Затверджено новий порядок податкової застави
! Платникам податків
Мінфін затвердив нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Зокрема, перевірку стану збереження заставного майна проводитимуть у разі поширення на майно платника податків права податкової застави.
Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладено на податкових керуючих.
Також затверджено, що перевірка стану збереження заставного майна може проводитися протягом робочого дня платника податків починаючи з дня опису майна в податкову заставу.
Опис майна в податкову заставу здійснюють на підставі рішення про опис майна в податкову заставу, яке приймає керівник контролюючого органу (його заступник або вповноважена особа). Рішення про опис майна в податкову заставу надають платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширено право податкової застави, оформлюють актом опису майна. Ці акти реєструють у журналі реєстрації актів опису майна в податкову заставу.
За оновленим Положенням повноваження стосовно опису майна платника податків, що має податковий борг, покладено на податкового керуючого.
А от відмова платника податків від підписання акта опису майна не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюють у присутності не менш як двох понятих.
Наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. №584
набере чинності з дня опублікування
(станом на 01.08.2017 р. не опублікований)
Коригувати фінрезультат чи ні — роз'яснює ДФСУ
! Платникам податку на прибуток
Платник податку на прибуток має право прийняти рішення про застосування або незастосування коригувань фінрезультату на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Проте таке рішення можна прийняти не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення треба зазначати у відповідному полі декларації з податку на прибуток у тому році, в якому воно було прийняте. В подальші роки коригування фінансового результату теж не застосовується (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Але інформацію про прийняте рішення в декларації за такі подальші роки платник податку на прибуток вже не зазначає.
Якщо платник податку прийняв рішення про незастосування різниць, уперше їх застосувати він зможе тільки в тому році, у якому річний дохід платника перевищить 20 млн грн.
У такому разі застосування податкових різниць буде вже обов'язком платника податку і він визначатиме об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, встановлені ПКУ (в разі виникнення операцій, які згадуються в нормах, що ці різниці встановлюють).
Для визначення обсягу річного доходу, згідно з даними бухобліку, визначається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Цей обсяг доходу зазначається у рядку 1 декларації з податку на прибуток і є сумою відповідних рядків гр. 3 Звіту про фінансові результати (р. 2000 + р. 2120 + р. 2200 + р. 2220 + р. 2240).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.07.2017 р. №1340/5/99-99-15-02-02-16/IПК
Який код за ДКПП зазначати у ПН на відшкодування комунальних послуг
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила: якщо орендар самостійно не укладає договорів на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).
Якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.
Враховуючи, що відшкодування витрат за споживання комунальних послуг та енергоносіїв є відшкодуванням окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна, відшкодування таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна. Тобто відшкодування вартості комунальних послуг матиме такий самий код за Державним класифікатором продукції та послуг, як і власне послуга оренди — 68.20, адже відшкодування комунальних послуг є складовою орендної послуги.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 20.07.2017 р. №1273/IПК/11-28-12-01-16
Оподаткування доходів нерезидента від транспортно-експедиційних послуг
! Суб'єктам ЗЕД
ДФСУ розглянула питання щодо порядку оподаткування доходів, отриманих компанією (резидент Австрії) від надання послуг з міжнародних перевезень, з урахуванням положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 16.10.97 р., ратифікованої Законом №500-ХIV, та повідомила.
Якщо в межах договору про надання транспортно-експедиційних послуг між резидентом України (клієнт) та резидентом Австрії (експедитор) перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється безпосередньо експедитором, то доходи у вигляді фрахту, що сплачуються резидентом України на користь експедитора — резидента Австрії, згідно з Конвенцією звільняються від оподаткування в Україні за умови надання австрійським резидентом довідки про резиденцію, яка відповідає вимогам, визначеним ст. 103 ПКУ.
Якщо експедитор — резидент Австрії з метою виконання договору транспортного експедирування залучає третіх осіб, компенсація вартості послуг, наданих такими особами, клієнтом — резидентом України експедитору-нерезиденту, не підпадає під дію положень Конвенції для застосування звільнення від оподаткування.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.07.2017 р. №1344/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про оподаткування доходів нерезидентів
! Нерезидентам
ДФСУ відповіла на запитання щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються на збільшення суми позики/кредиту або зараховуються як внесок до статутного капіталу позичальника.
Так, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження госпдіяльності, утримують податок із таких доходів за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Пунктом 3 ст. 203 ГКУ встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.
При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.07.2017 р. №1343/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Ведення обліку доходів та витрат підприємцями на загальній системі
! ФОП-загальносистемникам
Податківці нагадують, що згідно з п. 177.10 ПКУ фізособи-підприємці зобов'язані вести облік власних доходів і витрат у книзі обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.
Форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення затверджено Наказом №481. Водночас цим наказом визнано таким, що втратив чинність, Наказ №1025, яким було затверджено форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення, що діяли до 18.10.2013 р.
Незмінною з 2013 року також залишилася редакція п. 177.2 ПКУ. Так, відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.
У розумінні норм ПКУ виручкою від реалізації продукції або товарів (надання робіт, послуг) вважається сума, що фактично отримана фізособою-підприємцем на розрахунковий рахунок та/або до каси від здійснення операцій з продажу продукції або товарів.
Тобто застосовується касовий метод обчислення доходу, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та/або до каси фізособи-підприємця, а також виручка, що надійшла у негрошовій формі.
Для розрахунку чистого оподатковуваного доходу включаються документально підтверджені витрати лише у разі отримання доходу, якого ці витрати стосуються. При цьому якщо фізособа — підприємець є платником ПДВ, то як до доходів, так і до витрат сума ПДВ не зараховується.
Норми ч. 5 ст. 8 Закону №2464 застосовуються до заробітної плати (доходів) працівника за умови дотримання вимог п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №2464. Норми ч. 5 ст. 8 Закону №2464 не застосовуються при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 24.07.2017 р. №1333/А/99-99-13-04-02-14/IПК
Розрахунки коригування до податкових накладних, складених у 2016 — 2017 рр.
! Сільгосптоваровиробникам
ДФСУ розглянула ситуацію: у сільськогосподарського товаровиробника виникла необхідність скласти розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за отриманими авансами та зареєстровані в ЄРПН за формою, чинною на дату такої реєстрації (яка не передбачала зазначення коду виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника):
у 2016 році — в межах спеціального режиму оподаткування, який діяв відповідно до ст. 209 ПКУ (з кодом «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної);
у лютому 2017 року — в межах діяльності, за якою сільськогосподарський товаровиробник має право на отримання бюджетної дотації згідно з п. 16-1.1 Закону №1877-IV (без коду «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної).
Щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році, ДФС зазначила, що ПКУ не передбачено можливості реєстрації в ЄРПН після 15 січня 2017 року розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.
Щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у лютому 2017 року, ДФС повідомила таке.
У разі складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена у лютому 2017 року при здійсненні операцій за результатами видів діяльності, визначених в п. 16-1.3 Закону №1877-IV, у такому розрахунку коригування зазначаються:
— порядковий номер розрахунку коригування, в якому після знака дробу зазначається код «2»;
— дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни (без коду «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної);
— у графі 14 — код виду діяльності відповідно до пп. 16-1.3.1 — 16-1.3.16 п. 16-1.3 Закону №1877-IV, за результатами якої виготовлено товар, зазначений у податковій накладній, що коригується.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 24.07.2017 р. №1326/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Оподаткування доходів фізосіб від надання в оренду нерухомого майна
! Фізособам-орендодавцям
ДФСУ нагадала, що дохід фізичної особи від надання в оренду нерухомості оподатковується відповідно до п. 170.1 ПКУ. Якщо така особа здійснює господарську діяльність з надання в оренду нерухомого майна, то дохід, отриманий від такої діяльності, оподатковується відповідно до норм ст. 177 ПКУ або глави 1 розділу XIV ПКУ з урахуванням вимог пп. 291.5.3 ПКУ.
Об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід від надання фізичною особою в оренду нерухомого майна, визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ, та дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Разом з цим, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, зокрема, дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 24.07.2017 р. №1331/К/99-99-13-02-03-14/IПК
ДФС про справляння туристичного збору підприємцем
! Фізособам-підприємцям
ДФСУ нагадує, що справляння туристичного збору проводиться відповідно до статті 268 ПКУ та згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Особи, що прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) надані послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням полишити місце перебування в зазначений строк, є платниками туристичного збору.
У таких випадках підприємець є податковим агентом щодо справляння туристичного збору під час надання послуг, пов'язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею), і повинен зазначати суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.07.2017 р. №1336/З/99-99-13-03-02/IПК
Iнформацію про код товарів за УКТ ЗЕД можна отримати в регіональних ТПП
! Платникам податків
У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2017 року Законом №1797-VIII та з метою практичного застосування пп. «і» п. 201.1 ПКУ при складанні податкових накладних ДФСУ повідомила таке.
Торгово-промислова палата України листом №146/08.1-7.1 поінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні має кваліфікований та досвідчений штат експертів у всіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів для всіх платників ПДВ.
З огляду на це ДФС зобов'язала ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС довести до відома платників податків, що інформацію про код товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах.
Лист ДФСУ від 17.02.2017 р. №3955/7/99-99-15-03-02-17
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»