Оприбуткування комп'ютера

Підприємство придбало системний блок, монітор, клавіатуру та мишу. Як усе це оприбуткувати, якщо планується з цього створити один персональний комп'ютер для працівника?

У бухгалтерському обліку діють такі правила (див. п. 4 П(С)БО 7). Об'єктом основних засобів вважається:

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

При цьому: якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Тобто головні ознаки — це матеріальна форма, право власності та запланований строк майбутнього використання. Жодних вартісних критеріїв для бухобліку держава не встановлює!

Водночас у тому самому П(С)БО 7 як один із видів інших необоротних матеріальних активів згадуються малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Для них підприємства самостійно встановлюють вартісний критерій (п. 5 П(С)БО 7).

Хто приймає рішення, як обліковувати придбаний комплекс предметів, які працюватимуть разом? Керівник підприємства, і робить він це на власний розсуд (враховуючи строки експлуатації складових, можливість їх заміни або використання окремо, порядок їх амортизації та потенційну швидкість визнання витрат тощо).

Можливими є два варіанти.

Варіант 1. Підприємство планує обліковувати придбані предмети як один об'єкт основних засобів.

У такому разі первісна вартість створеного об'єкта основних засобів складатиметься з вартостей придбаних складових, а також з інших витрат, пов'язаних з їх доставкою, монтажем та доведенням до стану, придатного для використання із запланованою метою.

Варіант 2. Підприємство вважає за потрібне обліковувати придбані предмети окремо. У цьому разі можливо, що частина з придбаних складових комп'ютера обліковуватиметься (за вартісним критерієм та строком використання) і як основні засоби, і як МНМА.

Вплинуть зазначені варіанти обліку і на документальне оформлення введення комп'ютера в експлуатацію.

Вхідні первинні документи від постачальника при цьому будуть однакові — це накладна, касовий чи товарний чек тощо. А ось на введення в експлуатацію оформлюватиметься «Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1).

Згідно з Наказом №352, при оформленні приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожен окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта, що оформляє приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентарю, інструменту, обладнання тощо, якщо ці об'єкти є однотипними, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

Тому, хоча зазначені предмети вводитимуться в експлуатацію одночасно, одним актом це можна буде зробити лише за умови варіанта 1 — коли ці предмети обліковуватимуться як один об'єкт основних засобів. За умови варіанта 2 треба буде оформити окремий акт за кожним предметом (зазначена форма акта може використовуватися не лише для ОЗ, а й для МНМА).

Таблиця 1

Оприбуткування комп'ютера за варіантом 1*

Таблиця 2

Оприбуткування комп'ютера за варіантом 2*

А що в податковому обліку?

Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ, основні засоби — це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Зверніть увагу!

Як роз'яснюють контролери*, із вартістю, зазначеною в пп. 14.1.138 ПКУ, слід порівнювати первісну вартість ОЗ (ту саму, визначення якої в ПКУ немає, а отже, доведеться шукати в інших нормативних документах). При цьому до первісної вартості включаються не лише суми, сплачені постачальникам таких активів, а й інші витрати, передбачені п. 8 П(С)БО 7.

* http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8993.

Отже, тут уже працюють усі головні ознаки: матеріальна форма, право власності, вартість і запланований строк майбутнього використання. Визначення того, що таке МНМА (які в класифікації, встановленій пп. 138.3.3 ПКУ, теж є), в ПКУ немає. Тому на практиці ними вважаються ті матеріальні необоротні активи, вартість яких не перевищує 6000 грн.

Утім, варіанти для визнання активом (разом чи окремо), які ми зазначали для бухобліку, працюють і в податковому обліку.

Наприклад, при обліку за варіантом 1 комп'ютер вважатиметься в податковому обліку об'єктом основних засобів (оскільки його первісна вартість вища за 6000 грн) і відображатиметься у складі групи 4 «Машини та обладнання».

А при обліку за варіантом 2 об'єктом основних засобів групи 4 в податковому обліку вважатиметься лише системний блок. Решта предметів вважатимуться МНМА (оскільки вартість кожного з них менша за 6000 грн) і належатимуть до однойменної групи 11.

Якщо покупець і продавець — платники ПДВ, то із вартості комп'ютера покупець визнає податковий кредит з ПДВ. Звичайно, за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної або документів із п. 201.11 ПКУ. I згідно з п. 8 П(С)БО 7, за яким непрямі податки, які відшкодовуються, сума вхідного ПДВ не включаються до первісної вартості об'єкта ОЗ. Тобто для визначення відповідності вартісному критерію, встановленому для основних засобів пп. 14.1.138 ПКУ, беруть вартість придбання комп'ютера (або його частин) без урахування ПДВ.

А ось якщо покупець не є платником ПДВ, але при придбанні комп'ютера в його ціні сплачує ПДВ (постачальник — платник ПДВ), то сума такого ПДВ потрапляє до первісної вартості об'єкта основних засобів як у бухгалтерському, так і в податковому обліках. Адже в цьому разі сума ПДВ не відшкодовується.

Два слова щодо амортизації

Виходячи із вищезазначеного, по-різному нараховуватиметься й амортизація введених в експлуатацію активів.

У бухгалтерському обліку амортизація тих активів, які визнані об'єктами основних засобів, розпочнеться з місяця, наступного після місяця введення в експлуатацію. При цьому в кожного з об'єктів основних засобів можуть бути свій метод амортизації (п. 26 П(С)БО 7) і строк, протягом якого вона нараховуватиметься (строк корисної експлуатації).

Амортизація МНМА нараховується лише за одним із двох методів:

1) у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

2) у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.

У податковому обліку нараховувати амортизацію необоротних активів зобов'язані лише платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 ПКУ. Саме для них п. 138.1 — 138.2 ПКУ передбачено збільшення фінрезультату на суму амортизації ОЗ, нараховану в бухобліку, і зменшення фінрезультату на суму амортизації, розраховану за правилами, встановленими п. 138.3 ПКУ.

При цьому правила нарахування амортизації подібні до бухгалтерських, з такими винятками:

— пп. 138.3.3 ПКУ встановлює мінімальні допустимі строки нарахування амортизації, зокрема, для комп'ютерів з групи 4 такий строк становить 2 роки. Але будьте обережні: у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені у бухгалтерському обліку.

До речі, хоча МНМА в цьому підпункті є, обов'язку нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи ПКУ не встановлює. Але в додатку АМ чинної форми декларації з податку на прибуток МНМА зазначаються, що призвело до спорів, чи треба розраховувати таку амортизацію в податковому обліку, і якщо ні (а ДФСУ, зокрема у листі від 02.03.2017 р. №4349/6/99-99-15-02-02-15, говорить, що саме ні), то навіщо ця згадка у податковій звітності? Сподіваємося, оновлена форма декларації цю суперечність усуне;

— пп. 138.3.1 ПКУ забороняє використовувати виробничий метод нарахування амортизації та враховувати при визначенні вартості, яка амортизується, переоцінку об'єктів основних засобів, проведену в бухгалтерському обліку.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Наказ №352 — Наказ Мінстату від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»