Які строки встановлено для виплати зарплати? Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну виплату зарплати? Як розрахувати та відобразити в обліку компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату?
Встановлення строків виплати зарплати
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).
Але виплачувати зарплату слід не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше ніж сім днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. При цьому розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не меншим від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Мінпраці у листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 роз'яснило визначення проміжку часу, в який має виплачуватися зарплата: за першу половину місяця (15 календарних днів) — в період з 16-го до 22 числа, а за другу — з 1-го до 7 числа.
Не слід забувати, що у зв'язку з порушенням строків виплати доходу більш ніж на один місяць має здійснюватися компенсація громадянам втрати частини доходів. Це встановлено ст. 2 Закону про компенсацію. Порядок нарахування такої компенсації визначено нормами Положення №1427.
Як обчислити суму компенсації
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але своєчасно не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків та обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (п. 4 Положення №1427).
Для визначення суми компенсації індекс споживчих цін обчислюється шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін, які публікуються Держстатом, за період невиплати заробітної плати. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується заробітна плата, до розрахунку не включається.
Зверніть увагу!
Відповідно до п. 5 Положення №1427, сума компенсації виплачується громадянам у тому самому місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Але в разі якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 101%, компенсація не нараховується (п. 2 Положення №1427).
Але при нарахуванні компенсації не слід забувати про її оподаткування. Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці та пп. 2.2.8 Інструкції №5, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду додаткової зарплати. Отже, згідно з пп. 14.1.48 ПКУ ця компенсація є зарплатою і з метою застосування положень розд. IV ПКУ.
Підприємство, що виплачує компенсацію за затримку зарплати працівникові, зобов'язане утримати ПДФО зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ) та військовий збір за ставкою 1,5% саме в період її виплати, адже до цього часу не відомо про розмір компенсації. Відповідно, ПДФО та військовий збір треба буде сплатити до бюджету при виплаті такої компенсації.
Компенсацію враховують при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на ПСП, а при визначенні бази оподаткування ПДФО застосовують ПСП (за наявності права на неї).
У формі №1ДФ суму компенсації зазначають з ознакою доходу «101».
Відповідно до ст. 1 Закону про оплату праці, до додаткової зарплати належать доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.
У Звіті з ЄСВ компенсацію за затримку зарплати відображають у складі зарплати того місяця, в якому нараховують таку компенсацію. У таблиці 6 Звіту з ЄСВ компенсацію буде відображено в загальній сумі разом із зарплатою за звітний місяць.
У бухобліку компенсаційні виплати з оплати праці включають до складу витрат на оплату праці на підставі п. 23 П(С)БО 16 «Витрати».
З 01.01.2015 р. відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ податок на прибуток обчислюється виходячи з фінрезультату, визначеного згідно з П(С)БО або МСФЗ, відкоригованого на податкові різниці. Тож сума компенсації впливає на фінансовий результат до оподаткування та відповідно — на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
У бухобліку нарахування компенсації буде відображено проведенням: Д-т 23, 91, 92, 93, 94, 97 К-т 661.
Розгляньмо приклад нарахування суми компенсації працівнику втрати частини заробітної плати в разі несвоєчасної її виплати.
Приклад 1 Нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату.
Працівникові у січні 2016 року нараховано, але своєчасно не виплачено заробітну плату в розмірі 2000 грн. Виплачують заробітну плату за січень у травні 2016 року.
За період невиплати заробітної плати, тобто з лютого до квітня 2016 року, розраховується індекс споживчих цін. При цьому величину індексу споживчих цін за січень 2016 року (місяць, за який виплачується заробітна плата) до розрахунку не включають. Тобто беремо індекси інфляції за лютий, березень, квітень 2016 року.
Розрахунок індексу споживчих цін для здійснення компенсації: 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100 = 104,1%.
Оскільки індекс споживчих цін за період невиплати заробітної плати перевищив 101%, сума компенсації за цей період у травні 2016 року нараховується.
Сума нарахованої компенсації: 2000 грн х (104,1% - 100%) = 82,00 грн.
Приклад 2 Нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену частину зарплати.
Працівникові у січні 2016 року нараховано зарплату в сумі 8000, але своєчасно було виплачено тільки її половину у розмірі 4000 грн, другу половину заробітної плати у розмірі 4000 грн не виплачено. Виплачують цю частину заробітної плати за січень у травні 2016 року. На несвоєчасно виплачену частину заробітної плати також нараховується компенсація за затримку виплати.
Розрахунок індексу споживчих цін для здійснення компенсації: 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100 = 104,1%.
Сума нарахованої компенсації: 4000 грн х (104,1% - 100%) = 164,00 грн.
Приклад 3 Нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату при затримці виплати менше ніж місяць.
Працівникові у травні 2016 року нараховано, але своєчасно не виплачено заробітну плату в розмірі 2000 грн. Виплачують заробітну плату за травень 20 червня 2016 року.
Оскільки своєчасно не виплачену зарплату за травень 2016 року виплачують 20 червня 2016 року, тобто затримка становить менше місяця, то компенсацію нараховувати не треба.
Строки сплати податків і ЄСВ при невиплаті зарплати
ПДФО і військовий збір
Оскільки оподатковуваний дохід — зарплату — нараховано, але вона не виплачується (не надається) працівникам, то ПДФО, який підлягає утриманню із такої зарплати, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Таке правило сплати ПДФО визначено пп. 168.1.5 ПКУ. Не варто забувати, що на податкового агента поширюється обов'язок сплатити в такі самі терміни й утриманий військовий збір.
Пунктом 57.1 ПКУ встановлено загальне правило сплати податків. Так, податок має бути сплачений протягом 10 днів після останнього дня граничного терміну для подання відповідної звітності. Як відомо, для місячного звітного періоду передбачено термін подання звітності — 20 к. д. Тобто ПДФО та військовий збір податковий агент повинен сплатити до бюджету протягом місяця, але не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходу.
Якщо підприємство не зможе сплатити ПДФО і військовий збір своєчасно, воно буде притягнуте до фінансової відповідальності. Згідно з п. 127.1 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО податковим агентом призводить до штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Якщо ж таке порушення було вчинене повторно протягом 1095 днів, то штраф буде вже в розмірі 50%, а втретє — 75% від суми ПДФО, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Така відповідальність поширюється і на випадок несвоєчасного перерахування військового збору до бюджету, адже пп. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що відповідальними за утримання та сплату до бюджету військового збору є особи, зазначені в ст. 171 ПКУ. Своєю чергою, п. 171.1 ПКУ встановлено, що при нарахуванні зарплати відповідальним за утримання та сплату податків із зарплати є роботодавець.
При цьому не варто забувати і про пеню, яка нараховується відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ.
ЄСВ
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Але пунктом 11 розд. IV Інструкції про ЄСВ встановлено перенесення терміну сплати ЄСВ на наступний робочий день за вихідним або святковим днем, якщо граничний термін припадає на святковий або вихідний день.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, за несплату, несвоєчасне перерахування ЄСВ застосовується штраф у розмірі 20% від своєчасно не сплаченої суми ЄСВ. На суму недоїмки буде нараховуватися і пеня в розмірі 0,1% від суми несплати за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Відповідальність за невиплату зарплати
На підприємство за несвоєчасну виплату зарплати поширюється відповідальність, встановлена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП. За порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — сплачується штраф у розмірі 3 МЗП на день виявлення правопорушення.
Також, згідно зі ст. 41 КУпАП, за порушення встановлених термінів виплати зарплати посадові особи такого підприємства будуть притягнуті до адміністративної відповідальності. Розмір адміністративного штрафу становить від 30 до 100 н. м. д. г. (від 510 до 1700 грн). Повторне порушення протягом року після накладення адмінстягнення тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 100 до 300 н. м. д. г. (від 1700 до 5100 грн).
При безпідставній невиплаті зарплати більше одного місяця винна особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 175 ККУ.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про компенсацію — Закон України від 19.10.2000 р. №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Інструкція про ЄСВ — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449.
- Положення №1427 — Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджене постановою КМУ від 20.12.97 р. №1427.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»