• Посилання скопійовано

Перевірки держпродспоживслужби-1

Ринковий нагляд Держпродспоживслужби — в яких випадках складається акт недопуску, як складаються плани перевірок, які перевірки передбачені у сфері нехарчової продукції та які органи уповноважені на їх здійснення? Враховуючи численні зміни з 01.01.2017 р., спробуємо розібратись у тенетах чинного законодавства України з врахуванням судової практики.

Ринковий нагляд — органи контролю

Лише минулого року ми дізналися про новий контролюючий орган — Держпродспоживслужбу, а вже нині маємо доволі часте спілкування з його представниками та значну судову практику оскарження їхніх дій та рішень.

З'ясуймо, які органи здійснюють ринковий нагляд та чим саме займаються посадові особи Держпродспоживслужби.

Так, відповідно до ст. 11 Закону №2736, державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом №2735 та МКУ.

За Законом №2735 органом державного ринкового нагляду є центральний орган виконавчої влади та його територіальні органи (абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №2735), які реалізують державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі — орган ринкового нагляду).

Нагадаємо, що відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону №2735 перелік органів ринкового нагляду, інформація про сфери їхньої відповідальності, їхні поштові адреси, адреси електронної пошти та номери телефонів розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органів ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, та на офіційних сторінках відповідних органів у мережі Iнтернет. Відповідний Перелік було затверджено постановою КМУ від 01.06.2011 р. №573. На сьогодні цю постанову скасовано — натомість прийнято Перелік №1069.

У Переліку №1069 визначено вид продукції, щодо якого здійснюється державний ринковий нагляд, із зазначенням органу державного ринкового нагляду, до сфери відповідальності якого він належить, та найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Оскільки йдеться про ринковий нагляд, то з огляду на специфіку товарів, які продаються госпсуб'єктами, у т. ч. на ринках, у магазинах, супермаркетах, наведемо окремі положення Переліку №1069 у таблиці.

Таблиця

Види продукції, щодо яких здійснюється державний ринковий нагляд, та органи державного ринкового нагляду


з/п
Вид продукції, щодо якого здійснюється державний ринковий нагляд
Найменування органу державного ринкового нагляду
1.
Колісні транспортні засоби, нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах Укртрансбезпека
2.
Будівельні вироби Держархбудінспекція
3.
Піротехнічні вироби ДСНС
4.
Прості посудини високого тиску
Ліфти і запобіжні комплектувальні вироби
Канатні дороги для перевезення пасажирів, їх вузли та пристрої безпеки
Обладнання, що працює під тиском
Засоби індивідуального захисту
Вибухові матеріали промислового призначення
Держпраці
5.
Медичні вироби та допоміжні засоби до них
Медичні вироби для діагностики in vitro та їх допоміжні засоби
Держлікслужба
6.
Товари, на яких використовується екологічне маркування (крім харчових продуктів) Держекоінспекція*
7.
Енергоспоживчі продукти, в тому числі побутові холодильні прилади та побутові пральні машини, побутові посудомийні машини
Електричне та електронне обладнання, інше обладнання, електричні лампи та світильники
Текстильні волокна і текстильні вироби
Мийні засоби і поверхнево-активні речовини, що входять до їх складу
Iграшки, взуття, товари, які фасують за масою та об'ємом у готову упаковку
Види нехарчової продукції, стосовно яких технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпечності та щодо яких не здійснюється державний ринковий нагляд іншими органами державного ринкового нагляду
Держпродспоживслужба
* До речі, до сфери відповідальності Держекоінспекції входить перевірка автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива.

Завдяки інформації, наведеної у Переліку №1069, можна орієнтуватися на перевірки відповідних товарів (як предмет перевірки) та орган держнагляду, який має право на здійснення таких перевірок. Тобто йдеться про держорган, який має виписати направлення на перевірку, скласти акт за її результатами та у разі виявлення порушень скласти припис чи застосувати штраф, адмінштраф.

Перевірки. Порядок призначення

Оскільки у цій статті ми більше зосереджуємося саме на Держпродспоживслужбі, то нагадаємо, що повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їхніх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються Законом №2735, Законом №2736, Законом про держнагляд та іншими законами України (ч. 5 ст. 10 Закону №2735).

Зверніть увагу!

Органи ринкового нагляду з метою здійснення ринкового нагляду в межах сфер їхньої відповідальності мають право проводити перевірки характеристик продукції, у тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування) (ст. 11 Закону №2735).

Аналогічне підтверджують і приписи ч. 3 ст. 7 Закону №2736. Iнших перевірок не передбачено.

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначено у ст. 23 Закону №2735.

Окреслимо основні положення.

1. Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові — у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. За потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

2. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Розповсюджувачі та виробники

Розповсюджувач — будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

Частина 1 ст. 1 Закону України від 15.01.2015 р. №124-VIII
«Про технічні регламенти та оцінку відповідності»

Виробник — це:

фізична чи юридична особа — резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа — резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа — резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа — нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа — нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні);

Частина 1 ст. 1 Закону №2736

3. Перевірки проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону про держнагляд.

4. Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції — трьох робочих днів.

5. За результатами перевірки характеристик продукції складається акт (згідно із Законом про держнагляд). Вимоги до акта наведені у ч. 6 ст. 7 Закону №877 з наданням двох примірників акта в останній день перевірки. Загалом, в акті зазначається стан виконання вимог законодавства госпсуб'єктом, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо госпсуб'єкт не погоджується з актом, він підписує його із зауваженнями, про відмові від підпису — робиться відповідний запис в акті.

6. Перевірки проводяться або у приміщенні органу ринкового нагляду, або у чітко визначених місцях.

Місця проведення виїзних перевірок характеристик продукції:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;

2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції до деяких встановлених вимог може бути оцінено лише під час таких дій);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої зупинено за результатами контролю продукції.

Щодо питань (не)допуску до перевірки звернімося до судової практики.

По-перше, підстави для проведення перевірки не визначено ні Законом №2735, ні Законом №2736. Тому суд вважає1, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених ст. 6 Закону про держнагляд, забороняється.

1 Ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 21.06.2017 р. у справі №810/3922/16 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67306556.

По-друге, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Наприклад, вивчаючи документи, надані посадовою особою Держпродспоживслужби, підприємець виявив у направленні та наказі як підставу для проведення перевірки згоду Держпродспоживслужби.

Але ні такому підприємцю, ні згодом суду жодної згоди Держпродспоживслужби не було надано. Натомість перед початком перевірки 12.10.2016 р. директору ТОВ «Б» посадові особи Держпродспоживслужби надали лише копію листа (доручення) Держпродспоживслужби (не згоду!).

Тому суд вирішив, що за наведених обставин недопуск посадових осіб органу ринкового нагляду до проведення позапланової виїзної перевірки госпсуб'єкта був цілком законним та правомірним.

Додатково до позиції суду нагадаємо, що необхідність надання згоди Держпродспоживслужби України при проведенні позапланової перевірки за заявою фізосіб прямо передбачено в абзаці шостому ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд. I цю норму зупинено лише для тих контролюючих органів, на яких поширюється мораторій на перевірки1 до кінця 2017 року.

Оскільки мораторій на Держпродспоживслужбу не поширюється, вона зобов'язана надати згоду на перевірку, якщо підставою для перевірки є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Розгляньмо інший приклад.

Посадових осіб Держпродспоживслужби було не допущено до планової перевірки у супермаркеті, який попередньо було попереджено про перевірку. Підставою недопуску стало внесення підприємства до Плану комплексних перевірок заходів держнагляду на 2016 рік, тобто на 11 квітня 2016 року. Проте до перевірки посадові особи Держпродспоживслужби приступили лише 17 жовтня 2016 року — відповідну перевірку було передбачено у Плані перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на IV квартал 2016 року.

У цьому випадку йдеться вже про перевірку характеристик продукції: текстильні волокна і текстильні вироби; дитячій одяг; дитяче взуття; ігри та іграшки дитячі; обладнання електричне та електронне; лампи побутового використання, — у розповсюджувача в супермаркеті.

На переконання суду2, такий факт не є підставою для недопуску. Адже суд вважає, що підприємство-розповсюджувач безпідставно ототожнює плани роботи Головного управління Держпродспоживслужби та плани здійснення заходів державного нагляду (контролю).

1 Закон України від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2 Постанова Київського апеляційного адмінсуду від 21.03.2017 р. у справі №752/19358/16-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65439198.

Наводячи цей приклад, ми вважаємо за потрібне звернути увагу на такий момент. З 01.01.2017 р., справді, немає квартальних планів для проведення заходів державного нагляду (контролю). Завдяки змінам, внесеним до Закону про держнагляд, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом держнагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів не допускається (винятки — зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок). Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня до 31 грудня включно планового року (ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд).

Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів держнагляду різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу держнагляду.

Проект плану здійснення комплексних заходів держнагляду формується інтегрованою автоматизованою системою держнагляду та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах таких контролюючих органів до 1 грудня року, що передує плановому.

Важливо!

На сьогодні підприємство-розповсюджувач (для виробників планових заходів не передбачено) може бути включене або до плану проведення планових заходів відповідного держоргану, наприклад Держпродспоживслужби, або до плану здійснення комплексного заходу. Одночасно бути в обох «списках» на проведення планової перевірки він не може.

Отже, на сьогодні, особливо коли йдеться про плани на наступний рік, потрібно уважно вивчати не лише оприлюднені плани (для планових та комплексних заходів), але й уважно читати документи, які надаються госпсуб'єктам (розповсюджувачам — юрособам та ФОПам) при допуску до перевірки.

Нормативна база

  • Закон №2735 — Закон України від 02.12.2010 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
  • Закон №2736 — Закон України від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
  • Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
  • Перелік №1069 — Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затверджений постановою КМУ від 28.12.2016 р. №1069.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру