Уже стає досить поганою традицією приймати закон про Держбюджет на наступний рік уночі. А під цей закон — змінювати низку основоположних законів, що регламентують податкові правила ведення бізнесу для всієї країни. Не витримує жодної критики масовість проголосованих правок «з голосу», коли, по суті, ніхто із законодавців не має навіть перед очима остаточного тексту, за який відбувається голосування. А на завершення — тиждень підчисток та внесення правок до вже проголосованого закону перед його підписанням Президентом. Новації істотні та численні. Зараз поговоримо про ключові з них у розрізі ПДВ.
База оподаткування
Норми п. 188.1 ПКУ зазнали змін. Тепер база оподаткування під час постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижчою від рівня звичайних цін, а не від рівня собівартості, як це було протягом 2015 року. Річ у тім, що з цієї норми не було зрозуміло, яка собівартість має визначати мінімальну межу: загальновиробнича чи собівартість кожного конкретного товару? А сільгосппідприємства взагалі часто на момент продажу не мали даних щодо собівартості своїх товарів, адже визначають її за підсумками року.
Визначення звичайної ціни (пп. 14.1.71 ПКУ) не змінилося. Фактично, оновлена редакція п. 188.1 ПКУ в частині самостійно виготовлених товарів означає, що з 1 січня 2015 року база оподаткування за такими товарами орієнтується на їхню ринкову ціну.
До бази оподаткування ПДВ не включається акцизний податок на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п. 188.1 ПКУ).
Анулювання реєстрації платником ПДВ
Із п. 184.1 ПКУ вилучено ч. «ж», нормами якої передбачалося, що запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) чи запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу в ЄДР були підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ. Це означає, що тепер контролюючі органи не зможуть анулювати реєстрацію платника ПДВ за так званим станом 9. Сподіваємося, це хоч трохи обмежить свавілля податківців на місцях.
Податковий кредит
Завдяки змінам не будуть підставою для скасування податкового кредиту формальні помилки в податковій накладній: реквізити (окрім коду товару), які дозволяють ідентифікувати операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов'язань, а також ті, що не призводять до заниження/завищення реєстраційної суми в СЕА.
Додано норму (останній абзац пункту 198.5 ПКУ), відповідно до якої, якщо на момент перевірки платника податку контролюючий орган в акті вибіркової (часткової) інвентаризації виявить нестачу придбаних платником податків товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням унаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), то такі товари вважатимуться використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. А це означає, що податковий орган донарахує під час перевірки податкові зобов'язання за такими товарами. Про подання скарг на постачальника в разі помилок у ПН — див. «ДК» №01-02/2016.
Щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до складу ПК, то зміни стосуються винятків, коли норми ст. 199 ПКУ не застосовуються. Здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ та п. 197.11 ПКУ, не передбачає пропорційного віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту (п. 199.6 ПКУ). Так, зокрема, це операції на виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (пункт 26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) та міжнародна технічна допомога (п. 197.11 ПКУ).
Уточнено норму п. 198.6 ПКУ — сказано, що суми ПДВ за незареєстрованими РК до ПН не відноситимуться до податкового кредиту, як і у випадку із незареєстрованими ПН.
Бюджетне відшкодування
Норм п. 200.5 ПКУ, які не дозволяли претендувати на бюджетне відшкодування новоствореним особам і тим, хто мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) ОЗ), з 1 січня 2016 р. немає!
З 1 лютого 2016 року запрацюють два реєстри бюджетного відшкодування: перший — для тих, хто відповідає критеріям із п. 200.19 ПКУ, другий — для тих, хто не відповідає таким критеріям. Чому саме два? Законодавці та податківці переконують, що строк підготовки та подання малими та середніми платниками ПДВ звітності є набагато коротшим, ніж той, який потрібен великим платникам ПДВ. І щоб остання категорія не вимушена була весь час перебувати «у хвості черги» і всі платники ПДВ були в рівних умовах, прийнято рішення про створення саме двох незалежних відкритих реєстрів.
Зверніть увагу: критерії відшкодування ПДВ (норми п. 200.19 ПКУ) зазнали змін. Тепер такого критерію, як здійснення інвестицій у власні необоротні активи у 3 мільйони гривень, немає. До суб'єктів, що мають право на бюджетне відшкодування в рамках п. 200.19 ПКУ, належать СГ, які не просто мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, а й в обов'язковому порядку є експортерами (оновлена редакція пп. 200.19.3 ПКУ). Причому, як раніше, так і тепер частка експортних операцій має бути вищою від 40% загального обсягу поставок.
Часто предметом спекуляцій на місцях була така формальна підстава вилучення з автоматичного бюджетного відшкодування, як наявність податкового боргу (стара редакція пп. 200.19.4 ПКУ). Тепер податковий борг — не перешкода для перебування СГ у реєстрі претендентів в рамках п. 200.19 ПКУ: заявлена до відшкодування сума зменшується на суму податкового боргу (п. 200.12 ПКУ).
Як і раніше, відповідність платника податку зазначеним у п. 200.19 ПКУ критеріям бюджетного відшкодування перевіряється в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності (п. 200.20 ПКУ).
У плані видів перевірок сум бюджетного відшкодування також зміни. Так, оновлена редакція п. 200.10 регламентує перевірки всіх сум бюджетного відшкодування через камеральну перевірку. Водночас, якщо від'ємне значення сформоване за рахунок операцій за періоди до 1 липня 2015 року, які не підтверджені документальними перевірками, або ж операцій придбання у платників на спецрежимі за період до 1 січня 2016 року, податківці мають право провести документальну перевірку (п. 200.11 ПКУ). Бюджетне відшкодування сум ПДВ, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року (пункт 37 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Зверніть увагу: оновлена редакція п. 200.12 ПКУ визначає як один із можливих наслідків перевірки (камеральної чи документальної) зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок інших платежів, що сплачуються до держбюджету. Крім того, у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування такий платник податку має право подати заяву (очевидно, в довільній формі, бо наразі затвердженої форми немає!) до контролюючого органу, який протягом 5 робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити (п. 200.12 ПКУ). Формулювання «повинен її задовольнити» позбавляє податківців будь-якої можливості маніпулювати такими заявами на власний розсуд, задовольнити таку заяву — це тепер їхній обов'язок!
Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування найближчим часом мають бути затверджені КМУ (пп. 200.7.1 ПКУ). Передбачається, що повертатимуться узгоджені суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного реєстру заяви про бюджетне відшкодування (пп. 200.7.2 ПКУ). Крім того, за приписами пп. 200.7.3 ПКУ податківці мають щодня на своєму офіційному веб-сайті публікувати реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування із викладенням всієї інформації, що міститиметься в цих реєстрах. По суті, ці дані не належать до інформації з обмеженим доступом і можуть бути переглянуті будь-якою сторонньою особою.
Перехідний етап для спецрежимників
На 2016 рік запроваджується перехідний етап у застосуванні сільгоспвиробниками спецрежиму оподаткування, а саме: розподіл нарахованого ПДВ у пропорції, яка залежить від конкретних операцій, що здійснюють сільгоспвиробники (п. 209.2 ПКУ):
— при постачанні зернових та технічних культур: 85% — до державного бюджету, 15% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника;
— при постачанні великої рогатої худоби та молока: 20% — до державного бюджету, 80% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника;
— при інших постачаннях сільгоспвиробників: 50% — до державного бюджету, 50% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника.
Конкретні коди згідно з УКТ ЗЕД з метою застосування такого розподілу визначені в п. 209.19 ПКУ.
Електронне адміністрування ПДВ
Платникам-сільгосппідприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування, додатково відкриваються рахунки в СЕА залежно від того, який саме вид діяльності здійснюється конкретним підприємством та в яких пропорціях розподілятиметься нарахований ПДВ через такі рахунки (постачання продукції тваринництва, зернових та технічних культур та іншої діяльності). Важливо пам'ятати, що тепер суми, зараховані на рахунки сільгосппідприємств в СЕА, не братимуть участі в обрахунку показника ∑ ПопРах.
Формула обрахунку реєстраційного ліміту з п. 200-1.3 ПКУ дещо змінилася: додано показник ∑ Овердрафт. Суть цього показника полягає в тому, що він є сумою середньомісячного задекларованого, погашеного чи розстроченого/відстроченого платником ПДВ податку за останні 12 звітних (податкових) місяців (для сільгосппідприємств на спецрежимі йдеться про задекларовані показники ПДВ).
Цей показник протягом перших шести робочих днів кожного кварталу буде автоматично перерахований (шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком). Для тих платників ПДВ, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками ПДВ менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також для тих, хто зареєстрований вже після 1 січня 2016 року, — таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців. Тобто перший показник ∑ Овердрафт у формульному обрахунку новостворених платників ПДВ знайде своє відображення тільки через рік їхньої роботи.
Під час обрахунку суми ∑ Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Тим платникам ПДВ, що застосовують касовий метод за нормами п. 187.10 ПКУ, важливо пам'ятати: в обрахунку суми ∑ Накл братимуть участь суми ПДВ, зазначені в ПН, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає вже після цієї дати. Підставами для цього є податкові декларації за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, включає суми ПДВ до ПК (з урахуванням вимог п. 198.6). Тобто до показника ∑ Накл такі «перехідні» суми потраплять саме після подання декларації з ПДВ, де такі суми відобразяться у складі ПК з ПДВ.
Норми ч. «г» п. 200-1.4 ПКУ регламентують можливість перерахунку коштів з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань ПДВ на електронний рахунок у СЕА. Уточнено, що кошти можуть перераховуватися на поточний рахунок платника з його електронного рахунку, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунку ∑ ПопРах не призведе до формування від'ємного значення результату формульного обрахунку ∑ Накл (п. 200-1.6 ПКУ).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор