Останнім часом багато мережевих ЗМI та блогерів звертали увагу на рейдерські атаки на український бізнес. Причому переважна більшість таких атак уможливилися саме через спрощення процедури державної реєстрації, коли через купівлю-продаж частки у статутному капіталі перереєстровувався цілий бізнес. Але поки надходили пропозиції щодо захисту прав засновників юросіб, законотворці самі проголосували за відповідні зміни до Закону про держреєстрацію. Розповімо докладніше про внесені до цього Закону зміни, які набрали чинності вже з 02.11.2016 р.1
Трохи детективної історії
Свого часу весь бізнес створювався через нотаріальні дії — так, підписи на статуті доволі тривалий час посвідчували у нотаріуса. Мало того, паперовий статут (його перша та всі наступні редакції), за яким здійснювалася державна реєстрація юрособи і вносилися зміни щодо складу засновників, обов'язково подавався як нотаріусам при посвідченні підписів на новій редакції, так і державному реєстратору, який в обов'язковому порядку звіряв усі попередні редакції статуту та зміни до нього.
Така послідовність дій фактично виключала можливість перереєстрації бізнесу на сторонню особу без відома його реальних (діючих) засновників (власників господарських підприємств).
Проте з початку 2016 року2 ми отримали цілком новий закон, яким нотаріусам, приватним суб'єктам реєстрації та державним реєстраторам Мін'юсту України дозволено не лише здійснювати реєстраційні дії, а й проводити зміни до складу засновників на підставі оригіналів протоколів із підписами осіб без будь-якої додаткової перевірки.
1 Iдеться про зміни, внесені до Закону про держреєстрацію Законом №1666.
2 Закон про держреєстрацію було викладено у новій редакції Законом №835.
Унаслідок цього на території України уможливилися шахрайські схеми зі зміною власників господарських товариств, а саме:
1) протоколи та статути підписувалися особами, які просто ставили власні або будь-які підписи, які не звіряються з офіційними документами (паспортами, посвідченнями особи, де містяться підписи їх власників, тощо);
2) документи подавалися через представників. Тут є важливий нюанс: у разі зміни керівника (що на практиці обов'язково відбувається при зміні засновників) довіреність підписує вже новий керівник (якщо дата обрання його на посаду відповідає даті протоколу). Отже, документи державному реєстратору подає вже змінений склад виконавчого органу (дирекції), який і видає довіреність на вчинення реєстраційних дій;
3) далі, отримуючи всі документи (оригінал протоколу, нову редакцію статуту, заяву на внесення змін до відомостей про таку юрособу до ЄДР та квитанцію про оплату), державний реєстратор проводить реєстраційну дію щодо зміни засновників ЮО — як правило, на практиці доводиться очікувати від однієї до трьох діб. Але коли «дуже треба», то такі дії вчиняються відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про держреєстрацію, тобто протягом 24 годин.
Таким чином, з огляду на вищенаведений спрощений порядок перереєстрації складу засновників власники позбувалися свого бізнесу за одну добу — фактично на ранок дізнавалися, що вони більше не власники.
Законодавчі зміни
Головні зміни, яким присвячена стаття, — це зміни у вимогах до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації (ст. 15 Закону про держреєстрацію):
1. Зміни до оформлення протоколів, рішень, інших документів, що складаються засновниками (учасниками) господарських товариств на загальних зборах.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію, рішення уповноваженого органу управління юрособи має бути оформлено з дотриманням вимог, установлених законом, та відповідати законодавству.
Зокрема, рішення уповноваженого органу управління юрособи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР, тепер викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально посвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Висновок 1. Наразі, випробувавши нові зміни, можна сказати, що протокол може бути підписаний двома шляхами: або всіма засновниками, присутніми на зборах, або лише головою та секретарем зборів. При цьому голова та секретар зборів підписують протокол (інше рішення власників ЮО), які й посвідчуються надалі нотаріально, лише у разі якщо про це прямо сказано у протоколі. В іншому випадку державний реєстратор вимагає підпису всіх засновників, для чого потрібна присутність усіх учасників госптовариства у нотаріуса, — а це буває доволі складно. Утім, вимога щодо підпису на протоколі лише голови та секретаря зборів є дуже зручним інструментом, якщо на зборах засновників є кворум для прийняття рішення, проте не всі засновники можуть бути присутні та підписати протокол.
Зверніть увагу!
При реєстрації нової юрособи рішення (протокол) зборів засновників (який може бути підписаний головою та секретарем зборів або всіма засновниками) подається у простій письмовій формі (п. 2-1 ч. 1 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
2. Зміни до оформлення статуту, іншого установчого документа засновниками, якщо потрібне внесення змін до такого документа.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію, установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально посвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Нагадаємо, що у разі внесення змін до статуту подається нова редакція документа (п. 8 ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Висновок 2. Якщо протокол ще може бути підписаний лише головою та секретарем загальних зборів, підписи яких посвідчуються нотаріально, то зі статутом чи іншим установчим документом все значно складніше. Адже, скажімо, коли йдеться про вихід учасника (засновника) зі складу господарського товариства або передачу частки у статутному капіталі (її продаж одному із засновників чи новому власнику), підписи на установчому документі посвідчуються після нотаріального оформлення такої заяви1 про вихід чи договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Тож, окрім оплати за підписи на протоколі та установчому документі, слід буде оплатити послуги нотаріусів з оформлення документів про вихід чи продаж частки. I всі ці документи (заява про вихід, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі та протокол2 (рішення) загальних зборів) складаються на державному бланку нотаріуса.
1 Завдяки змінам, унесеним до п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію, справжність підпису на заяві фізособи про вихід зі складу засновників (учасників) відтепер також посвідчується нотаріально.
2 Хоча, на нашу думку, це не обов'язково, адже нотаріус не присутній на загальних зборах. Проте, можливо, практика далі піде іншим шляхом та нотаріуси робитимуть це так само, як зі статутом, — зазначати факт нотаріального посвідчення на останній сторінці.
При цьому наведена вище вимога щодо нотаріального посвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення внаслідок виділу, злиття, перетворення, поділу).
Увага!
При реєстрації нової юрособи статут (який підписується виключно всіма засновниками) подається у простій письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
3. Справжність підписів на передавальному акті (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчому балансі (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, установленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально посвідчується, крім випадків, передбачених законом (п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію).
Усі наведені вище вимоги щодо нотаріального посвідчення справжності підписів не поширюються на рішення (протоколи тощо) та статути (інші установчі документи) під час державної реєстрації як новоствореної юрособи, так і створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію. Справжність підписів на протоколах (інших рішеннях) та установчому документі громадського об'єднання чи благодійної організації нотаріально посвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання чи благодійної організації.
Отже, всі господарські товариства (приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства) зможуть вносити зміни до засновницьких документів лише з оформленням усіх документів у нотаріуса. Насамперед це стосується протоколів (рішень) загальних зборів засновників та статутів (інших установчих документів).
Сподіваємося, цей перший крок для захисту бізнесу зможе убезпечити його від незаконного переоформлення на третіх осіб. Тим більше що відтепер Мін'юст планує проводити перевірки суб'єктів реєстрації та застосовувати різні запобіжні заходи за виявлені порушення — від блокування доступу до ЄДР до анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю або скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації (ст. 34-1 Закону про держреєстрацію).
Нормативна база
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон №835 — Закон України від 26.11.2015 р. №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон №1666 — Закон України від 06.10.2016 р. №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»