Підприємство порушило умову перебування на спрощеній системі, а саме: застосувало негрошовий вид розрахунків 27.09.2016 р. — підписало акт взаємозаліку розрахунків із підприємством-«загальносистемником».
Коли і як слід перейти на загальну систему оподаткування у такому разі, якщо дата подання заяви минула ще 20.09 (тобто коли ще не було факту порушення)?
Згідно з п. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Iз цього випливає, що платники єдиного податку не мають права погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим. Тобто здійснювати взаємозалік заборгованостей заборонено.
Щодо відповідальності начебто все зрозуміло: застосували негрошовий вид розрахунків — слід покинути спрощену систему оподаткування і з першого числа наступного кварталу перебувати на загальній системі оподаткування та сплатити ЄП у подвійному розмірі. Проте цю зрозумілу систему порушує відсутність прямої норми про граничну дату подання заяви про перехід на загальну систему оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675, у зв'язку з порушенням умов перебування на єдиному податку (на відміну від заяви про перехід у разі перевищення граничної суми доходу, що є також порушенням, граничний термін подання якої встановлено).
Наслідки порушення заборони на негрошові розрахунки
Наслідки невиконання приписів п. 291.6 ПКУ для юросіб-«єдинників»:
— згідно з пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ. I зробити це слід з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
— до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у п. 291.6 ПКУ, треба застосувати подвійну ставку, визначену п. 293.3 ПКУ (п. 293.5 ПКУ).
Є лише норма пп. 298.2.1 ПКУ, в якій сказано, що для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Саме цю норму фахівці ДФС згадують у роз'ясненні, розміщеному в ЗIР, підкатегорія 107.101, говорячи про обов'язковий перехід на загальну систему оподаткування для ФОП у разі застосування негрошових видів розрахунків. Також саме про 10 календарних днів опосередковано згадується, зокрема, в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 23.01.2014 р. у справі №808/274/13-а2.
Опосередковано це підтверджують роз'яснення податківців у ЗIР, підкатегорія 108.01.073. В одному з них у відповіді на запитання про добровільну та обов'язкову відмову від єдиного податку згадується про подання заяви не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу. А в другому — при порушенні умов перебування на єдиному податку в разі внесення змін до статутного фонду юрособи — платника єдиного податку також посилаються на норму щодо подання заяви за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу.
1 З якого періоду ФОП — платник ЄП першої чи другої групи зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування (з наступного кварталу чи року)?
2 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37629409.
3 Запитання: «Як ЮО — платнику ЄП третьої групи відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування та у яких випадках така відмова є обов'язковою?», «Як здійснюється перехід на сплату інших податків, зборів у разі внесення змін до статутного фонду ЮО — платника ЄП, унаслідок яких ЮО позбувається права бути платником ЄП?».
Проте не думаємо, що норму пп. 298.2.1 ПКУ слід застосовувати і до обов'язкового переходу на сплату інших податків та зборів у разі порушення умов перебування на єдиному податку. Адже п. 298.2 ПКУ передбачено, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої — третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1 — 298.2.3 ПКУ. Власне у разі порушення, на наш погляд, спеціальним є пп. 298.2.3 ПКУ. А у пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ говориться, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, зокрема, у разі застосування негрошової форми розрахунків. Тож, по суті, перехід на загальну систему оподаткування прирівнюється до відмови від єдиного податку, і підприємство має виконати цю вимогу. Але цей підпункт встановлює обов'язок переходу, проте не уточнює, в який термін треба повідомити про факт переходу податковий орган.
Утім, саме при застосуванні норми пп. 298.2.1 ПКУ щодо граничної дати подання заяви і виникають проблеми на практиці, адже фактично в описаній ситуації порушення умов перебування на єдиному податку відбулося вже після граничної дати подання заяви про перехід на сплату інших податків й зборів (якщо брати до уваги термін не пізніше ніж за 10 календарних днів). Адже за умовами запитання розрахунки в негрошовій формі, що підтверджено актом взаємозаліку 27.09.2016 р., було здійснено після загального терміну подання заяви.
З одного боку, порушення умов перебування на єдиному податку відбулося у III кварталі 2016 року і відповідно до пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ такий «єдинник»-порушник зобов'язаний перебувати вже на загальній системі оподаткування з першого числа жовтня 2016 року. А з іншого боку, аби виконати цю норму, «єдинник», згідно з пп. 298.2.1 ПКУ, повинен був не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу, тобто не пізніше 20.09.2016 р., подати заяву. Утім, 20.09.2016 р. порушення «спрощених правил» ще не було, тож і підстав подавати таку заяву не було.
Проте насторожують норми пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ПКУ.
Перша норма передбачає, що реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом вилучення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема як у разі подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування (пп. 1 п. 299.10 ПКУ), так і у випадках, визначених пп. 298.2.3 ПКУ (пп. 3 п. 299.10 ПКУ). Тобто норма п. 299.10 ПКУ розділяє відмову від спрощеної системи оподаткування як у добровільному, так і в обов'язковому випадках.
Друга норма говорить, що у разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої — третьої груп вимог, установлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, реєстрація платника єдиного податку першої — третьої груп анулюється за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ). У такому разі суб'єкт господарювання зможе перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Як же бути у такій ситуації?
Насамперед зауважимо: виходити будемо з того, що, на жаль, норми ПКУ не регулюють таку ситуацію, проте висувають обов'язок покинути спрощену систему оподаткування. На наш погляд, пп. 298.2.3 є спеціальним для платника єдиного податку, а пп. 3 п. 299.10 ПКУ є спеціальним для податківців.
Порада 1. Зазвичай бухгалтер має/повинен мати інформацію про здійснення підприємством майбутніх фінансово-господарських операцій, а особливо бухгалтер підприємства — платника єдиного податку. Тому, якщо взагалі не вдається уникнути негрошових розрахунків, радимо спланувати діяльність так: спочатку за добровільним рішенням перейти на загальну систему оподаткування, а потім здійснити бартер. Це дозволить ще й уникнути подвійної ставки з доходу, отриманого від заборонених розрахунків.
Порада 2. Якщо бухгалтер дізнався про акт взаємозаліку розрахунків після граничної дати подання заяви, то можна спробувати домовитися з контрагентом про перепідписання акта іншою датою, наприклад 01.10.2016 р. Тоді порушення умов перебування на спрощеній системі буде вже у IV кварталі 2016 року, а отже, для переходу на загальну систему з 01.01.2017 р. заяву можна буде спокійно подати не пізніше 20.12.2016 р. Але доведеться сплатити подвійний розмір єдиного податку від суми негрошового доходу.
Якщо ж не вдасться скористатися ні порадою 1, ні порадою 2, тоді у «єдинника» лишається один вихід — порада 3, аби у майбутньому виконати свій обов'язок переходу на загальну систему і, таким чином, спробувати уникнути наслідків п. 299.11 ПКУ. Для цього радимо подати заяву навіть після граничного строку подання, зазначеного у пп. 298.2.1 ПКУ, та сплатити подвійний розмір єдиного податку зі суми негрошових розрахунків, зазначивши про них у декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578, згідно з пп. 296.5.5 ПКУ.
Невідомо, чи фахівці ДФС відмовлять у прийнятті такої заяви. Утім, відповідальності за невчасне подання заяви немає, а ось наслідки того, що платник єдиного податку не виконав свого обов'язку і не перейшов на загальну систему, є.
Незважаючи на те що у вищенаведених роз'ясненнях податківців щодо обов'язкової відмови від єдиного податку у разі порушення умов перебування на єдиному податку опосередковано згадується про подання заяви не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу, вважаємо, що порушення термінів подання заяви не звільнить платника єдиного податку від анулювання реєстрації платником єдиного податку та переходу на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків. Адже навіть без отриманої заяви від платника єдиного податку контролюючий орган має виконати вимоги пп. 3 п. 299.10 ПКУ та анулювати реєстрацію платником єдиного податку, бо у декларації за звітний період, у нашому випадку це III квартал 2016 року, будуть доходи від негрошових розрахунків. У такій ситуації «єдинник» у IV кварталі повинен перебувати вже на загальній системі оподаткування.
Якщо ж «єдинник» не зазначить у декларації про суму негрошового доходу за III квартал 2016 року, а фактично такі доходи мали місце саме в цьому звітному періоді, то під час перевірки контролюючими органами анулювання реєстрації платника єдиного податку має відбутися з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, тобто з IV кварталу 2016 року.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»