Актуальні роз'яснення ДФСУ щодо ПДВ

Податківці надали низку цікавих роз'яснень щодо обліку ПДВ, заповнення ПН та РК, які будуть корисні для широкого загалу платників ПДВ.

Номер та вид цивільно-правового договору в ПН

Як ми знаємо, ще з 29.07.2015 р. завдяки Закону №643 з обов'язкових реквізитів податкової накладної вилучено реквізит «Вид цивільно-правового договору». Але зі самої ПН цей реквізит зник тільки з появою нової її форми¹. Отже, як доходять висновку податківці у листі від 03.10.2016 р. №21408/6/99-99-15-03-02-15 (далі — Лист №21408, див. «ДК» №47/2016), такий реквізит, як номер та вид договору, у ПН зазначати не треба.

¹ Затверджена наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.

Право на ПК за ПН із помилками

Як ми знаємо, для віднесення сум ПДВ на підставі ПН/РК до складу ПК ключовим фактором є чітка й однозначна ідентифікація операції, її змісту, періоду, сторін та суми ПЗ. У разі коли графи ПН «Номенклатура товарів/послуг продавця» та РК «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» заповнені з помилками, але це не заважає ідентифікації операції, формування податкового кредиту за такими ПН/РК є цілком правомірним (див. Лист №21408).

Якщо ж ідентифікувати операцію неможливо, то для відображення ПК з ПДВ слід скласти РК до ПН для виправлення всіх помилкових даних. Якщо ж РК містить помилки, то для його виправлення складають другий РК, у якому будуть виправлені показники розрахунку коригування, складеного з помилками. У разі допущення помилок в обов'язкових реквізитах ПН, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, також треба скласти РК до помилкової ПН і зареєструвати його в ЄРПН. Тільки причиною коригування у такому разі буде «виправлення інших помилок».

Округлення показників в окремих графах ПН та у первинних документах

У Листі №21408 податківці для коректного заповнення податкової накладної радять чітко дотримуватися:

— порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком №1307,

— положень пп. 194.1.1 ПКУ, а саме: ПДВ становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не віднімається від неї).

Копійчана різниця між окремими показниками не повинна мати негативних наслідків, адже в декларації обліковуються цілі гривні, і заниження ПДВ у розмірі, меншому за 1 грн, істотно не впливатиме на суму ПЗ з ПДВ.

У листі від 10.08.2016 р. №17270/6/99-99-15-03-02-15 податківці наголошують, що Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної. Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у рядках V — IX податкової накладної. Правильним вважається, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю). Начебто логічні речі, що їх усі мали б розуміти. Проте ситуацій, коли в первинних документах та ПН трапляються копійчані різнобої, не меншає.

Від себе додамо: якщо суми передоплати і поставки різняться, слід аналізувати, чи будуть наші відносини з контрагентом тривалими, чи це була разова поставка. У разі тривалих відносин ці копійчані суми можна за погодженням із контрагентом просто списати на інші доходи чи витрати як неістотні. Якщо йдеться про разову операцію і першою подією була передоплата (передоплата виявилася більшою на кілька копійок, ніж сума поставки), то різницю в кілька копійок слід розглядати як помилково перераховані. Коли на момент отримання передоплати сума поставки ще не відома, логічно, що датою передоплати буде складена ПН на суму передоплати. У такому разі коригувати вже нічого не треба, адже подальших операцій із контрагентом і повернення йому різниці не буде. На суму цих «копійок» (як правило, йдеться про різницю в сумах до 2 — 4 грн, щоб сума ПДВ не була більшою за 1 грн) треба буде скласти бухгалтерську довідку і списати: дебіторську заборгованість у покупця — до складу інших доходів (Д-т 631, 685 К-т 719), а кредиторську у продавця — до складу інших витрат (Д-т 949 К-т 36, 377).

Приклад 1 Покупець перерахував передоплату за товар у сумі 24000,00 грн (у т. ч. ПДВ — 4000,00 грн). Замовлений та оплачений товар проходив досить тривалий час етап складання та налагодження, і фактична сума поставки становила 23997,50 грн. Операція була разовою, більше поставок цьому покупцю не передбачається. Відображення в обліку списання дрібних різниць між авансом і сумою поставки див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення в обліку списання копійчаних різниць між авансом і сумою поставки

Деякі експерти у такому випадку пропонують інший варіант — скласти РК до ПН, адже сума за первинними документами не збігатиметься зі сумою в ПН і це, на їхню думку, веде до ризику неможливості ідентифікувати конкретну операцію постачання. Тут підприємство має вирішити, чи зможе воно під час перевірки довести податківцям, що всі його операції є чітко ідентифікованими, а специфіка роботи така, що на момент авансу чітко визначити вартість неможливо. Наразі ми не маємо інформації, як до цього ставляться податківці під час перевірок. Якщо таких операцій із копійчаним різнобоєм на підприємстві дуже багато, то перед прийняттям рішення про долю «копійок» радимо заручитися індивідуальною податковою консультацією і вже на її основі приймати рішення щодо відображення таких операцій в обліку.

У разі коли між актом виконаних робіт і ПН є незбіг у сумі ПДВ, копійчану різницю також можна віднести до складу інших операційних витрат. По суті, навіть якщо в ПН сума ПДВ обчислена неправильно (на 1 коп. більше чи менше), така різниця не позбавляє ПН правомірності.

Приклад 2 Підприємство підписало акт виконаних робіт на суму 19981,30 грн, виділивши суму ПДВ — 3996,25 грн. У ПН, що надійшла від постачальника, сума ПДВ становила 3996,26 грн. Різницю 0,01 грн слід списати до складу інших операційних доходів. Відображення в обліку списання копійчаних різниць між актом і ПН див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення в обліку списання копійчаних різниць між актом і ПН

Але будьте уважні: коли йдеться не про мізерну різницю між авансовою оплатою і поставкою, а, наприклад, хоча б про 10 грн (не кажучи вже про різниці у 100 — 200 грн), ця дельта для продавця є базою для оподаткування ПДВ (як нова перша подія) з виписуванням ПН та її реєстрацією в ЄРПН. Тому в разі розбіжності між сумами авансів та поставок (наприклад, контрагент оплачує систематичні поставки частинами) важливо уважно всі ці дельти розраховувати останнім днем місяця і формувати на такі суми окремі ПН. Коригувати через РК попередні ПН потреби немає.

Касовий метод та оплата векселем

Як відомо, норми п. 44 підр. 2 р. XX ПКУ регламентують нарахування ПЗ з ПДВ за касовим методом для деяких платників ПДВ. Платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом — датою заходу коштів на рахунок. А як бути, якщо кошти не сплачуються, а видається вексель? У листі від 28.10.2016 р. №23368/6/99-99-15-03-02-15 податківці розцінюють отримання простого векселя як інший вид компенсації вартості таких поставлених товарів/послуг. На дату отримання векселя постачальник повинен визначити ПЗ з ПДВ та скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Повернення неякісного товару (бій)

Податківців запитали: на яку дату слід формувати РК, якщо під час доставки товару мав місце бій — на дату складання первинного документа, що засвідчує бій товару (накладна на повернення), чи на дату виявлення невідповідностей покупцем (на дату складання акта на бій)? У листі від 05.09.2016 р. №19168/6/99-99-16-03-02-15 ДФСУ доходить висновку, що РК слід складати на дату оформлення накладної на повернення. Тобто сам факт складення і спільного підписання обома сторонами правочину (зазвичай з боку постачальника це водій) акта про бій ще не веде до складення РК. Треба дочекатися накладної на повернення — саме вона буде підставою для оформлення РК до ПН.

А ми радимо уважно ставитися до визнання правомірності складення актів про бій (чітко виписати цей момент у договорі) й обов'язково включати до договору застереження, яку дату вважати датою повернення товарів, бо на практиці це спричиняє безліч непорозумінь та конфліктів між контрагентами (з відмовою покупця реєструвати РК із датою, відмінною від тієї, коли він повернув товар зі свого складу).

Постачання товарів, послуг своїм працівникам

У листі від 06.10.2016 р. №21778/6/99-99-15-03-02-15 податківці пояснюють, що у разі коли сума подарунків працівникам включається до собівартості самостійно виготовлених товарів, послуг і, по суті, компенсується їх споживачами, передачу таких подарунків не слід розглядати як окрему операцію. У разі коли безоплатно роздана продукція або товари не включаються до собівартості, операція безоплатної роздачі набуває статусу окремої операції, на яку слід оформити дві ПН (одну — на нульову вартість, другу — на різницю між нульовою вартістю та собівартістю таких безоплатно розданих товарів, послуг). У цих випадках не йдеться про використання товарів і послуг в неоподатковуваних операціях чи в негосподарській діяльності, тому донараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не треба (додатково див. лист ДФСУ від 05.09.2016 р. №19171/6/99-99-15-03-02-15 в «ДК» №41/2016).

На нашу думку, такий висновок податківців можна використовувати не тільки для подарунків працівникам, а й для будь-яких інших безоплатних роздач товарів або тестових зразків нової продукції, вартість яких закладена до калькуляції собівартості таких товарів і послуг.

Нормативна база

• Закон №643 — Закон України від 16.07.2015 р. №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
• Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор