Набрав чинності Закон щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг
! СГД
З 3 грудня 2016 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг».
Законом, зокрема, передбачено таке:
1. У разі експорту послуг (крім транспортних) ЗЕД-договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти), або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойса), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
2. Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 к. д. з дати митного оформлення (виписування вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.
3. Банки мають право вимагати від резидентів перекладу українською мовою складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойса), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
4. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Закон України від 03.11.2016 р. №1724-VIII чинний з 03.12.2016 р.
ДФС про перенесення робочих днів у 2017 році
! Роботодавцям
З метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня — Дня перемоги і 24 серпня — Дня незалежності ДФСУ зобов'язала перенести робочі дні у 2017 році з:
— понеділка 8 травня — на суботу 13 травня;
— п'ятниці 25 серпня — на суботу 19 серпня.
Розпорядження ДФСУ від 25.11.2016 р. №263-р чинне з 25.11.2016 р.
З 1 січня 2017 року буде запроваджено держрегулювання цін на ліки
! Постачальникам ліків
КМУ затвердив постанову, якою запроваджує з 1 січня 2017 р. державне регулювання граничних цін на лікарські засоби шляхом встановлення Міністерством охорони здоров'я референтних цін на лікарські засоби, в межах яких визначається оптово-відпускна ціна.
Також затверджено перелік країн, дані про ціни на лікарські засоби в яких використовуються для встановлення референтних цін.
Дія цієї постанови поширюється на лікарські засоби, що в установленому порядку зареєстровані в Україні, внесені до Національного переліку основних лікарських засобів, вартість яких відшкодовується під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму і лікарські засоби включені до переліку непатентованих міжнародних назв лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, крім діючих речовин (субстанцій) та лікарських засобів, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магістральними формулами) та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.
На лікарські засоби, закупівля яких повністю або частково фінансується з державного або місцевого бюджету, установлено граничну постачальницько-збутову надбавку (постачальницьку винагороду) в розмірі 5% і граничну торговельну надбавку (націнку) в розмірі 15% з урахуванням податків та зборів. Порядок розрахунку зазначених надбавок встановлюється Міністерством охорони здоров'я.
Також установлено, що заклади охорони здоров'я, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють закупівлю лікарських засобів, включених до Національного переліку, вартість яких підлягає відшкодуванню під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, і лікарських засобів, включених до переліку непатентованих міжнародних назв лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. №862 чинна з 01.12.2016 р.
ДФСУ про внесення змін до Держреєстру прав на нерухоме майно
! Юрособам
Мін'юст зазначив, що у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Держреєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, до записів Державного реєстру прав вносяться зміни.
Подання та отримання документів за заявою здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.
У разі внесення змін у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав відомості, зокрема щодо підстав для зміни відомостей:
— назва документа;
— дата видачі документа;
— номер документа;
— ким виданий (оформлений) документ;
— додаткові відомості про документ.
Iдентифікаційними даними для юридичної особи (резидента та нерезидента) є найменування юридичної особи та податковий номер.
Лист Мін'юсту від 08.11.2016 р. №38779/31702-0-33-16/8
Віднесення до ПК сум ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій
! Iмпортерам
Податківці роз'яснили: нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
Податківці твердо стоять на тому, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.
Лист ДФСУ від 07.12.2016 р. №26465/6/99-95-42-01-15
Чи має право держслужбовець на додаткову відпустку за період військової служби
! Держслужбовцям
Мінсоцполітики нагадало, що додаткова відпустка, яка надається держслужбовцям, належить до щорічних відпусток.
Щорічна відпустка надається працівнику як компенсація за виконання посадових обов'язків протягом відпрацьованого періоду часу.
Таким чином, період військової служби зараховується до стажу державної служби, але для надання відпустки за цей час не вбачається правових підстав.
Тому, якщо державний службовець проходив військову службу з 2014 до 2016 року, він не має права на додаткову відпустку за стаж, який виповнився у ці роки, оскільки жодного дня не виконував своїх посадових обов'язків. Після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень він матиме право на таку відпустку з урахуванням часу проходження військової служби.
Наприклад, якщо у липні 2015 року під час перебування на військовій службі у державного службовця настала чергова приведена дата за стаж державної служби 19 років, скористатися додатковою відпусткою він зможе після відповідної дати та виходу на роботу у 2016 році вже за стаж служби 20 років.
Лист Мінсоцполітики від 16.11.2016 р. №691/13/116-16
Оновлено перелік країн, які надають адміндопомогу в податкових справах
! СГД
ДФСУ повідомила про актуалізацію Переліку країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
Зокрема, перелік доповнено такими країнами: Бразилія, Науру, Ніуе, Барбадос та Чилі.
Крім того, Конвенція набрала чинності для Андорри, Iзраїлю, Ліхтенштейну, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Вінсент та Гренадини, Самоа, Сенегалу та Уругваю — з 01.12.2016 р.; для Швейцарії — з 01.01.2017 р.
Лист ДФСУ від 28.11.2016 р. №38007/7/99-99-01-02-02-17
Декларування акцизного податку за новою формою: роз'яснення ДФСУ
! Платникам акцизного податку
ДФСУ нагадує, що наказом Мінфіну від 26.09.2016 р. №841 викладено у новій редакції:
— форму декларації акцизного податку;
— Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Основними нововведеннями є те, що декларацію доповнено новими додатками:
«Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПКУ» (додаток 1-1);
«Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» (додаток 9, у зв'язку з чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).
Формою Розрахунку суми акцизного податку з реалізації пального передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
Обсяг залишків пального на початок звітного періоду (у цьому випадку на 01.12.2016 р.) за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 додатка 11 до декларації) зазначається за даними СЕАРП. У подальших звітних періодах залишки пального переноситимуться із попередньої звітності.
Коли вперше звітувати за новою формою? Наказ №841 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.11.2016 р. Статтею 223 ПКУ встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи норми п. 46.6 ПКУ, особи, визначені статтею 212 ПКУ платниками акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку за новою формою не пізніше 20 січня 2017 року за грудень 2016 року.
Лист ДФСУ від 09.12.2016 р. №39423/7/99-99-15-03-03-17
ПДВ з операції постачання нерезиденту послуг з експертизи документації
! Аудиторам
ДФСУ нагадала, що перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначено та затверджено рішенням Аудиторської палати №244/14. До послуг у сфері аудиту (категорія завдань з надання впевненості), зокрема, належать:
— оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту);
— оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) використання виробничих потужностей;
— оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського та ін.);
— оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окремих господарських операцій вимогам законодавства;
— економічні експертизи (крім судової експертизи, експертних досліджень та експертиз за вимогою правоохоронних органів).
У разі якщо перелічені у зверненні послуги (експертиза документації та оцінки відповідності стандартам управління якістю), які платник податку надає нерезиденту, підпадають під визначення терміна «аудит» та зазначене товариство відповідає вимогам чинного законодавства щодо аудиторської діяльності, то з метою оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх отримувача. При цьому в такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Якщо ці послуги не підпадають під визначення терміна «аудит» та/або зазначене товариство не відповідає вимогам чинного законодавства, то з метою оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника. При цьому в такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Лист ДФСУ від 14.11.2016 р. №24498/6/99-99-15-03-02-15
Штраф, попередньо сплачений експедитором за невиконання умов договору, — без ПДВ
! Учасникам договорів перевезення
ДФСУ нагадала, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Отже, якщо сума коштів, отримана платником податку від експедитора або вантажовласника, є виключно компенсацією за штрафні санкції, що були попередньо сплачені підприємством у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань, визначених у цивільно-правовому договорі, укладеному з іншим платником податку, то така сума до бази оподаткування ПДВ не включається.
Лист ДФСУ від 14.11.2016 р. №24499/6/99-99-15-03-02-15
Відображаємо у декларації з прибутку авансові внески у зв'язку з виплатою дивідендів
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ нагадала, що сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до декларації та переноситься до рядка 20 декларації.
Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до декларації, а саме:
— у рядку 16.2 додатка ЗП відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному періоді;
— у рядку 16.3 — авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних періодах, які не враховані на зменшення податку на прибуток;
— у рядку 16.4 — сумарне значення рядка 16.2 та рядка 16.3, у тому числі:
у рядку 16.4.1 — нараховані та сплачені у поточному звітному періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період. Платники податку, які подають декларацію щокварталу, відображають у рядку 16.4.1 нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік;
у рядку 16.4.2 — нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток у наступних звітних періодах.
Щодо суми нарахованого та сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у I кварталі 2016 року, що була не зарахована на зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за такий звітний період, то вона може бути врахована на зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у декларації у наступному звітному періоді 2016 року, зокрема за три квартали 2016 року.
Лист ДФСУ від 07.12.2016 р. №26467/6/99-95-42-01-15
Винагорода іноземцю за консультаційні послуги: що з ЄСВ?
! СГ
ДФСУ розглянула питання щодо нарахування ЄСВ на суми виплаченої іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороди за консультаційні послуги згідно з цивільно-правовим договором та повідомила.
Якщо підприємство виплачує іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороду за цивільно-правовим договором про надання консультаційних послуг, сума винагороди не буде базою нарахування ЄСВ.
Податківці пояснюють це тим, що такий іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство не є його роботодавцем-страхувальником.
Лист ДФСУ від 01.12.2016 р. №26021/6/99-99-13-02-03-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»