Порядок повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів зазнав змін
! Платникам ПДВ
Мінфін уніс зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом №787.
Порядок, зокрема, доповнено нормою, згідно з якою у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі відсутності такого рахунку на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених ПЗ з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Також уточнено, що органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.
Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до органів Казначейства відповідно до законодавства.
Наказ Мінфіну від 06.04.2017 р. №415
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.05.2017 р. не опублікований)
Довідка замість листка непрацездатності: порядок видачі та заміни
! Роботодавцям
МОЗ та ФСС з ТВП звернули увагу на проблему щодо неможливості забезпечення закладів охорони здоров'я належною кількістю бланків листків непрацездатності.
З огляду на це вони пропонують у разі настання захворювання, травми, відпустки по вагітності та пологах тощо випадок тимчасової непрацездатності засвідчувати видачею довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видачі. При цьому до довідки слід вносити ті самі реквізити, що і до бланка листка непрацездатності, відповідно до вимог Iнструкції №532.
Видача довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням номера та дати видачі підлягає внесенню до окремого журналу реєстрації довідок про тимчасову непрацездатність (ф. №036/о), який пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою закладу охорони здоров'я.
Після отримання бланків листків непрацездатності обмін довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності встановленого зразка проводиться посадовими особами закладу охорони здоров'я з урахуванням вимог п. 2.2 та 2.9 Iнструкції №455 із обов'язковим зазначенням у журналі реєстрації листків непрацездатності (ф. №036/о) номера довідки та дати обміну.
При обміні довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності на бланку листка непрацездатності у правому верхньому куті має бути зазначено «Замість довідки №___ від ____», запис у графі «Звільнення від роботи» у листку непрацездатності проводиться одним рядком. Дата видачі листка непрацездатності має збігатися з датою обміну довідки про тимчасову непрацездатність.
Усі графи листка непрацездатності заповнюються відповідно до записів у довідці, в тому числі відмітки про порушення режиму хворим, та відповідно до вимог Iнструкції №532.
Оригінал довідки після проведеної заміни зберігається у закладі охорони здоров'я протягом 3 років.
Лист МОЗ та ФСС з ТВП від 27.04.2017 р. №26-1-36/1580, №1065/09-13
Помилка в даті складання податкової накладної: виправляємо правильно
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила: якщо платник податку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг склав податкову накладну іншою датою, ніж дата виникнення «першої події» за такою операцією, тобто помилкову податкову накладну, то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування до помилкової ПН, в якому всі числові показники зазначити зі знаком «-». Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, на якого було складено помилкову податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації.
Одночасно з цим платник податку має скласти нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням дати складання, що відповідає даті настання «першої події» за такою операцією. Ця податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН платником податку з урахуванням термінів, установлених ПКУ для такої реєстрації.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 05.05.2017 р. №89/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Послуги з оплатного зберігання та складування товарів: чи можна бути на єдиному податку
! Фізособам-підприємцям
ДФС у м. Києві зазначила, що фізособа-підприємець, яка надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно (клас 68.20 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування та здійснювати таку діяльність на III групі, за умови:
1) дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ПКУ, а саме:
не використовує працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із нею у трудових відносинах, не обмежена;
обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
2) у разі неперевищення допустимих норм, визначених у п. 291.5 ПКУ. Згідно з цим пунктом, не можуть бути платниками єдиного податку I — III груп підприємці, які надають в оренду:
— земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара;
— житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів;
— нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Щодо укладання договорів на здійснення діяльності зі зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди. А отже, обмеження, встановлені пп. 291.5.1 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС у м. Києві від 04.05.2017 р. №62/IПК/26-15-13-02-13
Ліквідація основних засобів без згоди платника податку: що з ПДВ?
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадує, що згідно з п. 189.9 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідовуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація з метою оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижчими від балансової вартості на момент ліквідації.
Проте ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідовуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Такими документами можуть бути довідки з Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, довідки з відповідних правоохоронних органів (їх підрозділів) про викрадення основних засобів, їх знищення внаслідок пожежі тощо.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 03.05.2017 р. №52/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Дохід від перерахунку податків за попередні роки: відображаємо у декларації з прибутку
! Платникам податку на прибуток
ДФС у Херсонській області звертає увагу, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають унаслідок перерахунку зобов'язань зі сплати податків і зборів за минулі періоди. Тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.
Отриманий дохід від перерахунку завищених податкових зобов'язань із плати за землю за попередні роки слід віднести до категорії інших доходів:
— з відображенням у звіті про фінансові результати в рядку 2240 «інші доходи» за період, в якому ці зобов'язання уточнено;
— з наступним відображенням у декларації з податку на прибуток у рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку».
Атестація робочих місць: хто входить до складу комісії?
! Керівникам підприємств
Держпраці роз'яснила, що здійснення організаційного, методичного керівництва і контролю за проведенням роботи на всіх етапах, складання переліку робочих місць, що підлягають атестації, визначення обсягів досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, організація цих досліджень покладаються на атестаційну комісію.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на 5 років.
Для організації та проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, за потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій.
До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації — уповноважена найманими працівниками особа.
Також до складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, організації, представників профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу.
До проведення атестації також можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.
Лист Держпраці від 07.02.2017 р. №1290/4.3/4.6-ДП-17
Як оподатковуються витрати на транспортні перевезення, здійснені нерезидентом
! Нерезидентам
Податківці розглянули питання щодо оподаткування витрат на транспортні перевезення та страхування вантажу, які здійснені нерезидентом та включені до ціни товару, та повідомила.
Не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу «й» пп. 141.4.1 ПКУ доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів.
Якщо нерезидент з метою виконання договору залучає до виконання третіх осіб, що надають послуги з перевезення (резидентів чи нерезидентів), то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту відповідно до підпункту «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому відповідно до п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Якщо витрати на перевезення відшкодовуються не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
Лист ДФСУ від 24.04.2017 р. №2/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Проценти за борговими зобов'язаннями: відображаємо у декларації з прибутку
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ розглянула питання щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств процентів за борговими зобов'язаннями з пов'язаними особами — нерезидентами, які в 2014 році були перенесені на результати майбутніх податкових звітних періодів, та повідомила.
Для розрахунку обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ, проценти, невраховані станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ, у редакції до 01.01.2015 р., зменшуються на 5% та додаються до суми процентів за борговими зобов'язаннями, визначеними у п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами.
Якщо проценти, нараховані на користь пов'язаних осіб — нерезидентів у 2015 році, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ, у редакції до 01.01.2015 р., та зменшених на 5%, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ПКУ, то сума таких несписаних станом на 01.01.2015 р. процентів, зменшена на 5%, враховується на зменшення фінансового результату до оподаткування за 2015 рік.
У податковій декларації з податку на прибуток підприємств проценти за борговими зобов'язаннями з пов'язаними особами — нерезидентами (у тому числі перенесені на результати майбутніх податкових періодів згідно з вимогами пунктів 141.2 та 141.3 ПКУ у редакції до 01.01.2015 р.) відображаються у рядку 3.2.1 додатка РI до декларації з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 ПКУ.
Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. №13/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про віднесення витрат на придбання продтоварів до ПК з ПДВ
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадала, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку із придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється.
Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. №77/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Скорочення обсягів продажів до зміни істотних умов праці не належить
! Роботодавцям
Мінсоцполітики повідомило: у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП за відмови працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою зумовлена змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, запровадженням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).
Мінсоцполітики підкреслило, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці, але наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що визнано зміною істотних умов праці.
Лист Мінсоцполітики від 13.04.2017 р. №159/0/22-17
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»