Податківці надали досить цікаві роз'яснення щодо діяльності неприбутківців. Розгляньмо їх докладніше.
Статус неприбуткової організації. У листі від 02.10.2017 р. №2092/6/99-99-15-02-02-15/IПК (див. «ДК» №43/2017) податківці пояснили, в якому разі суб'єкт господарювання може втратити статус неприбутківця. Юрособа визнається неприбутковою організацією, яка не є платником податку на прибуток, якщо вона:
— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
— установчі документи юрособи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє юрособа відповідно до закону) передбачають передачу активів неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення)1;
1 Ця норма не поширюється на ОСББ.
— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових організацій.
Податковий регулятор наголошує, що при вирішенні питання відповідності установчих документів неприбуткової організації приписам п. 133.4 ПКУ досліджуються установчі документи загалом, а не окремі пункти установчих документів, та враховується принцип переважання змісту над формою.
Слід уважно прописувати в статуті норму щодо заборони розподілу доходу. Йдеться про формулювання, що підприємство здійснює господарську та іншу комерційну діяльність. На думку податківців, наявність у статуті такого положення, навіть якщо фактично комерційна діяльність не ведеться, суперечить сутності поняття неприбуткової організації. Ми розуміємо, що у разі коли неприбуткова організація отримує дохід (наприклад, від здавання приміщення в оренду), це зовсім не означає, що вона втрачає право бути неприбутковою організацією, головне — щоб такий дохід не був розподілений між засновниками та членами організації і був спрямований виключно на досягнення мети організації (її фінансово-господарську діяльність).
Крім того, слід бути уважним із положенням у статуті щодо надання допомоги, у тому числі фінансової поворотної/безповоротної, членам організації у нагальних та критичних випадках. Податківці наполягають, що це прирівнюється до розподілу доходів серед учасників.
Податківці застерігають: якщо у статуті буде зазначено, що передача активів іншій неприбутковій організації відповідного виду або зарахування до доходу бюджету здійснюється при ліквідації організації, але при цьому не передбачено порядку передачі активів за умови припинення юрособи у результаті її злиття, поділу, приєднання або перетворення, то це також буде підставою для вилучення організації з Реєстру неприбуткових організацій.
Податок на фрахт і неприбутківці. У листі від 21.09.2017 р. №2011/6/99-99-15-02-02-15/IПК (див. «ДК» №43/2017) податківці пояснюють, що будь-який резидент (навіть неприбуткова організація), який виплачує доходи нерезиденту у вигляді фрахту, має сплатити до бюджету податок у розмірі 6% за рахунок цих доходів та подати за своїм місцезнаходженням декларацію із заповненим додатком ПН. Отже, виходить, що про виплату доходу нерезиденту неприбуткова організація має відзвітувати декларацією з податку на прибуток, заповнивши тільки ряд. 23 (тимчасом як неприбутківець фактично не є платником цього податку). Не слід непокоїтися щодо негативних наслідків виплати доходу нерезиденту: поданням декларації із заповненим додатком ПН вони мають обмежитися. Податківці заспокоюють, що особа, яка виплачує доходи нерезиденту, не повинна ставати на облік як самостійний платник податку на прибуток.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор