ФОП (3-тя група ЄП) помилився при звітуванні за 2016 рік. У IV кварталі доходу не було, але він не заповнив ряд. 13 (сума ЄП попереднього періоду) декларації платника єдиного податку — ФОП, і весь нарахований єдиний податок за рік потрапив до ряд. 14. У червні 2017 р. ФОП отримав лист-повідомлення з обласного ГУ ДФС, що на 16.05.2017 р. є податкове зобов'язання з єдиного податку 6090 грн та рішення, що все майно платника під заставою. 21.06.2017 р. ФОП подав уточнену декларацію, 23.06.2017 р. інспектор ДФС повідомив, що боргів уже нема, але є штраф. I жодних паперових повідомлень-рішень не надав — сказав, що треба просто сплатити суму штрафу (майже 1600 грн) на той самий рахунок ЄП. Наскільки це правомірно?
Подання уточненої декларації
Загальні правила подання уточнення до поданої податкової звітності мають один неприємний момент — нарахування штрафів та пені. Щоправда, штрафи тут застосовуються тільки у разі заниження податкових зобов'язань.
Уточнення як спосіб виправлення помилки
Відповідно до п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), одним зі способів виправлення є подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації за формою, чинною на час його подання.
У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня у випадку заниження ПЗ, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ПКУ).
Отже, є два важливі висновки:
1) штраф не нараховується лише тоді, коли виправлена податкова декларація подається до закінчення граничного строку її подання (у цьому разі вона називається «нова звітна», за умови що недоплати немає;
2) пеня починає нараховуватись лише після закінчення 90 календарних днів починаючи з наступного дня після граничного строку сплати ПЗ.
За умовами запитання, уточнена звітність була подана щодо звітності за 2016 рік щойно 21.06.2017 р., якою платник ЄП забрав зайво узгоджену суму ПЗ з єдиного податку. Тому формально податкова має право на застосування штрафу.
Нагадаємо, що, відповідно до п. 123.1 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, у нашому випадку — з єдиного податку (1522,50 грн від суми 6090 грн ПЗ з ЄП), на підставах, визначених, зокрема, пп. 54.3.2 ПКУ, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Так, враховуючи приписи пп. 54.3.2 та п. 58.1 ПКУ, фіскальний орган має право прийняти податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання разом зі штрафними санкціями у разі, якщо за результатами перевірки (в наведеному випадку йдеться, очевидно, про камеральну перевірку поданої платником ЄП звітності) виявлено заниження або завищення суми податкового зобов'язання, заявленої у поданій декларації.
У ситуації, що розглядається, платник ЄП помилково заповнив рядок 14 замість рядка 13 податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, чим завищив у декларації свої зобов'язання до сплати за 2016 рік.
Оскільки в умовах запитання сказано, що рішення про податкову заставу майна надійшло від ГУ ДФС на суму 6090 грн, цій події мало передувати податкове повідомлення-рішення.
Адже у разі проведення саме ДПI камеральної перевірки поданої податкової декларації платника єдиного податку — фізособи-підприємця, за результатами якої й було виявлено помилку, складається акт про проведення камеральної перевірки та саме ДПI приймає податкове повідомлення-рішення. ГУ ДФС обласного рівня лише прийняло рішення про податкову заставу (в межах своїх повноважень, визначених ст. 19-1, 19-2 ПКУ).
Право податкової застави
Відповідно до пп. 89.1.2 ПКУ, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг виник наступного дня після граничного строку несплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання платником ЄП.
Дії платника ЄП — підприємця
З огляду на умови запитання, по суті, ФОП вчинив правильно. Подання уточнюючої податкової декларації дійсно виправило ситуацію щодо сум узгоджених ПЗ за 2016 рік. Проте це не виправляє саму ситуацію з визначеними фіскальним органом штрафами — вони у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку не скасовані, оскільки визначені податковим повідомленням-рішенням.
При цьому слід врахувати ось що. Штраф за приписами п. 123.1 ПКУ нараховується у разі розрахунку фіскальним органом податкового зобов'язання у зв'язку із його заниженням (тобто за умовами запитання — несплати податкового зобов'язання з єдиного податку).
У цьому випадку поданням уточнюючої податкової декларації за 2016 рік платник ЄП — підприємець показав, що заниження ПЗ з ЄП не було. Була помилка при заповненні податкової звітності.
Однак доводити це треба буде тепер самому платникові.
Подання скарги — без штрафу
Звісно, що якби платник ЄП — підприємець ще на момент отримання податкового повідомлення-рішення відразу подав уточнюючу податкову декларацію разом з оскарженням самого рішення, то цієї ситуації не було би. Адже орган ДФС вищого рівня міг скасувати штраф (як правило, на практиці такі ситуації приводять до скасування штрафу).
А наразі слід врахувати, що повторно податкове повідомлення-рішення не видається. Воно приймається один раз та надсилається платнику податків, незалежно від вручення, бо податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, тобто за податковою адресою такого платника ЄП — підприємця.
Отже, строк оскарження, який відраховується з наступного дня від дня отримання податкового повідомлення-рішення, пропущений і поновленню не підлягає.
Усе втрачено?
Однак навіть у цій ситуації можна спробувати отримати копію податкового повідомлення-рішення. Проте, на нашу думку, навіть якщо орган ДФС відмовиться його надавати, залишається лише одне — звернутися до адміністративного суду з оскарженням нарахованої суми штрафної санкції — всі документи через їх відсутність у самого підприємця витребувати у податкової через суд. Хоча на сьогодні, на нашу думку, можна не поспішати із судом. Для початку ми би радили звернутися до фіскального органу зі звіркою податкових платежів. Далі — оскаржити дії органу ДФС щодо нарахування штрафу за відсутності податкового боргу — строки для подання скарги відраховуватимуться від дати отримання звірки (іншого підтвердження про нескасування штрафу). У таких випадках закон не визначає обов'язку органу ДФС скасовувати штрафи, проте у випадку, описаному у запитанні, податкове повідомлення-рішення може бути скасовано органом ДФС вищого рівня через відсутність факту виникнення податкового боргу. А присутність представників Ради бізнес-омбудсмена та Мінфіну має цьому посприяти (абзац 8 п. 5 розділу VIII Порядку №9161).
1 Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №916.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»