. Зважаючи на вищезазначене, орган ДФС має цілком законну можливість відмовити у розстроченні/відстроченні грошових зобов'язань як через відсутність або недоведеність наявності обставин для розстрочення, так і через неузгодженість чинного законодавства.
Нормативна база
- Закон №1797 — Закон України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
- Порядок №574 — Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 р. №574.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»