Добігають кінця останні дні сільськогосподарського спецрежиму. З 2017 року ст. 209 ПКУ втрачає чинність (пп. 4 п. 2 розд. XIХ ПКУ). Постає питання анулювання реєстрації «спецрежимників», закриття спецрахунків, строків реєстрації останніх ПН за часів спецрежиму.
У тексті ст. 209 ПКУ немає норми, яка б прописувала порядок анулювання реєстрації сільгосппідприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. Очевидно, на підставі ч. «б» п. 209.12 ПКУ з 01.01.2017 р. такі підприємства все-таки втратять статус «спецрежимника». Відповідно до п. 6.23 Положення №1130, вилучення сільгосппідприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування може бути здійснене за самостійним рішенням контролюючого органу, тобто без будь-якої участі суб'єкта господарювання.
Рахунки в СЕА ПДВ, що були раніше відкриті «спецрежимникам» (3753, 3754, 3755), після граничної дати сплати податкового зобов'язання за грудень 2016 року (IV квартал 2016 року) планується закрити. Додаткові електронні рахунки, на яких немає коштів, будуть закриті не раніше наступного робочого дня після дня вилучення суб'єкта господарювання з реєстру суб'єктів спецрежиму. За приписами п. 2 Порядку №11, якщо реєстрацію сільгосппідприємства як платника ПДВ на загальних підставах анульовано або таке підприємство вилучено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування і сума коштів, зарахована на додаткові електронні рахунки, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок згідно з поданими територіальному органові ДФС податковими деклараціями, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким підприємством:
— до державного бюджету — з власного поточного рахунку на електронний рахунок;
— на спеціальний рахунок — з власного поточного рахунку на спеціальний рахунок.
Після закінчення дії спецрежиму залишки коштів на спецрахунках мають бути перераховані на поточні рахунки підприємств. Норми пп. 209.2.3 ПКУ регламентують неможливість спрямування коштів зі спецрахунків до бюджету — такі кошти мають повністю залишатися у розпорядженні підприємства для придбання виробничих факторів. Є думка, що можливим є і варіант, що накопичені кошти будуть використовуватися до їх повного використання за цільовим призначенням на таких спецрахунках. Ми схиляємося радше до повернення коштів на поточні рахунки підприємств. Про це каже і п. 4 Порядку №11: «Починаючи з 1 січня 2017 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства».
У доопрацьованій редакції законопроекту №5132 від 03.11.2016 р. міститься норма, згідно з якою від'ємне значення, сформоване сільгосппідприємством за наслідками останнього звітного періоду 2016 р., слід перенести до наступної декларації, в якій ведуться розрахунки з бюджетом. Тобто накопичений мінус можемо далі використовувати на зменшення суми сплати податкового зобов'язання у майбутніх звітних періодах. Не може не тішити той факт, що в доопрацьованій версії законопроекту немає заборони на бюджетне відшкодування.
Зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування, складені за операціями постачання сільськогосподарських товарів/послуг, слід не пізніше 15 січня 2017 р. Після цієї дати зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування в межах спецрежиму буде неможливо (майбутній п. 48 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Щодо виправлення помилок, які, безумовно, будуть виявлені після анулювання реєстрації підприємства «спецрежимником», ситуація поки незрозуміла. Але вже є погане передчуття. У листі від 21.11.2016 р. №37146/7/99-99-15-03-02-17 (див. «ДК» №49/2016) податківці говорили, що у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується додатне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовується редакція норми п. 209.2 ПКУ, чинна на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку вже в 2016 році). I як наслідок, замість того щоб ці кошти залишилися у розпорядженні підприємства і пішли на придбання виробничих факторів, їх частина має бути сплачена до бюджету.
Озвучену центральним податковим органом позицію вже підхопили податківці на місцях. Якщо такої самої позиції податківці дотримуватимуться і щодо виправлення помилок у 2017 році (за періоди до 2017 року), це означатиме, що всю суму донарахованої додатної різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом слід буде сплатити до бюджету. Адже якщо керуватися логікою податківців, то в 2017 році вже не діятиме навіть розподіл ПДВ між рахунками — вся сума донарахування буде спрямована до бюджету.
Є й надзвичайно приємний момент. Законопроектом №5368 передбачається звільнити від штрафних санкцій «спецрежимників» під час розподілу податкового кредиту у 2016 році (майбутня редакція п. 50 підр. 2 розд. ХХ ПКУ): за заниження сільгосппідприємствами податкового зобов'язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року штрафні санкції та пеня не застосовуються.
Порада від редакції
Як ми знаємо, за нормою п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання з постачання товарів, послуг вважається дата першої події. Це означає, що під час визначення порядку оподаткування ПДВ операцій постачання слід керуватися нормами, які діяли на дату першої події. Отже, якщо сільгосппідприємство отримає передоплату за товари/послуги, перебуваючи на спецрежимі, на таку операцію будуть поширюватися приписи нині чинної ст. 209 ПКУ. Завершальна операція в розрізі ПДВ-обліку вже, по суті, відображатися не буде.
Враховуючи згортання спецрежиму і той факт, що додатна різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом сільгосппідприємства має бути перерахована до бюджету в загальному порядку, радимо якомога більше операцій із поставок продукції встигнути провести ще в грудні 2016 року (перша подія має бути датована груднем 2016 р.), а всі вхідні податкові накладні слід притримати уже до січня 2017 року, аби мати можливість зменшити суми до сплати за підсумками січня 2017 р.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 року №1130.
- Порядок №11 — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 12.01.2011 р. №11.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор