Розстрочення сплати податків

Усі знають, що податки потрібно сплачувати вчасно і повністю. Але ніхто не застрахований від несподіванок, коли в якомусь звітному періоді виникає занадто велике грошове зобов'язання або з минулих періодів тягнеться податковий борг. У цьому випадку можна скористатися можливістю розстрочення такого грошового зобов'язання.

Розстрочення чи відстрочення?

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу (далі — зобов'язання). А процедуру цих заходів визначено Порядком №574.

Для розстрочення зобов'язань розділом I Переліку №1235 передбачено 12 обставин, за яких можна звернутися до податкового органу із відповідною заявою. Контролюючими органами за місцем реєстрації платника податків розстрочення зобов'язань надається в межах одного бюджетного року. Якщо таке розстрочення виходить за межі бюджетного року, рішення приймається керівником ДФСУ з повідомленням Мінфіну, а якщо сума розстрочення більше 1 млн грн, таке розстрочення вже погоджується з Мінфіном (п. 100.9 ПКУ). Як визначено у п. 40 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, пункт 100.9 ПКУ застосовується до грошових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли після набрання чинності Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Закон набрав чинності 15.04.2017 р.

Обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника

1. Ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника — отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).

2. Загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

3. Недостатність майна заявника-фізособи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника-фізособи майна.

4. Сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником.

5. Виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду.

6. Проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва або технічного переоснащення власного виробництва.

7. Провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування.

8. Виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню.

9. Виконання заявником державного оборонного замовлення.

10. Здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

11. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві.

12. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів.

Розділ I Переліку №1235

Згідно з п. 100.5 ПКУ, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, які на сьогодні визначено розділом II Переліку №1235, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Форма заяви щодо надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є однаковою для обох випадків і затверджена додатком 1 до Порядку №574. Пунктом 100.10 ПКУ передбачено ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, який щодня має публікуватися на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Строки розгляду заяви встановлено п. 3.2 Порядку №574. Однак позитивного рішення від контролюючого органу недостатньо — за п. 3.5 Порядку №574, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення контролюючий орган укладає з платником податків договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

У цьому договорі зазначається, з якого податку розстрочено (відстрочено) зобов'язання, в якій сумі, наводяться графік платежів та реквізити, за якими слід сплачувати розстрочені суми. Зокрема, за п. 4.1 Порядку №574, розстрочені (відстрочені) суми зобов'язань та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Але пам'ятайте! За розстрочення (відстрочення) зобов'язань доведеться заплатити. I не тільки в рахунок погашення податкового боргу, а й проценти за відтермінування його погашення.

Нарахування процентів на розстрочені (відстрочені) суми

Розмір процентів, під які надається розстрочення (відстрочення) зобов'язань, визначено у п. 100.1 ПКУ: це 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття рішення контролюючим органом про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

У п. 4.2 Порядку №574 визначено, що нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) зобов'язань та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) зобов'язання. Також нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) зобов'язання (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Звертаємо увагу, що деякі норми цього Порядку №574 ще не приведені у відповідність до норм ПКУ (зокрема, норма про розмір процентів у п. 4.2 Порядку №574), тож слід бути уважними під час укладання договору.

Платник податків розраховує суму процентів самостійно та сплачує її у строки, визначені у договорі. Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Таким чином, спочатку визначається одноденний розмір процентів з округленням, а вже потім слід його помножити на кількість днів, за які нараховуються проценти. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені, тобто на пеню проценти не нараховуються. Також, враховуючи, що при автоматичному округленні можливі помилки чи розбіжності, рекомендуємо звіряти суму нарахованих процентів з контролюючим органом, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення) зобов'язань, щоб не виникло недоплат унаслідок помилок у розрахунку процентів.

Приклад У березні 2017 р. підприємство задекларувало ПДВ до сплати в сумі 996000 грн. Керівником ДПI за місцем реєстрації підприємства 27.04.2017 р. було прийняте рішення про розстрочення цієї суми та 28.04.2017 р. було укладено договір, за умовами якого:

— розстрочення надається на строк з 28.04.2017 р. до 28.12.2017 р. (у межах бюджетного року);

— розстрочена сума сплачується рівними частинами по 124500 грн у такі дати 2017 року: 29.05, 28.06, 28.07, 28.08, 28.09, 30.10, 28.11 та 28.12. У ці ж дати сплачуються і проценти;

— розмір процентів — 120% облікової ставки НБУ на 27.04.2017 р. — 13% х 120% = 15,6% річних.

Проценти починають нараховуватись з 29.04.2017 р. у такому порядку:

— за перший період з 29.04 до 29.05 включно — на всю суму 996000 грн. Розрахунок процентів за один день: 996000 грн х 15,6% : 365 = 425,69 грн. У періоді 31 день, отже, сума процентів: 425,69 х 31 = 13196,39 грн, у тому числі проценти за дні квітня — 851,38 грн, за дні травня — 12345,01 грн;

— проценти за другий період з 30.05 до 28.06 нараховуються вже з урахуванням того, що 29.05 підприємство сплатило черговий платіж у сумі 124500 грн та сума заборгованості зменшилася: 996000 — 124500 = 871500 грн. Сума процентів: 871500 х 15,6% : 365 = 372,48 грн за один день. За 30 днів періоду нараховуються 11174,40 грн процентів, у тому числі за дні травня — 744,96 грн, за дні червня — 10429,44 грн.

Так само розраховуються проценти за всі наступні періоди. Бухгалтерський облік зазначених вище операцій показано у таблиці.

Таблиця

Облік сплати розстроченої суми ПДВ та нарахування і сплати процентів

Що ж до податкового обліку, то спеціальних правил відображення зазначених операцій у звітності немає. Нараховані проценти та сума податкового боргу не оподатковуються ПДВ. Немає в ПКУ і податкових різниць за зазначеними операціями для платників податку на прибуток.

Нормативна база

• Перелік №1235 — Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1235.
• Порядок №574 — Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №574.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»