• Посилання скопійовано

Застосування КОРО на РРО

Суб'єкт господарювання на загальній системі відкрив магазин та планує зареєструвати РРО. Чи потрібна КОРО на РРО? Як вести цю книгу? Чи треба реєструвати КОРО у податковому органі? Як заповнювати КОРО при реалізації підакцизних товарів? Що буде за помилки у КОРО? Якщо вас цікавлять відповіді на ці та подібні запитання, ця стаття — для вас.

Як зареєструвати КОРО на РРО?

Визначення КОРО затверджено у ст. 2 Законом про РРО. За цією нормою книгою обліку розрахункових операцій є прошнурована і належним чином зареєстрована у податковому органі книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Згідно з п. 6 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання серед іншого зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Тож наявність та ведення КОРО, зареєстрованої у ДФС, а також її зберігання є обов'язком суб'єкта господарювання. Реєстрація, перереєстрація та застосування КОРО на РРО регулюється Порядком №547. За п. 1 гл. 4 розділу II Порядку №547, суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання КОРО з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Тому спочатку КОРО на РРО слід придбати (форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку №547). Зробити це можна в будь-якому канцелярському магазині. Після цього її треба прошнурувати, пронумерувати та подати для реєстрації до ДФС за основним місцем обліку.

При реєстрації першої КОРО на РРО заяву не подають, тому що реєстрація першої КОРО відбувається одночасно з реєстрацією РРО. КОРО реєструється на кожний РРО. Датою реєстрації першої книги на РРО є дата реєстрації РРО.

При цьому титульна сторінка КОРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в ДФС є надходження до цього органу реєстраційної заяви (форма №1-КОРО, затверджена як додаток 3 до Порядку №547).

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізособою-підприємцем із зазначенням дати подання.

Суб'єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі.

Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви (для першої книги — це заява на реєстрацію РРО) контролюючий орган проводить реєстрацію (фіскальний номер КОРО на РРО складається з фіскального номера РРО та літери «р», фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої книги та проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО1) або відмовляє в реєстрації книги ОРО.

Підстави для відмови у реєстрації КОРО

— немає реєстрації РРО в контролюючому органі;

— неправильно складено заяву для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО;

— контролюючий орган має відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— контролюючий орган має відомості про скасування реєстрації РРО;

— суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи;

— суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

1 Після скасування книги фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Який наразі встановлено порядок використання КОРО на РРО?

Перед початком використання книги ОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО виконують кульковою ручкою з пастою темного кольору.

Порядок використання КОРО прописано у п. 6 гл. 4 розділу II Порядку №547. Він передбачає:

— наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

— підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО;

у разі здійснення розрахункових операцій щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. При цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записують окремо;

— у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії — здійснення записів з обліку розрахункових квитанцій;

— ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у розділі 4 КОРО.

За п. 12 гл. 4 розділу II Порядку №547, після закінчення використання книги ОРО на її титульній сторінці зазначають дату закінчення. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки книги ОРО підклеюють акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Як заповнити КОРО, якщо протягом дня друкується декілька фіскальних звітів?

Згідно з п. 8 глави 4 розділу II Порядку №547, у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків (Z-звітів) усі вони вклеюються у відповідну КОРО. А записи в розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Терміни, пов'язані з РРО

Фіскальний звітний чек — документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

X-звіт — денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті.

Z-звіт — денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Що робити, якщо фіскальний чек загублено?

Треба скласти акт про встановлення загублення фіскального чека у довільній формі. Викликати спеціаліста з ЦСО та попросити цю інформацію взяти з електронної контрольної стрічки, адже саме в ній зберігається відповідна інформація фіскального чека.

Але зверніть увагу: такого порядку дій наразі законодавством про РРО не встановлено. Це є тільки порадою.

Як виправляти помилки у КОРО?

За п. 13 глави 4 розділу II Порядку №547, виправлення записів у книзі ОРО можуть зробити лише ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, які виконують їхні обов'язки. Виправлення має засвідчуватися підписом відповідальної особи.

Але якщо помилок на сторінці книги більше 5, то це вважається вже зіпсуттям аркуша КОРО. У такому разі слід перекреслити аркуш по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання — фізичної особи — підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші.

Яким чином заповнювати графи КОРО щодо відображення бази оподаткування ПДВ та акцизним податком, а також сум ПДВ та акцизу?

Порядок №547 не встановлює правил заповнення граф КОРО, проте уточнює, як заповнювати графи:

— якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі;

— за бажанням у графах 5 — 10 розділу 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ, суми акцизного податку або для виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток;

— під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

Графи КОРО слід заповнювати відповідно до їх назв.

У графі 5 КОРО зазначаємо загальну суму розрахунків разом із ПДВ та акцизним податком.

У графі 6 КОРО — суми розрахунків, що оподатковуються ПДВ. Для заповнення графи 6 треба пам'ятати, що за п. 188.1 ПКУ до бази оподаткування ПДВ не включається сума роздрібного акцизного податку. Тож у цій графі буде зафіксовано загальну вартість товарів без ПДВ та без акцизу.

У графі 7 — суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку. За пп. 214.1.4 ПКУ базою оподаткування акцизним податком при роздрібній торгівлі є вартість (із ПДВ та без урахування акцизного податку) підакцизних товарів.

Відповідно, у графі 8 КОРО проставляємо суму ПДВ (графа 6* — розмір ставки ПДВ), а у графі 9 — суму акцизного податку (графа 7* — відповідна ставка акцизного податку).

Як заповнити розділ 4 КОРО у разі ремонту РРО?

Згідно з п. 11 глави 4 розділу II Порядку №547, у розділі 4 КОРО графи 1 — 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 — працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності РРО.

У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу.

За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація. Але Порядком №547 не встановлено, що є такою додатковою інформацією.

Податківці у роз'ясненні у ЗIР, підкатегорія 109.09, уточнили, яку саме додаткову інформацію до цього розділу слід вносити:

— гр. 1 — номер запису;

— гр. 2 — дата і час виходу РРО з ладу;

— гр. 3 — характер несправності (вид техобслуговування);

— гр. 4 — дата і час відновлення роботи РРО;

— гр. 5 — підпис та індивідуальне клеймо працівника центра сервісного обслуговування, який проводив ремонт (обслуговування) РРО;

— гр. 6 — засіб реєстрації розрахунків під час ремонту РРО;

— гр. 7 — номер першого Z-звіту після відновлення роботи РРО.

Що буде за технічні помилки у КОРО та невідображення в ній операцій?

Одразу наголосимо: прямих норм щодо застосування штрафів за невідображення операцій в КОРО та помилки в них у Законі про РРО та в Указі №436 немає. Але судячи із судової практики , під час перевірок податківці вважають такі помилки неоприбуткуванням коштів у день їх фактичного надходження до каси підприємства.

Судова практика щодо технічних помилок у КОРО

ВАСУ в ухвалі від 16.10.2014 р. №41151557 зазначає: під час розгляду справи встановлено, що працівники позивача припустилися технічних помилок при внесенні записів до книги ОРО, які не вплинули на оприбуткування отриманих сум та внесення їх до банку. Тож у такому разі штраф за неоприбуткування готівки не може бути застосовано.

Але звертаємо увагу: це судова практика. Тож свою правоту у кожному разі доведеться обстоювати у суді.

Що буде за незбереження або втрату КОРО?

Податківці вже давно виробили сталу думку щодо відповідальності за незбереження або втрату КОРО1. У своїх роз'ясненнях вони спираються на норму п. 44.1 ПКУ. За нею платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

1 http://obolon.kievcity.gov.ua/content/pro-vidpovidalnist-peredbachenu-za-nezberezhennya-abo-vtratu-knygy-obliku.html.

А пунктом 44.3 ПКУ визначено строк збереження таких документів. Він становить 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 121.1 ПКУ встановлено, що за незбереження або втрату КОРО на суб'єкта господарювання буде накладено штраф у розмірі 510 грн, а за повторне таке саме порушення протягом року — в розмірі 1020 грн.

Приклад За 10.03.2017 р. на підставі даних Z-звіту №34 було продано товарів на суму 8000 грн з ПДВ (20%) та акцизним податком (5%).

Сума ПДВ та акцизного податку становитиме:

— акцизний податок — 380,95 грн = ((80 грн : 105 х 5) х 100 шт.);

— ПДВ — 1269,84 грн = ((80 грн х 100 шт. - 380,95 грн) : 120 х 20).

Заповнення розділу 2 КОРО за умовами прикладу показано в зразку.

Зразок

Заповнення розділу 2 КОРО за умовами прикладу

Нормативна база

  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
  • Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру