З деяких причин оренда частини приміщення комунальної та державної нерухомості часто буває більш привабливою, аніж придбання власного приміщення.
Нюанси орендного договору
Норми ст. 9 Закону №2269 вказують юрособі та/або підприємцю, що бажає укласти договір оренди майна, надіслати орендодавцеві певні документи: заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, затвердженим для об'єктів державної власності наказом Фонду держмайна від 15.02.2013 р. №201.
Зверніть увагу!
Надсилаючи проект договору оренди, потрібно пересвідчитися, що він відповідає умовам Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого чи іншого) майна, що належить до державної власності (далі — Типовий договір), затвердженого наказом ФДМУ від 23.08.2000 р. №1774. Якщо ж ідеться про комунальне майно, то Типовий договір оренди та відповідний перелік документів, як правило, затверджуються органами місцевого самоврядування — місцевими радами (їх можна взяти зі сайтів місцевих органів влади).
Після отримання всього переліку документів потенційний орендодавець має погодити можливість укласти договір оренди з органом, уповноваженим керувати майном. Якщо з цим органом надання в оренду погоджено, він має розмістити протягом наступних 5 днів в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду. Наступні 10 робочих днів мають бути присвячені збору можливих заяв на оренду (ч. 4 ст. 9 Закону №2269).
Якщо охочих орендувати таку нерухомість хоча б двоє, має бути оголошено конкурс, в іншому разі договір оренди укладається із заявником.
Типовий договір оренди нерухомого майна державної власності накладає на орендаря низку вимог. Так, за пунктами 3.10 та 5.3 Типового договору орендар має перерахувати завдаток не менше орендної плати за базовий місяць, який буде зараховано у рахунок оплати за останній місяць оренди. Норми п. 5.5 Типового договору вимагають від орендодавця протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно, причому на суму, не меншу від його вартості, яка підтверджується висновком про вартість або актом оцінки.
Крім того, не слід забувати, що орендар має укласти з балансоутримувачем угоду про компенсацію його витрат. Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю затверджено наказом ФДМУ від 23.08.2000 р. №1774. Це означає, що орендні платежі не мають покривати витрати на комунальні послуги, адже вартість комунальних послуг має оплачуватися окремо орендарем на підставі окремих договорів із балансоутримувачами.
Однією з істотних умов є те, що такі договори не може бути укладено на невизначений строк. Строк договору оренди встановлюється за погодженням сторін і визначається в договорі оренди. Разом з тим, за приписами ст. 17 Закону №2269, строк договору оренди такого майна не може бути меншим ніж 5 років, якщо орендар не пропонує менший строк.
Орендна плата
Розмір орендної плати визначається конкретним договором, але тут є певні законодавчі нюанси. На виконання ст. 19 Закону №2269 для майна державної власності затверджено Методику №786. Якщо орендаря було визначено на конкурсних засадах, орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення. У договорі фіксується орендна плата за базовий місяць. Далі за приписами Методики №786 орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції за період, що минув з дати оцінки майна.
Надалі при сплаті орендної плати щомісяця наростаючим підсумком також враховується індекс інфляції. Тобто розмір орендної плати на кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Iндексація орендної плати передбачається, як правило, і для комунального майна відповідними рішеннями місцевих рад та типовими договорами.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не містить норм щодо призупинення індексації орендної плати у 2017 році. Фонд та його регіональні відділення у 2017 році будуть застосовувати індекс інфляції у порядку, визначеному Методикою №786 та договором оренди (на відміну від 2016 року, коли дію норми ст. 10 Закону №2269 у частині індексації орендної плати було призупинено1).
1 http://www.spfu.gov.ua/ua/news/Indeksaciya-orendnoi-plati-v-2017-roci-2502.html.
Норми п. 17 Методики №786 передбачають розподіл орендної плати між орендодавцем, балансоутримувачем та бюджетом. Якщо орендодавцем виступає ФДМУ, орендна плата за нерухоме майно розподіляється так: 70% орендної плати — до державного бюджету, 30% — державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно. Якщо ж орендодавцем виступає держпідприємство, то розподіл буде таким: 70% орендної плати — підприємству, організації, 30% — до держбюджету.
У межах пунктів 3.6, 5.3 та 5.4 Типового договору розподіл орендної плати здійснюється орендарем.
Податок на додану вартість
Орендна плата. Норми п. 3.1 Типового договору передбачають, що орендна плата не має включати в себе ПДВ. Тому у випадку якщо балансоутримувач буде платником ПДВ, суму ПДВ буде нараховано на суму орендної плати «зверху».
Зверніть увагу!
У листі ДФСУ від 04.02.2016 р. №2383/6/99-99-19-03-02-15 податківці пояснюють, що на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ держпідприємство-орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) має скласти ПН на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв.
Усю суму ПДВ має бути зараховано на рахунок орендодавця, незалежно від того, хто саме виступає в його ролі: держпідприємство чи ФДМУ. Отже, якщо орендодавцем є держпідприємство, то на його рахунок мають бути сплачені кошти в еквіваленті 70% орендної плати, зазначеної у договорі, плюс уся сума ПДВ на орендну плату.
Завдаток. Як ми говорили вище, завдаток за своєю суттю є орендним платежем за останній місяць оренди, тож має обліковуватися у межах ПДВ за правилами орендного платежу (лист ДФСУ від 28.10.2015 р. №22839/6/99-99-19-03-02-15).
Комунальні платежі
У 2016 році податківці стояли на позиції, що операція з отримання від орендодавця компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець фактично не здійснює операцій з постачання таких послуг і електричної енергії. В такому разі вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарем окремо та не включається орендодавцем до складу орендної плати (не включається орендодавцем до бази оподаткування ПДВ). Якщо орендодавець сформував ПК за такими комунальними послугами та електричною енергією, в межах дії п. 198.5 ПКУ на вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії орендодавець мав би нарахувати ПЗ з ПДВ, скласти та зареєструвати в ЄРПН зведену ПН за такою операцією (лист ДФСУ від 19.04.2016 р. №8815/6/99-99-19-03-02-15).
У 2017 році позиція податкового контролера вже кардинально змінилася. Тепер податківці стверджують, що операції з відшкодування (компенсації) орендарем витрат за спожиті комунальні послуги та енергоносії є об'єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) зазначених послуг, мають бути включені орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуватися ПДВ, бо компенсація є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду нерухомого майна (лист ДФСУ від 06.01.2017 р. №200/Р/99-99-13-01-02-14).
Облік орендних платежів
На переконання автора, достатнім документом, що підтверджує факт користування орендованим майном, є акт передачі майна, а для нарахування орендної плати достатнім документом є рахунок або розрахунок орендної плати, наданий орендодавцем. Сума орендної плати в бухобліку включається до відповідних витрат: загальновиробничих, адміністративних або збутових залежно від напряму використання майна. Дата витрат залежить від напряму використання об'єкта оренди (а також дати нарахування оренди згідно договору), але в будь-якому випадку вона не визначається за датою сплати авансу.
Приклад Сума орендної плати становить 10000 грн без ПДВ, сума ПДВ — 2000 грн. Орендодавцем виступає держпідприємство. Пропорція розподілу: 70% — підприємству, 30% — до бюджету. До бюджету перераховуються 3000 грн, а орендодавцеві: 7000 орендної плати + 2000 грн (ПДВ з усієї суми) = 9000 грн.
Орендодавець має виписати та зареєструвати ПН на суму 10000 грн без ПДВ + 2000 грн ПДВ = 12000 грн. Бухгалтерський та податковий облік нарахування та сплати орендної плати див. у таблиці.
Таблиця
Облік нарахування та сплати орендної плати на умовах передоплати
№
з/п |
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
1.
|
Сплачено аванс з поточного рахунку в банку за оренду (з ПДВ): — до бюджету; — на рахунок орендодавця (7000 + 2000 = 9000) |
642
371, 631 |
311
311 |
3000
9000 |
2.
|
ПДВ на підставі ПН |
641/ПДВ
|
644
|
2000
|
3.
|
Отримано рахунок за оренду майна (з урахуванням відшкодування вартості комунальних послуг та інших витрат, сума умовна) |
23, 91, 92, 93, 94
23, 91, 92, 93, 94 23, 91, 92, 93, 94 641/ПДВ |
371, 631
642 631 631 |
7000
3000 2850 570 |
4.
|
ПДВ у складі податкового кредиту на підставі зареєстрованої ПН від орендодавця |
644
|
371, 631
|
2000
|
5.
|
Оплачено комунальні послуги |
631
|
311
|
3420
|
Нормативна база
- Закон №2269 — Закон України від 10.04.92 р. №2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».
- Методика №786 — Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. №786.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор