Пунктом 5 розділу II Закону №17971 визначено, що Кабмін повинен у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01.04.2017 р.), зокрема, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації. На виконання цих приписів 01.03.2017 р. ДФСУ оприлюднила на своєму сайті проект Порядку визначення середньозваженого значення показника рентабельності для цілей трансфертного ціноутворення2 (далі — Проект). Виходячи з того, що протягом місяця ще приймаються зауваження та пропозиції до Проекту, можна дійти висновку, що цей документ навряд чи буде прийнято вчасно, хоча це й не виключено.
Законом №1797 до ПКУ внесено зміни щодо удосконалення порядку визначення діапазону рентабельності (зокрема, до ПКУ додано нові норми: підпункти 39.3.2.8 та 39.3.2.9).
1 Закон від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», чинний з 01.01.2017 р.
2 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71481.html.
Діапазон рентабельності обов'язково використовується під час порівняння рентабельності у контрольованій операції з показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов'язаними особами (пп. 39.3.2.2 ПКУ). Діапазон рентабельності можна визначати двома способами:
— або з використанням інформації про зіставні неконтрольовані операції, що здійснювалися протягом того самого звітного року, що й контрольована операція;
— або з використанням інформації про зіставних юридичних осіб на підставі даних бухобліку та фінзвітності за звітний (податковий) рік, у якому здійснена контрольована операція, або за кілька податкових періодів (років) — пп. 39.3.2.8 ПКУ.
Якраз для визначення діапазону рентабельності за кілька років і потрібно розрахувати середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи.
У підпункті 39.3.2.5 ПКУ передбачено кілька показників рентабельності, які можна використовувати для того, щоби розрахувати діапазон рентабельності. Усі вони розраховуються як відношення одного фінансового показника, який наводиться в чисельнику, до іншого, який виступає знаменником у такому відношенні.
Проектом запропоновано формулу для визначення середньозваженого значення показника рентабельності зіставної особи, суть якої полягає в тому, що:
— визначаються певні показники рентабельності зіставної особи у розрізі кількох років як відношення одного показника (чисельника) до іншого (знаменника);
— розраховується сума чисельників та сума знаменників за ці роки;
— розраховується відношення між цими сумами у відсотках, що і буде середньозваженим показником рентабельності.
Таким чином, ці кілька звітних років розглядаються як один умовний звітний період, за який розраховується середньозважений показник рентабельності. Висока рентабельність одних років буде збалансована нижчою рентабельністю інших років.
Ані ПКУ, ані коментований Проект не дають чіткої відповіді на запитання, скільки років можна включати до розрахунку середньозваженого показника рентабельності. Очевидно, його віддано на розсуд самого суб'єкта трансфертного ціноутворення.
Що ж до питання, чи обов'язково ці роки мають іти підряд (тобто становити певний період), то на це дає відповідь пункт 5 Проекту: якщо немає даних за окремі роки, вони під час розрахунку не використовуються.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»