Зміна юридичної адреси підприємства — доволі тривіальна подія. Але її порядок постійно змінюється — слідом за реформами в адміністративній сфері. Дослідивши порядок зміни адреси, що діє нині, можна сказати, що він значно спростився порівняно з тим, як це було кілька років тому.
Усі зміни місцезнаходження СГ можна розділити на дві групи: а) коли така зміна спричиняє перехід до іншого адміністративного району, який обслуговується іншою податковою інспекцією, і б) коли така зміна відбувається в межах районів, що обслуговуються однією податковою інспекцією. Як правило, юридичною адресою юрособи називають її місцезнаходження, яке у ст. 93 ЦКУ визначено як фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого ведеться щоденне керування її діяльністю, управління та облік. Ця адреса зазначається в дозвільних документах, виписках і свідоцтвах підприємства. Якщо адреса змінюється, необхідно вчасно внести зміни до статутних документів та ЄДР, а платникам єдиного податку та платникам ПДВ слід також повідомити про це ДПI (пп. 16.1.11 ПКУ).
Зміни до Єдиного державного реєстру
Насамперед вносяться зміни до Єдиного державного реєстру (далі — ЄДР). Від імені юрособи це може зробити директор або інший її представник, відомості про повноваження якого містяться в ЄДР, — без довіреності (ч. 19 ст. 17 Закону про держреєстрацію). Якщо документи подає інша особа, вона повинна мати довіреність — оригінал чи нотаріально засвідчену копію (або бути внесеною до ЄДР як особа-підписувач).
Документи для внесення змін щодо місцезнаходження юрособи
Для внесення змін щодо місцезнаходження юрособи до ЄДР потрібні такі документи (ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію):
— заповнена заява про держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР (форма 3, затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5);
— документ про сплату адміністративного збору (квитанція банку, платіжне доручення з позначкою банку);
— статут у новій редакції — з новою адресою (в одному примірнику).
Вимагати інші документи, ніж зазначені у ст. 17 Закону про держреєстрацію, держреєстратор не має права.
Держреєстратор приймає документи за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з позначкою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи (ч. 4 ст. 14 Закону про держреєстрацію). За станом здійснення реєстраційних дій можна стежити на сайті Мін'юсту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch за кодом доступу у рядку «Результат надання реєстраційних послуг».
Зміни до ЄДР мають вноситися протягом 24 годин (хоча цей строк часто затримують) — ч. 1 ст. 26 Закону про держреєстрацію, при цьому адміністративний збір становить 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — ч. 1 ст. 36 Закону про держреєстрацію. У 2017 р. це 480 грн. За прискорену реєстрацію — протягом шести або двох годин — встановлюється більший розмір збору відповідно до постанови Кабміну від 25.12.2015 р. №1133. Після внесення змін до ЄДР у Кабінеті електронних сервісів1 оприлюднюється виписка та електронна сканована копія нового статуту. Iнформація про зміни реєстраційних даних підприємства того самого дня автоматично надходить до ДФСУ та органів статистики — ч. 2 ст. 13 Закону про держреєстрацію.
Перереєстрація у ДПI
Загальні правила зміни даних про платника податків в органах ДФСУ прописані у ст. 66 ПКУ. Iнформація з органів держреєстрації є одною з підстав унесення змін до облікових даних платників податків — пп. 66.1.1 ПКУ. А норма п. 66.5 ПКУ звільняє платника від подання інформації про зміни до ДПI, якщо ці зміни внесені до ЄДР.
Докладніше процедура перереєстрації платника податків регламентована у Порядку №1588. Зокрема, п. 9.2 Порядку №1588 не вимагає подання форми №1-ОПП (додаток 5 до Порядку №1588), якщо зміни вже внесені до ЄДР. Iншими словами, до ДПI не подається форма №1-ОПП лише щодо тих змін, які проходять через держреєстратора. Про решту змін треба обов'язково подавати цю форму. Загалом ДПI формує свої інформаційні фонди та обмінюється інформацією з ЄДР відповідно до п. 9.5 та 9.6 Порядку №1588.
Власне процедура переведення юрособи — платника податків з однієї ДПI до іншої прописана у розділі 10 Порядку №1588. ДПI за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків самі проводять процедури зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. Підставою для цього є надходження хоча б до однієї з ДПI даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації (п. 10.1, п. 10.2, п. 10.4, п. 10.5 Порядку №1588).
Усю процедуру перереєстрації податківці проводять самі, і для цього вони мають місяць. Якщо до дати закінчення одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження платника податків ДПI за новим місцезнаходженням не взяла такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням здійснюється автоматично у день закінчення такого строку (п. 10.8 Порядку №1588). Отже, протягом місяця після проведення реєстрації зміни місцезнаходження в ЄДР здійснюється і перереєстрація юрособи в ДПI — без її участі.
Єдиний податок
Для юросіб-«єдинників» (3-тя група єдиного податку) є норма п. 298.6 ПКУ, відповідно до якої вони повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування1 разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період (квартал), у якому відбулися такі зміни. У підпункті 5.3 заяви «Внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку» слід поставити позначку навпроти «податкова адреса суб'єкта господарювання». Також заповнюємо п. 6 — фіксуємо нову податкову адресу, п. 7 — актуальне місце проведення господарської діяльності, пункти 8, 9, 10 заповнюємо у загальному порядку, без змін (звісно, якщо змінюється лише податкова адреса).
1 На сьогодні актуальною є форма заяви, затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.
Подається заява з декларацією за звітний період, у якому змінилася адреса, за «старим» місцем реєстрації підприємства (п. 298.6 ПКУ). У день подання заяви нову адресу буде внесено до реєстру платників ЄП (п. 299.8 ПКУ). Щоб отримати витяг із реєстру з новою адресою, треба подати відповідний запит (п. 299.9 ПКУ).
Податок на додану вартість
Платникам ПДВ також доведеться самостійно подавати до ДПI додаткову реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація», яку платник ПДВ подає до ДПI за місцезнаходженням (основне місце обліку) — так визначено у п. 4.1 Положення №1130. У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 р. д. з дня отримання вищезазначеної заяви з позначкою «Перереєстрація». За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 р. д. з дня отримання заяви (п. 4.2 Положення №1130). До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації. Щодо цього також див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.03.2016 р. №6029/10/26-15-08-01-22.
Єдиний соцвнесок
Відповідно до п. 7 р. III Порядку №454, якщо страхувальник із числа тих, що зазначені у пунктах 1, 2, 4 р. III Порядку №454, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування ДПI, в якій він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до ДПI за новим місцем взяття на облік.
Зміна напряму сплати податків, зборів та ЄСВ
За загальним правилом, платник податків і зборів, що визначені ПКУ, продовжує їх сплачувати за попередньою адресою до закінчення поточного бюджетного року. Відповідно до ч. 8 ст. 45 БКУ, сплата визначених ПКУ податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного періоду, а також див. п. 10.13 Порядку №1588.
Куди платити ЄСВ у разі зміни юрадреси?
У разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, подається звітність про суми нарахованого ЄСВ та сплачується єдиний внесок за новим місцем взяття на облік (див. відповідь у ЗIР, підкатегорія 119.06, на запитання: «Як здійснюється перереєстрація СГ у контролюючих органах у разі зміни місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, та як здійснюється подання податкової звітності і сплата податків (зборів) під час такої перереєстрації?».
ДПI за попереднім місцезнаходженням одночасно зі зняттям з обліку юридичної особи — платника податків за основним місцем обліку бере на облік цього платника податків за неосновним місцем обліку згідно з розділом VII Порядку №1588 без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених п. 10.14 — 10.21 Порядку №1588. До закінчення року платник податків обліковується в ДПI за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в ДПI за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
ДПI за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку разом з одним примірником повідомлення за формою №11-ОПП (із заповненим IV розділом) після закінчення бюджетного періоду (року).
Якщо підприємство має відокремлені підрозділи, то слід пам'ятати про таке.
Згідно з пп. 168.4.3 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО, то всі обов'язки податкового агента виконує підприємство. ПДФО, утриманий із зарплати працівників відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Отже, якщо адреси підрозділів не змінюються, то ПДФО сплачується так само, як і до зміни адреси самим підприємством.
А от якщо ПДФО сплачується з орендної плати, що виплачується фізособам, то після закінчення бюджетного року слід буде сплачувати його вже за новою адресою підприємства.
Норма абз. 2 пп. 168.4.3 ПКУ регламентує порядок перерахування ПДФО до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, така норма не може бути застосована для військового збору. Таким чином, підприємство перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням. Відповідно, з наступного бюджетного року слід буде сплачувати військовий збір за новою адресою.
А от якщо відокремлений підрозділ уповноважений, то військовий збір, нарахований таким підрозділом, перераховується до відповідного бюджету за його місцезнаходженням. Отже, якщо зміна адреси підприємства не спричиняє зміну адреси такого підрозділу, в підрозділі все залишається як було.
Особливості переведення підприємств із зони АТО та неконтрольованих територій
Для реєстрації зміни свого місцезнаходження/місця проживання юрособа, яка зареєстрована на території проведення АТО або неконтрольованих територіях, може звернутися до держреєстратора територіальних органів Мін'юсту в областях та м. Києві (ст. 4 Закону №1669). Після отримання відомостей із ЄДР про зміну місцезнаходження на контрольовану територію України, відповідні ДПI в інших областях або м. Києві беруть на облік таких платників.
Після взяття на облік платники, що перейшли із зони АТО або неконтрольованих територій, сплачують податки, збори, ЄСВ, подають податкову звітність та виконують інші зобов'язання платників на контрольованих територіях — тобто загальне правило щодо бюджетного року тут не працює — п. 5 наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. №1127. Див. також наказ Мін'юсту від 25.11.2016 р. №3359/5, яким регламентовано деякі моменти обліку та реєстрації СГ із зони АТО. Зазначеним наказом скасовано дію наказу Мін'юсту від 05.11.2014 р. №1849/5 — з 12.12.2016 р. не діє заборона на проведення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення АТО.
Територія проведення АТО
Перелік населених пунктів, що належать до зони АТО, затверджений розпорядженням КМУ від 02.12.2015 р. №1275-р, а таких, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, — розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. №1085-р. Щомісяця на розгляд Кабміну подаються пропозиції щодо внесення змін до цих переліків, тому треба стежити за їх змістом.
Якщо у період проведення АТО закінчився строк дії ліцензій і документів дозвільного характеру, виданих СГ, які здійснювали діяльність на території АТО, дія цих документів продовжується на період її проведення (ст. 5 Закону №1669). Поки триває АТО, ті СГ, які здійснювали діяльність на її території, звільняються від орендної плати за користування державним і комунальним майном (ст. 7 Закону №1669).
Зміна юридичної адреси в реєстраційних документах РРО та КОРО
Нині цю процедуру також виконують ДПI.
Наприклад, підприємство має РРО, зареєстровані за фактичним місцезнаходженням торгових точок, в інших адміністративних районах. Реєстраційні посвідчення на РРО видані ДПI за місцем юридичної адреси підприємства, де зазначено фактичне місцезнаходження магазинів. Підприємство змінює юридичну адресу. Чи потрібно йому подавати форму №1-РРО з позначкою «перереєстрація» при зміні юридичної адреси підприємства до нової ДПI для отримання нових реєстраційних посвідчень, виданих старою ДПI? При цьому інша інформація щодо СГ, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, не змінилася.
Згідно з п. 4 р. 3 Порядку РРО №547 у разі зміни місцезнаходження протягом 2 р. д. після переведення платника податків на обслуговування до ДПI за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до ДПI за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків. Реєстраційне посвідчення, видане СГ згідно з Порядком РРО №547 ДПI за попереднім місцем обліку, чинне до моменту виникнення змін у даних щодо СГ, які зазначаються в такому посвідченні. Отже, самому СГ не варто перейматися перереєстрацією РРО.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які перебували в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків. Аналогічне правило працює і для КОРО — п. 3 р. 2 Порядку КОРО №547. КОРО, видана суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком ДПI за попереднім місцем обліку, залишається чинною до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці КОРО.
Резюме
Отже, зміна адреси підприємства-«загальносистемника» без ПДВ з одночасною зміною адміністративного району тепер потребує лише одного візиту до держреєстратора. До ДПI ходити вже не треба — решту держслужбовці зроблять самі: передадуть та отримають інформацію, передадуть до нової ДПI облікову справу та перереєструють РРО з КОРО. Треба пам'ятати лише про те, що подають податкові звіти і сплачують податки і збори за старою адресою до кінця бюджетного року, а щодо ЄСВ — за новою адресою з місяця, в якому відбулися зміни.
А ось платникам єдиного податку та платникам ПДВ треба буде особисто оновити дані про себе у відповідних реєстрах платників єдиного податку та платників ПДВ.
Платники податків із зони АТО та неконтрольованих територій починають одразу сплачувати всі податки та ЄСВ за новим місцем обліку, не чекаючи закінчення бюджетного року.
Зміна адреси в межах «зони обслуговування» однієї ДПI взагалі не позначиться на повсякденній роботі підприємства — все залишається, як і було, крім нової адреси. Але платникам ЄП та/або ПДВ все одно треба буде подати заяви до «рідної» ДПI про зміну адреси.
У будь-якому разі копії оновлених реєстраційних документів треба також надати до банку, де відкрито рахунки підприємства. Також слід змінити сертифікати електронних ключів, тому що попередні сертифікати після зміни адреси стають недійсними і можливість подавати електронну звітність буде заблокована. Копії виписки з оновленою адресою підприємства варто надати контрагентам.
Нормативна база
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон №1669 — Закон України від 02.09.2014 р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
- Порядок №454 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №454.
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
- Порядок РРО №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
- Порядок КОРО №547 — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»