Декларацію з ПДВ за новою формою (в редакції наказу Мінфіну від 23.02.2017 р. №276) слід буде подати вже у квітні за березень 2017 року1. Майже всі зміни виявилися передбачуваними. Тож беремося до вивчення новацій.
Зміни в шапці декларації
Нова форма декларації матиме тільки два типи: 011 — звітна, 012 — звітна нова. Логічно, що тепер жодних розмежувань між загальною та спецрежимною декларацією вже не буде, адже з 2017 року ст. 209 ПКУ вилучено.
У вступній частині декларації передбачається поява нового рядка 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації». У ньому має бути проставлена позначка:
«1» — у разі подання декларації сільгосптоваровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства2, та внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
«2» — у разі коли сільгосптоваровиробник тільки претендує на внесення до такого реєстру.
Таблична частина декларації
Розділ I «Податкові зобов'язання» залишився без змін. Але зверніть увагу: в рядках 4.1 та 4.2 декларації відображається не лише нарахування компенсаційних ПЗ, передбачених п. 198.5 та 199.1 ПКУ, а й коригування таких ПЗ (пп. 5 п. 3 р. V оновленого Порядку №213), тобто цілком може бути така ситуація, що ці рядки будуть від'ємними. До цих рядків, окрім додатків Д5 і Д7, тепер подають і додаток Д1, хоча одночасно всі їх подавати не треба. Також Порядок №21 має деякі недоліки стосовно рядка 7 — наприклад, подавати додаток Д7 до нього підстав вже немає, а пп. 8 п. 3 р. V Порядку №21 все одно про це говорить. Так само і з ПЗ з п. 199.1 ПКУ.
1 Щодо уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ, то його слід було б подавати за новою формою вже з 1 березня, але наразі ДФС не має технічної можливості приймати УР за новою формою (не мають можливості і платники: не оновлено програмного забезпечення).
2 Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
3 Те саме спіткало й рядок 6.
Розділ II «Податковий кредит» також має певні новації. Як і раніше, у ньому передбачається 17 основних рядків. Не обійшлося і без технічних правок: колишній рядок 11.3 «Погашені податкові векселі» отримав номер 12, а рядок 11.4 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» має номер 13. Відповідно колишній рядок 12 «Коригування податкового кредиту» тепер має номер 14, а рядки 13 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» та 14 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту» із декларації вилучено.
Аналогічні зміни відображені і в розділі III «Розрахунки за звітний період». Так, зі скасуванням сільськогосподарського спецрежиму додатне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду вже не спрямовуватиметься на електронні спецрахунки спецрежимників. На честь цього у рядку 18 вилучено службові рядки 18.1 та 18.2, і тепер суму ПДВ, яка сплачується до бюджету, визначатиме лише рядок 18. Окрім того, з рядків 18, 19 та 21 забрано всі згадки про додаток ДС10 (його анульовано) та про різні спецрежимні позначки форм декларації з ПДВ.
Усі ці зміни відображено і в уточнюючому розрахунку, бо, по суті, його побудовано за структурою самої декларації. Але в частині заповнення рядка 18 є відмінності:
— у графі 6 рядка 18 УР треба буде зазначити суму недоплати, яку слід сплатити до бюджету;
— у рядку 18.1 — суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (у разі додатного значення графи 6 рядка 18);
— у рядку 18.2 — суму, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум ПЗ, не сплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (у разі від'ємного значення графи 6 рядка 18).
Це означає: у разі якщо у поданій раніше декларації платник податку зазначив суму ПДВ до сплати, а потім через УР зменшив цю суму в рядку 18, то в рядку 18.2 він повинен відобразити суму, на яку бажає зменшити залишок його раніше узгоджених ПЗ, у разі якщо його ще не було сплачено до бюджету. Якщо ж цю суму вже було сплачено до бюджету, в рядку 18.2 їй не місце.
Заключна частина
Тут декларацію з ПДВ було доповнено полями для відміток про подання:
— додатків Д1, Д2, Д3, Д4, Д5, Д6, Д7 та Д9. Раніше платники ставили відмітку лише про подання додатка Д8 (заява-скарга на постачальника);
— повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування.
Знову ж таки зникли поля для відміток про подання із загальною декларацією спецдекларацій з позначками 0121 — 0130, а також поле для реквізитів спецрахунку сільськогосподарського спецрежимника.
Зміни у додатках до декларації
У таблиці 1 додатка 1 з'явилися нові ув'язки: умовний IПН 500000000000 тепер прямо пов'язаний зі значенням рядка 6 декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України», а умовний IПН 600000000000 — зі значенням рядків 4.1, 4.2 декларації.
У таблиці 2 з'явилася лише нова графа 3.2 (така сама графа є і в таблиці 1), в якій проставляється ознака здійснення сільгоспоперацій. Така ознака відображається позначкою «+», якщо операція, за якою коригується сума вхідного ПК з ПДВ, належала до визначених статтею 16-1 Закону про держпідтримку сільського господарства.
Додаток 2, крім таблиці 1, тепер має дві нові заяви:
— Заява платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період;
— Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано.
Річ у тім, що з 01.01.2017 р. з'явилися спеціальні норми щодо правонаступництва від'ємного значення ПДВ та реєстраційної суми в СЕА ПДВ для реорганізованих платників ПДВ. У межах дії п. 198.7 ПКУ у разі приєднання, злиття, перетворення накопичений мінус підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта. А у разі поділу, виділення — підлягає перенесенню до складу ПК правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу.
Щоб реалізувати таке право, слід заповнити табл. 2 Д2 і подати разом із декларацією за останній місяць реєстрації платником ПДВ (п. 14 розд. III Порядку №21). Цю суму має бути підтверджено у межах документальної перевірки податківцями, і лише після цього правонаступник отримує право заявити вже підтверджену суму від'ємного значення з ПДВ у складі власного ПК з ПДВ — на цьому етапі він має заповнити табл. 3 Д2.
Зверніть увагу!
Заповнення цієї заяви потребує і заповнення рядка 16.3 декларації з ПДВ у цього правонаступника за звітний період подання такої заяви! У цьому рядку зазначають підтверджену документальною перевіркою контролюючого органу суму від'ємного значення реорганізованого платника податку (переноситься до податкового кредиту правонаступника).
У разі якщо правонаступник все ж таки вирішить скористатися правом на бюджетне відшкодування, він ставить позначку «+» у новій графі 6 «Ознака від'ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» таблиці 2 додатка 3 до декларації.
Додаток 4 до декларації з ПДВ. Тут тепер немає колишньої таблиці 1, у якій зазначалися відомості, необхідні для формування критеріїв, установлених пп. 200.19.3 ПКУ (колишнього автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ). Відомості про фінансову гарантію (колишня таблиця 2) також уже не є актуальними.
Оновлена таблиця 1 тепер позиціонується як прохання перерахувати належну платнику суму бюджетного відшкодування на конкретний поточний рахунок або до бюджету для погашення податкового боргу чи грошового зобов'язання наступних звітних періодів.
У новій таблиці 2, яка містить тепер чотири графи, наводяться відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. Як і раніше, зазначені відомості платник податку наводить лише в разі подання заяви на бюджетне відшкодування (таблиці 1).
Рядки, в яких під таблицею 2 фіксуються числами та словами суми надлишку коштів на ПДВ-рахунку, що їх платник податку просить перерахувати або на свій поточний рахунок, або до бюджету (зокрема, для погашення податкового боргу), отримали статус окремих таблиць 3 та 4.
За аналогією з додатком 2 у додатку 4 з'явилися дві нові заяви:
— Заява платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період);
— Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано. Вона подається у складі декларації з ПДВ після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом.
Той платник ПДВ, що реорганізується, робить розподіл свого залишку ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Після того, як ці суми документально перевірять податківці, правонаступник отримає право на свою частку ліміту від попередника, але відображати її у рядках декларації не треба.
Iз додатка 5 видалено таблицю 3, яку мали заповнювати ті платники ПДВ, що застосовували касовий метод за наслідками діяльності у 2015 році. Наразі це вже не актуально. Крім того, до таблиць 1 та 2 додано графи щодо ознаки здійснення сільськогосподарських операцій (у них за потреби проставлятиметься позначка «+»).
У додатках 6 та 8 майже нічого не змінилося — їх навіть не було оприлюднено для обговорення. Зміни в додатку 7 також можна назвати косметичними.
Додаток 9 істотно зміниться. Його заповнюватимуть ті сільгосптоваровиробники, які внесені або претендують на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (наявна позначка «1» або «2» у полі 06 декларації).
Цей додаток складатиметься з двох таблиць:
— у таблиці 1 платник повинен зазначити ПЗ та ПК за сільгоспопераціями і визначити додатне значення різниці між ними (від'ємне значення з ПДВ при розподілі дотацій не розглядається);
— у таблиці 2 платник повинен визначити питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (здається, про сільгосппослуги держрегулятори просто забули, бо послуги не згадуються ніде, крім гр. 5).
У разі якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються у сільгоспдіяльності, а частково — ні, в рядку «Сума податкового кредиту» таблиці 1 додатка 9 відображатиметься сума податкового кредиту виходячи з частки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, розрахованої відповідно до таблиці 2 цього ж додатка.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор