Методрекомендаціями №856 (див. «ДК» №47/2016) ретельно деталізовано порядок проведення перевірок митницею з чітко окресленим порядком дій. До речі, у більшості випадків вони посилаються на подібні Методрекомендації №22 для податківців, зокрема щодо встановлення місцезнаходження платників податків.
Яка інформація буде підставою для перевірок?
Нові Методрекомендації, хоча й прийняті на заміну попередніх, проте не мають нормативно-правового характеру: вони не зареєстровані в Мін'юсті.
Але зараз дещо розширено коло суб'єктів — тепер документ стосується платників податків — юросіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів, фізосіб-підприємців, а також під час проведення документальних невиїзних перевірок громадян (які не є громадянами-підприємцями).
Важливо: під час опрацювання ризиків щодо порушень митного законодавства платниками податків рекомендується аналізувати, у т. ч.:
— матеріали попередніх перевірок та зустрічних звірянь такого платника податків у частині раніше виявлених порушень вимог законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, у тому числі фактів порушень митних правил, інформацію про визначені суми грошових зобов'язань (у т. ч. щодо застосованих штрафних (фінансових) санкцій);
— матеріали про діяльність платника податків, отримані від правоохоронних та інших органів державної влади;
— іншу інформацію, отриману у порядку та обсягах, визначених ПКУ та МКУ.
З вищенаведеного переліку напрошується доволі невтішний висновок: наразі для прийняття рішення щодо проведення перевірки до фактичного підписання наказу про перевірку митні органи повинні оцінювати не лише інформацію, яку мають безпосередньо митниці, а й усю наявну в органах ДФС інформацію про такого платника податків. Причому йдеться не лише про перевірки та зустрічні звіряння митних органів, а й про всі акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірянь, довідки за результатами їх проведення, складені податковими органами.
До того ж Методрекомендації №856 нагадують посадовим особам митних органів про доцільність щонайменше раз на місяць переглядати результати контролю із застосуванням системи управління ризиками (Порядок №684). Iдеться про періодичний перегляд інформації із застосуванням автоматизованих систем митниці (СМО або іншого ПIК ДФС) для митного контролю та митного оформлення товарів і ТЗ, у т. ч. поданих документів (їх копій), інших відомостей згідно зі ст. 337 МКУ (розділ VII Порядку №684).
Для проведення доперевірочного аналізу та формування доказової бази під час здійснення документальної перевірки митні органи будуть надсилати запити до всіх підрозділів органів ДФС — і податкових, і митних (пп. 2.1.3 Методрекомендацій №856), а також платникам податків (п. 3.3 Методрекомендацій №856). Відповідно, вся зібрана інформація буде підставою для відбору того чи іншого платника податків для призначення та проведення перевірки.
Весь обсяг зібраної інформації про платника податків впливатиме не лише на програму перевірки (пп. 2.2.3 Методрекомендацій №856), а й на склад робочої групи з її проведення (п. 2.3 Методрекомендацій №856), який може змінюватися під час перевірки (пп. 2.3.11 Методрекомендацій №856).
Iнші права митних органів
Методрекомендаціями №856 також чітко окреслено дії посадових осіб митниці щодо:
1) продовження, зупинення та поновлення документальних перевірок (п. 3.7);
2) організації роботи при розгляді складних і спірних питань (п. 3.8);
3) взаємодії підрозділів органу ДФС при оформленні та надсиланні податкових повідомлень-рішень (п. 4.2). Проекти ППР будуть узгоджуватися з юридичним відділом територіального підрозділу ДФС;
4) взаємодії органів ДФС щодо реалізації матеріалів документальних перевірок (п. 4.3). Результати перевірок заносяться до підсистеми «Податковий аудит» IС «Податковий блок» та є доступними для всіх підрозділів органу ДФС.
Увага! Щодо програми перевірки, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 347 МКУ наказом про проведення документальної виїзної перевірки затверджується програма цієї перевірки, що є частиною акта перевірки (пп. 2.4.3 Методрекомендацій №856). Тож, на нашу думку, програма перевірки має бути надана разом із копією наказу на перевірку, що є умовою допуску до перевірки (ч. 1 ст. 349 МКУ).
Зверніть увагу!
Під час допуску посадових осіб митниці до перевірки слід враховувати, що органи ДФС чітко розподілили повноваження щодо прийняття наказів на проведення перевірок (пп. 2.4.1): ДФС — для проведення документальних перевірок структурними підрозділами ДФС; ГУ ДФС в областях, м. Києві — для проведення перевірок територіальними органами ДФС (у тому числі митниць ДФС); ОВПП — для проведення перевірок із залученням посадових осіб ОВПП (його відокремлених підрозділів).
Якщо платник податків відсутній за місцезнаходженням
Відповідно до пп. 3.2.1 Методрекомендацій №856, у разі коли при організації та проведенні документальних перевірок установлено факт відсутності платника податків (або уповноважених ним осіб) за місцезнаходженням (місцем проживання), того самого дня складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (або уповноважених ним осіб) за формою, наведеною у дод. 6 до Методрекомендацій №22.
А ось далі ситуація більш ніж дивна: в такому разі мають бути вжиті заходи, передбачені розділом XII Порядку №1588. Тобто складається запит та передається оперативним підрозділам податкової міліції для фактичного встановлення місцезнаходження платника податків та/або його посадових осіб. I це при тому що самі Методрекомендації №856 прийняті у жовтні 2016 року, а податкова міліція позбавлена таких прав ще у березні 2016 р.1
1 Наказом ДФС від 14.03.2016 р. №217 був скасований наказ ДПАУ від 17.05.2010 р. №336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділам органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків».
Причому після встановлення місцезнаходження митні органи залишають за собою право все-таки здійснити таку перевірку протягом 1095 днів (пп. 3.2.5 Методрекомендацій №856). До того ж зазначається, що МКУ не передбачена у такому разі обов'язковість повторного направлення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Отже, відсутність платника за місцезнаходженням наразі не має жодних негативних наслідків. Водночас чинна судова практика виходить із того, що лише допуск до перевірки вказує на те, що наказ вичерпав свою правову дію, бо є виконаним (постанова ВАСУ від 25.05.2016 р. К/800/38551/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57958425). Тому, у разі якщо органи ДФС не провели перевірку, за ними залишається право реалізувати цей наказ протягом 1095 днів з дати його видання. Утім, на практиці такого ще не спостерігалося.
Нормативна база
- Методрекомендації №22 — Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом ДФСУ від 31.07.2014 р. №22.
- Методрекомендації №856 — Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджені наказом ДФСУ від 12.10.2016 р. №856.
- Порядок №684 — Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом Мінфіну від 31.07.2015 р. №684.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»